История Украины-Руси, том I, страница 630 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

625

душу (с. 292), похоронні обряди -- історичні (с. 293) й археольотічні факти: паление (с. 294) й похорон пебіжчаків (є. 295): тризна (с. 296), вірувацня про посмертяе жите (с. 207), культ предків (з. 290). Потан- ський календар (е. 299),

Ролипа і суспільпа органівація :

Оповіданиє Повісти (е. 300), форми шлюбу (є, 302), вкавівки су- часного весільшого обряду (е. 302). Питание про сліди принітивних форя супружества (в. 304); патріархальний устрій, факти лінгвістичні (с. 306) 1 історичні (с. 308); становище жінки (с. 309); вдови (е, 311). Рід (в. 312), ширша родшиа (с. 313), дворяще 1 посябрина (с, 395). Племя (с. 316), Упадок родового устрою (с. 317). Сільська гронада (6. 318). Город (с. 321), городища (с. 322); городські союзи (с. 323), си- стеми городи (с. 324).

У. Початки Руської держави . . . . . є, 826—495

Завязки політичного устрою українсько-руських племен:

Полїтичний устрій в часах розселення (с. 326), власть у Антів (с. 327), ширші організації (с, 328), тершінольогія (є, 389), Звістки з Х--ХІ в?.: племінлий устрій (с. 382), городські волости (с, 334), кЕязі {© 335), становище віча (с. 336), ширші політичні оргапізащії (с.. 337), Масудієва Валінана (с. 387--8),

Початки Київської держави:

Каївські перекази (с. 339), теорія Шовісти врехенших літ (с, 340), упткість тралящії (с. 349), похибки Повісти (с. 343), поправки повій- шої історіографії (с, 344). Початок руського фмени (с. 345), початки політичної організації в Київлигиї (с, 346), десяточна оргаїйзація (е. 347); кронольогічні границі початків Київської держави (с, 349). Хо- варська зверхність (с. 352), ндогади про її вплив па політичну органі- зацію Руси (©. 253). Варязкі ватаги (є. 354) й їх вначішне (с. 356). Початки київських завойовань (с. 356). Звістки про Русь ЇХ в.: жития Георгія Амжаетрилеького (с. 357) й Стефана Сурозького (с. 358), похід 860 р. (с. 355), похід па Табарістай (ес. 359), руські посли 839 р. (е. 359) 1 дипльоматичиі зпосипля 860-х рр. (с. 860). Найдавиійші київські князі: Аскольд 1 Дир (с. 361), Олеги (с. 365), катальої нпайдавнійших князів (з. 3:5). Сформование Київської держави: схеми Повісти (с. 366), ріжні форша залежноетв від Киїна (с. 368), прилучение вемель па Диї- провій дорозі (©. 369), кольошії в фінських зечлях (с. 371), мвобчт звилт (с. 872), Нодоне (с. 373), Деевська земля 1 дальші залит (е, 375); територія держави (с. 377), союз державних і торговельних інте- ресів (с. 378).

Хронольойчний перегляд подій Х в.:

Князювание Олега -- традиція (с. 884); похід на Візаптию (с. 385), 1 умови (є. 386}, Русь в візантийськія війську (о. 387); походи на каєнийське побервже (с, 388), билинн про Вольгу й похід на Індий- ське царство (с. 390), Тгор (с. 391), війни з Удичани та ДеревлянанЕ (с. 399), похід ва Вйзантию (©. 393), трактат 944 р, (с. 394) і другий похід Шовісти (с. 394--5); похід ва касшийське побереже (с. 395), уклад держави за Горя Й характеристика його (с, 398). Регентство Ольги -- деренська війна (с. 399), лєгепди Цовісти (с. 400) і сучасні

Перевод на русский

625

Душа (с. 292), похоронные обряды - исторические (с. 293) и археолетические факты: палени́ (с. 294) и похороны пебежчаков (е. 295: Тризна (с. 296), вера в загробную жизнь (с. 207), поклонение предкам (с. 2990). Потанский календарь (Э. 299),

Ролипа и суспипальная организация:

« Не бойся, но будь с тобою », 1.10. 300), форма брака (е, 302), увлечения современного весёлого обряда (э. 302). Спрашивает о следы принитивных форя супуэства (в. 304; патриархальный порядок, факты лингвистические (с. 306) 1 исторический (с. 308; положение женщины (с. 309; вдовы (е, 311). Рид (в. 312), широкая порода (с. 313), двусмысленный 1 посягающий (с, 395). Племя (с. 316), Упадок родословной (с. 317). Сельская стена (6. 318). Садовство (с. 321), городская огородь (с. 322; огородные союзы (с. 323), системы города (с. 324).

У. Начало Русской державы. . . . . есть, 826-495

Политические украинские племена:

Полические перемены в времена расселения (с. 326), власть у Антов (с. 327), более широкие организации (с, 328), тершинолгия (е, 309), вестичи из Х-ХИ в?. : переплетное устройство (с. 382), огородные волоса (с, 334), кЕяги {rack 335), положение лично (с. 336), более широкий политический оргаписи (с. 337), Масудиева Валина (с. 387--8),

Начало Киевской державы:

« Я... был в безопасности » (А. 339, теория Шовисты в возрасте в три40 лет (с, 340), утткость тралящии (с. 349), погрешности Повисты (с. 343), поправки более поздней историографии (с, 344). Руского фмена начинается (с. 345), начало политической организации в Киевлигии (с, 346), десятическая оргаизация (э. 347; кронологическое границы: начало Кеевского государства (с, 349). Ховарская сверенность (с. 352), ндогады о ее влиянии па политической организации Руси (о ком. 253). Варажные вотаги (Е. Их учреждение (с. 356). Завоевание в Китае (с. 356). Вести о Русье ИХ в. : жизнь Георгия Амжаэтрилеского (с. 357 и Стефана Сурозкого (с. 358), 860 год (с. 355), марш па Табаристай (с. 359), Русские посли 839 г. (е. 359) 1 дипляботативные опилки 860-х гг. (с. 860). Самые древние князья Киевского мира: Аскольд 1 Дир (с. 361), Артуры (с. 365), катальой нпайнейших князей (с. 3:5). Киевский народ: схема полновесия (с. 366), рожные форша в зависимости от Киина (с. 368), прикрепите его вэмель па Диипровой дорогой (если. 369), колёшии в финских зеченях (с. 371), мвождь звука (с. 872), Нодоне (с. 373), Деевская земля 1 столовая (е, 375); территория государства (с. « Я знаю, что я не могу жить вечно » (А. 378).

Хронольский просмотр событий X y. :

Князювани Олега - традиция (с. 884; поход на Визаптию (с. 385), 1 условие (е. 386}, Русь в византийские войска (о. 387; походы на каютный берег (с, 388), билинн о Вольге и поход на Индийское царство (с. 390), Тгор (с. 391), войны из Удичалы и Дерянь Е (с. 399), поход ва Везантию (коммерика. 393), трактат 944 г., С. 394) и второй поход Шовисты (с. 394 минус5; поход ва кассейское побеже (с. 395), составленный Горой и его характеристики (с, 398). Регентство Ольги — деренская война (с. 399), Лёгепды Цовисты (с. 400) и современные