История Украины-Руси, том I, страница 628 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

625

і словянська шравітчина (с. 56), граяиця західня -- германська (є, 52) 1 східня-фінська (с, 54), границя словяпо-литовеька (с. 55). Перш: історичні звістки про Словянство, імена (с. 56--7); дхіферепціація Словяветва (с. 58); правітуций українсько-руських иленен (с. 59), слозян- ська і українська кольонізація на наш територй перед ніграцією (с. 61).

Не-словянська кольонізація шаших країв:

Чорнонореькі торговельні факторії (в. 62) Й грецька кольонізація (с. 63); Мілєт і ипьщі нетрополй (с. 63--4), еволюція кольонізації (с. 64—5). Значийіші грецькі осади: Тіра й її околиця (с. 65), Ольбія (с. 66), Каркіша й Керкпит (с. 68), Херсонес (с. 68) і полудневе крий- ське побереже (©. ТІ), Паптікапей (с. 71) і Боскорське царетво (с. 72). Грецька чорноморська торговля (с. 74) і прошисел (є. 75), культурш впливи їх па чорножорську 1 дальшу людність (с. 77). Стецова люд- ність: перші звістки (с. 78); перекази про Кіжерійців (с. 79); мітрація Скитів (с. 80); Геродотова Єкитія (с. 32); национальність Скатів, Сар- налів 1 Алянів (с. 85), культура й побут (китів (в. 86). Нескитеькі цароди античших джерел: Неври (с. 90), Андрофати - Амалоки (с. 91), Менлихляйни (с. 92), Будини (с. 93). Упадок Скитів (с. 93 - 4); зігра- ція Сарзатів (©. 94), 11 племена (с. 95) і цобут (с. 97). Аляші (с. 99), їх останки (с, 101). Тракійська кольошізація, Гетн (с. 102) й Дака (с. 108) ришеька окупація (с, 104); карпатські народи: Беси, Койстобоки, Карпи (с. 15), їх національнцість (о. 106); тракійська культура й шобут (е. 108); останки тракійської кольонізації -- рушупське нытание (с. 110). Бастарии (е. 111). Сліди кольтизка в карпатських і дунайських краях (с. 113). Готська зіграція (о. 114); Готи ка Чорпохорю (с. 117), і в Дакії (е. 120), їх походи па рихські земл? (є, 119); Гернанарях 1 Його летенда (с. 191),

Туренько-фінська міграція:

Загальний погляд (с, 193), вихідна точка (с. 124); Хун-пу і Руша (с. 125), Їх етнографічна припалежлість (©. 196); Гупи в Бврош (с. 157), 1х помл (с. 198), розбите і міграція на вахід Готів (с. 128), їх осташки (с. 199). Гунська держава й її упадок (с. 129--139). Болгары (с, 131), їх віграція (с. 182). Авари (с. 133). Хозари (с, 135), Хо- зарська держава (с. 136), її упадок (с. 139). Міграція Угрів (с. 140).

Ш. Сдовянська школьонізація 0 українсько - руської тери- торії. В додатку: кольонізаційні утрати Х в. (иПрашя Ше- ченігів). . . . . ......... 6. 148—211

Велика мітрація:

Сліди роепросторения Словяц церед великою міграцією (е. 143). Велика словянська міграція (с. 144), роспосторение па захід (с. 145), в карнатських і чорноморських крах (с. 146), нь Балкансьюм півострові (с. 148) і па середши Дупаю (в. 150), Її офорнованнс (є. 151); літопаюві „Ляхи“ на сході (с. 159). Українсько-руська кольонізація : Анти | Сло- вяше. (с. 158), зпачіншє сього поділу (є. 154), тотожшість Аптів я укра- інсько-руськихи шлешенами (с. 156), їх історія (с. 157), похода (с. 158), боротьба з Аварами (с. 160).

Охідпо-словянська кольопізація ІХ--ХІ в.:

ТПівлічно трупа: Кривичі і Новгородські Словене (є. 163), Дрего- воз: (с. 165), Радпничі Й Вятич (с. 166), Полуднева група: Шоляне

Перевод на русский

625

( Инс.) 56), граница западная -- германская (е, 52) 1 восточная-финская (с, 54), грань славяно-литовика (с. 55). Первым: исторические сообщения о Словении, имена (с. 56 --7; дхифепциация Словеветва (с. 58; правтуцкий украино-руйский иленен (с. 59), слозанский и украинский коленизация на наш территорирй перед ниграцией (с. 61).

Не-словарийское кулинизация более высоких земель:

Чернореи, или торговые факторы (К. 62) И греческая коленизация (с. 63); Милет и нетропольщи (с. 63 --4), эволюция коленизации (с. 64 —5). Значие греческие осадки: Тира и ее окрестность (с. 65), Ольбия (с. 66), Каркши и Керкпит (с. 68), Херсонес (с. 68) и полудневый ледеж (другой). ТИ), Паптикапей (с. 71) и Боскорское царство (с. 72). Греческая черноморская торговля (с. 74) и просисел (е. 75), культурная влияние их па черножорская 1 дальняя человечность (с. 77). Народ сотворённостью (с. 78; рассказы о Кижереях (с. ; Минтрация Скитов (с. ; Иекития Геродота (с. 32; национальность Скватов, Сарналов 1 Алянцев (с. 85), культура и быт (китов). 86). Нескрежельные царицы античных источников: Неври (с. 90), Андрофат - Амалоки (с. 91), Мендлляйны (с. 92), Будины (с. 93). Упадок Скитов (с. 93 - 4); сыграция Сарзатов (прием. 94), 11 племен (с. 95) и цобу (с. 97). Аляси (с. 99), их останки (с, 101). Тракийская колёшизация, Гетн (с. 222) и Дака (с. 108) ришеская оккупация (с, 104), крапантские народы: Бессы, Койстобокы, Карпы (с. 15), их национальность (о. 106), тракийская культура и шобу (э. 108); останки тракийской кольниции - нитаниэ (с. 110). Бастари (э. 111). Следы кольтазка в карпатских и дунайских краях (с. 113). Готская игра (О. 114; Готы к Чорпохорю (с. 117), Дакии (е. 120), их походы рихские земле? (е, 119); Гернарях 1 Его летанда (с. 191), 15 / 11

Туренько-финская миграция:

Общий взгляд (с, 193), выходная точка (с. ; Хун-пу и Руша (с. 125), их этнографическая прижгла (компанементация). ; Гупы в Брош (с. 157), 1х умыл (с. 198), разбитое и миграция на вапад Гот (с. 128), их останки (с. 199). Гунская держава и ее упадки (с. 129--139). Болгары (с, 131), их игра (с. 182). Авары (с. 133). Хозары (с, 135), Хозарское государство (с. 136), упак (с. 138). Миграция Угрив (с. 140).

Ш. Вдовийская жализация 0 русско - рулевой территории. В приложении: кленизационные потери X y. (иПрашия Шеченихов). . . . . ...... 6. 148-211

Большая митрация:

Словиц церед — большая миграция (э. 143). Большая славянская миграция (с. 144), родоначальник запада (с. 145), в Карнатских и черноморских крахах (с. 146), н. э. Балкансьюм полуострова (с. 148) и па средисидею Дупаю (в. 150), Офорнованс (е. 151; литопаюовые « Лихи » на востоке (с. 159). Украиско-руская коленизация: анти ES Словеше. (с. 158), спаче этого делега (еет. 154, тошнота Апта, я украинско-руйские шлешенами (с. 156), их история (с. 157), подхода (с. 158), борьба с Аварами (с. 160).

О’ИЗОР-Словянская коляпизация ИХ-ХИ в. :

Твечно труп: Кривичи и Новгородские Словене (е. 163), Дрговоз: (с. 165), Советничие И Уитч (с. 166), Полдлая группа: Шолен