История Украины-Руси, том I, страница 607 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

600 НОРМАНСЬКА ТЕОРГЯ

значно зженьшить ся, коли справді попробусмо виріжнити те, що не могло з'явитись инакше як через Барагів: коди викинемо північні провінціалізжи, що могли в сусідстві Шведёв перейти незалежно від Варягів (рюша — верша, шнека --- човен і т. н.), слова чисто словаяські (скотъ, скиба, лава) або такі, що могли бути перейняті від нньыших Їерманців. Зістаєть ся кілька справді цікавих паралелей: гридь -- еБанд. Стій господа, Суд (Боспор тракійський і Золотий Ріг) — сканд. зип протока, тивун (тіун) сканд. віопп слуга, невільник. Пригадавши численні ватаги Варягів на Руси, можено хиба подивуватись, що так мало вони о собі лишили сліду в мові,

Осібну верю доказів колись становили правні звичаї, ре- лійя, побут східніх Словян, що виводили ся 8 екандинавеьких. Шлєцер, Круї, Поїодін бачили еканкинавське скрізь — в праві, релйй, культурі, побуті, Поїодін напр, бачив норманські прик- хети в руськім звичаю сватати дівчину у П батька, в Поліїамії старшини, в вихованню князівських дітей ,кориильцями", в тім, що Русь любила жіночу красу, що вона волочила човни по зенаї переходячи з ріки в ріку, епиняла ея на оетровах, но кажучи про реліїїййні погляди, кріваву п!мету, систему грошевих кар (композицій), інститут 12 присяжняків, постанов, Р. Нравдп про ходопів, коней і т. и. (Изелбдованія Ці с. 291, 319, 418). „Отлядаючи сі закони, звичаї, уряди і їх назви, бачимо ясно, що всі належали до народа прихожого, норманського -- Ні- жоцького", каже він. Тешер, коли веї ті цодібностя пояснююті ея анальоїямл, що стрічають ся у найріжнійших народів на однакових степенях розвою, коли нашр. для постанови Р. Правди про веїданнє на чужого коня (св найвизначнійша подібність в скандинавським) знайшли сл паралелі з одного боку в прав! Франків, а з другого — в законодаветві Вйвзантий (в екльозі Льва і Константина, УШ в.) — сї впводи з скандпнавського побуту, права і т. в. етратили всяке значіннє, Томбен (відч. Ш), твердячи за певне, „що в звичаях, суспільніж житю й держав- них іституциях Руси довго зіставались познаки скандинавського впдиву“, вирік ся вишукування слідів сього виливу, признавши ев за „питание в високій мірі трудне“. Очевидно, над сихи слідани наука порейшла до дневного порядку. В своїм Открют-ім письмі Кунік уже висловив погляд, що ті сліди норманства в руськім Державній праві й житю треба виводити від Їотів, і сер дорогою, як я згадував, хотять іти деякі новійші доблід- ники. Пережитком кодишнього лишили ся Кунікові ,етнольо"

Перевод на русский

600 НОРМАНСКАЯ ТЕОРГИЯ

значительно сгнится, когда действительно попробуем вырезать то, что не могло появиться больше как через Барагов: коды выбросим Северные провинциализжи, которые могли в соседстве Шведов перейти независимо от Варяга (рюша - слива, шнек - лодка и т.д. н. э. ), слова чисто словарные (скотъ, скиба, лава) или те, которые могли быть переняты от ньих Иерманцев. Состязание с несколькими действительно интересными параллелями: гридь - ебунд. Стой госпосда, Суд (Боспор тракийский и Золотой Риг) — сканд. сып протока, тиун (тиун) сканд. Виопп слуга, раб. Припоминая многочисленные вожди Варягов на Руси, может быть, и не удивительно, что так мало они о себе оставили след в языке,

Осибную веру доказательств когда - то составляли законы, релийия, поселки восточных Словенов, которые выводили 8 экандинавеков. Шлецер, Круи, Поиоддин видели эканкинавское везде: в праве, релей, культуре, поэзии, Польше и других странах, видел норманские Прикхеты в руинские традиции сватать девушку в П отца, в Полиии начальники, в воспитании княжеских детей и, покорильцами, потому что Русь любила женскую красоту, что она воотчила лодки по зенае переходя из реки в реку, ептала ее на оетровах, но Говоря о релийных взглядах, креаву пу! Цель, система сделок (композиций), институт 12 присяжных, постановления, Р. Нравдп о ходопах, лошадей и т. д. и. (Озелбдание С. 291, 319, 418). « Когда правительства и их названия следуют законам, обычаям и традициям, мы ясно видим, что все принадлежали к народу прихожего, норманского... Он нижнесский, говорит. Тешер, когда веи те снопыня объясняются ей анаальоиямл, лежащие в самых разнородных народах на одинаковых степях разой, когда нашр. для решения Р. Правды о вездии на чужого коня (с одной стороны, самое удивительное сходство в скандинавском) нашли лисл параллели с одной стороны в О, Боже! Франков, а также второго — в законе Вивзатий (в экзольозе Льва и Константина, УШ). ) — скандпнавского поучения, права и так далее. В. этратировали всякое знание, Томбен (отч. Ш, утверждая за то, « что в обычаях, общности женщин и государственных иституциях Руси долго состязались познаками Впечатление » скандинавского выдвинулось из этого источника, когда он увидел « весьма трудную и насыщенную ». Очевидно, что наука переросла над этими следами в дневное порядке. В своем Откровут-им письменном письме Куник уже выразил мысль, что эти следы норманства в руинской национальной правоте и жестию надо выводить от Еотов, и сэр дорогой, как я уже говорил, хотят идти некоторые нового добледа. Пережитком кодичного остались Куникки ,этнольо"