История Украины-Руси, том I. Страница 602

Оригинал (по-украински)

-- ЇЇ ФІЛЬОЛЬОГЧНІ ДОКАЗИ 595

мани, а висловляєть ся так, що виглядає се на гру слів (М/огі- зр!е!): „можна назвати їх Нормшанами, бо вони живуть на пів- ночи“. На иньшому місці (с. 277) він каже: , Константинополь... має з Швночи Угрів, Пиценаків (Печенігів), Ховарів 1 Руб, що ми звемо иньшим ікенем Норианаии (4005 айо поїпіпе поз Могйпаппов аррейациз); ве „звемо“ не меньше підозріле, бе Русь на заході певно не звали Норманажи; в ліпші разі воно може натякати на , Норманів" в руськіх війську, в ри може бути відкликом до вище наведеної гри слів.

Про той же похід 941 р. оповідає Симеон Льототет (першої пол. Х в.) і в сїм оповіданню називає Русь ,Дронмітаки з роду Франків" (хатблагиасу об "Ріс, ої хой Добнітсї Авубиємої, ої ди увтото би Фофууши бочес — 4. Вопп. р. 746). Ся примітва про франкський початок Руси, очевидно, зачерпнена з ільоси (Б. р. 707), що теж ледво чи належить самому Снивону (див. у Успенского Ж. М. Н. П. 1890. Ге. 19). З сею звісткою, повтореною в продовженню Амартола і Теофана, взагалі трудно щось зробити; деякі норманісти підносилн, що Франканя в Ві- зантиї звали народи іврманського роду (Круї І. 293 з4., Кунїк П. 3917), але в дійености ее слово уживало ся в дуже широкім вначінню, обійнаючи %ато Байпоз диат Теціопеє (Согриз №5. Ву». ХТ. р. 357, иньші тексти у Тедеонова Н 6. ХСЦ), Тому Тоисен вже Й не завів сього текету між докази.

Для повноети зтадаємо ше про текст Ібрагіма ібн-Якуба (2-от пол. Х в.): ,Краї Словян тягнуть ся від Сирійського моря на північ, до окольного моря (океана). Г народи швночи опану - ваши деякі з них і мешкають поміж ними й Досі" (Йзвбетій с. 46). Кунік (ЙИзвістія ал-Бекри І с. 106) і за ним д. Вест- бері (Комиентарй) бачили тут, ровумієть ся, Норманів. Та тільки низше ібн-Якуб, кажучи, що ,головнійші народи півночи говорять по слованськи, бо перенішали ся з ними", пояеняе зараз: „як наприклад народ ая-Трикин і Анклій"), і Баджнакія (Печеніги), і Русь, і Хозари“ — отсе Й народи півночи!

Від історичних доказів перейдім до лінівістичних, безпе- речно — далеко певнійших і яснійших, Ніж історичні,

На першому місці стоять тут імена Дніпрових порогів у Конетантина Порфирородного, Оловідаючи про торговельні подорожі Русинів до Царгороду, каже він про Дніпрові порога та приточує ікена вих порогів „по руськи і сдовянськи" (фо-

*) Анкиїй уважають за Угрів, "Оуубог:; Тршкін Вестбері поправ- ляє на Тедеска -- Кінці.

Перевод на русский

• Её 595-е годы.

маны, а произносится так, что выглядит это на игру слов (М/огизр! э! : « Можно назвать их Нормшанами, потому что они живут на полпути ». На одном месте (с. 277) Он говорит: , Константинополь... имеет из Швночи Угрив, Пиценаков (Печенихов), Ховаров 1 Руб, что мы называем самым инкем Норианаи (405 айо поипе поз Могйпаппов аррейациз); ве « звем » не меньше подозрительное, бей Русь на западе, определенно не звали Норманажи; в лучшем случае оно может быть намеков на , Норманов" в руинских войсках, в ри может быть отзовом к выше приведенной игре слов.

Об той же поезде 941 года. говорит Симеон Летотет (первый пол). Х в. ) и в сем рассказе называет Русь ,Дронмитаки из рода Франков" (хатблагиасу о "Рис, хой Добнисте Авубийской, ой ди Утоли бы Фофуши бочес — 4. Вопп. р. НОЯБРЬ). Сия примитива о франкском происхождении Руси, очевидно, закрашена из ильосы (Б. р. 707, тоже легво или принадлежит самому Снывону (смотрите. у Успенского Ж. М. Н. П. 1890. Ге. 19. С этой вестью, повторенной в продолжении Амартола и Теофана, вообще трудно что-то сделать; некоторые норманисты подносилн, что Франканя в Византии звали народы иврманского рода (Круи И. 293 из4. , Куник П. 3917), но в действительности слово ээ употреблялось в широком смысле, обнимая %ато Байпоз диат Тециопеё (Согрыз No5). Ву". ХТ. р. 357, н. э. текст в Тедонов Н 6. ХСЦ, поэтому Тоиссен уже и не завел этого текету между доказательствами.

Для полноты снимаем шей о тексте Ибрагима ибн-Якуба (2-от пол. Х в. : « Каррей Словая, тянется от Сирийской моря к орлиному морю (океана). И народы, швчая опану, некоторые из них живут между ними и до сих пор". 46). Куник (Исвистия ал-Бекры И с. 106) и за ним д. Вестбер (Комиентарий) видели здесь, роумеется, Норманов. Но только низшее ибнтуи-какуб, говоря, что ,головый народ говорит по словански, потому что перешагнулись с ними". сейчас пояйнее: « Как народ Айа-Трикин и Англий », и Баджнакия (Печения), Русь и Хозари » — отсе И народы Полночи!

От исторических доказательств мы, несомненно, перейдём к линивестистическим, далеко более надежным и яснейшим, Ниж исторические,

На первом месте стоят имена Днепровых порога в Конетантине Порфирородного, Оловедавая о торговых путешествиях Русинов к царю, говорит о Днепрове порога и приточит ике вих порога "по руськи и сдяянски" (фо-то)

*) Анкий следят за Угрив, "Оубог:; Тршкин Вестбери поправляет на Тедска - Кинце.