История Украины-Руси, том I, страница 601 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

594 НОРМАНСЬКА ТЕОРІЯ

(Віоваї Нізіогіатцт..десадеє р. 177 -- Касшй 375). Кунік, що пустив ею звістку в куре"), здогадував ся, що Гоан зачерннув свою звістку з італійської сучаєної записки; розумієть ся — єв тільки здогад, а що се ке був наочний сьвідок, то тут, оче- видно, могло (влаєтиво -- мусіло) стати ся теж, що з Якуб! й Маєуді: як той надав норманеький похід близще йому ввістній Руси, так Гоан чи його джерело надало руський похід бливше йому звістним Норманам.

Заговоривши иро похід 860 р., мушу вгадати, шо навіть в словах казань 1 послания Фотля про Русь, як про нарід Сславнозвієтний ", що підбив сусідні народи, прийшов здалека і т. н. деякі бачили доказ, що то Норжани (Круї, Кунік Ц. 369). Сей доказ згадую лише яко куріоз; Томевн вже ані зга- дав про нього.

Анальойчна з звісткою Іоана, але далеко важнійша звістка еп. Ліудпранда (1 912). В своїй Апіародовіє, пива між 958 1 962 р. (обіймає чае 898—950 р.), він ошовідає про нохід Шоря на Византию 941 р. на підставі оповідання свого вітчихмо, теж Ліудпранда на іня, що був того року воелом в Візантиї, і каже: ,Є нарід в північних краях, шо Греки звуть задяч їх фізичних ознак ,рудини", а ми задля положення їх краю -- нордманами: бо по німецьки погй значить північ, а пап чоловік, отже північних людей можемо звати нордканами (Сепз чааедат е5і зи адийопіє рагіе сопеіїїдіа, даат а цчаШайе согромз (тгаєсі уобсапі 118105 (бобоюи, поз уего а розійопе Їосі пошіпатия погатанлоз, Нивиа даїрра Теи- іопит тогда — ачаіїо, тай ащет Ф@еНае Бото, ипае & погітапиоє ача!опагез поштез дісеге розбитих). Вік дам оповідає про похід ‚короля сього народу на імя Їніера" (Ппдег) і каже, що взяті в неволю Ігореві вояки були постинані в при- сутноети його вітчима — Мопито. Сегт. БВ. Бер, ПІ. 331. Про сю звістку щирше у Тедеонова розд. ХІХ, Тохсена відя. Ц. Вона служить одним з головних історичних докавів норма- Нізму. Але коли Ліудпранд старший нэ виходив тут з якоїсь теоретичної комбінації, а бачив Їгоревих вояків і пізнав між ники Норжанйв, то се сьвідчняо-б тільки, що їх чижало було в Шоревіж війську, а со Й без того мусимо припуєтити. Ся звістка-б значила єтільки-ж, що й оцовіданнє 889 р. Тільки біда в тім, що Л\удиранд не каже витазно, що то були Нор-

*) Каспій |, с, про неї ще Токсво, відч. Ш,

Перевод на русский

594 НОРМАНСКАЯ ТЕОРИЯ

(Веова Низиггиатц.. десадет р. 177 -- Касшей 375). Куник, который пустил ей весть в куре, догадался, что Гаан зачернел свою весть из итальянской суслиной записки; разумеется, что он есть догадание, и что это было кеоческое свидетельство, то здесь, очевидно, могло быть (влаетива – мусило) стать Да и с Якубом! и угадай, как тот предоставил норманельский поход близче ему вести Руси, так и Гонан или его источник превозносило руанский поход более блесто емувестным Норманам.

Заговори о том, что произошло 860 год. , мне нужно угадать, что даже в словах сказок 1 послания Фотля о Русь, как про народ Сславнозванный ", подбитый соседние Народ, пришел издалека и т.д. н. э. Некоторые видели доказательство, что это Норжаны (Круи, Куник Ц. 369). Это доказательство, которое я помню, это куриоз; Томевн уже не упомянул о нем.

Анальой с вестью Иоанна, но она является самой важной вестью эп. Лиудпранда (1 912). В своей Апиародове пиво между 958 1 962 г. (Знает чае 898 — 950 г.) ), он открывает о ноходе Шора на Византию 941 года. на основании рассказа своего ветхим, тоже Лиудпранда на иня, который был в тот год воелом в Византии, и говорит: , Едь народ в северных краях, что Греки зовут задатель их физические признаков ,рудины", а мы из положения их края - нордманами: ибо по Немецкая погай означает север, а папа мужчина, следовательно северных людей мы называем нордканами (Сепз чааедат е5и из адийопие рагие сопеидов, даат и черчайшее согромз (теси усапи 1815 (бобойы, позво, а розепи Иоси пошепатия к огатанлоза, Нивыа даирра Теиопрос тогда - ачайио, тай ащет Ф@е Наэ Бото, ипае & погитапиоет ача! Ракез поштез десеге разбитых). Вик рассказал о походе οль-тοля народа Иниера и сказал, что взяты в плен Игорю воины. Постенки в присутствии его отчима Мопито. Сегт. БВ. Бер, ПИ. 331. О сю весть щирше в Тедовоновой розде. ХИХ, Тохсена отя. Ц. Она служит одним из главных исторических докатов норм Низма. Но когда Лиудпранд старший нэ выходил здесь из какой-то теоретической комбинации, а видел Игоревых солдат и узнал междуники Норжейв, то это свидетельство-бы только, что их давалось в Шорвеж армии, а со и без того надо припить. Сия весть-б обнаружила только то, что и отцевидение 889 г. Только беда в том, что Л\удиранд не говорит вытазно, что это были Нор-

*) Каспий ower, с, о ней еще Токсво, отч. Ш,