История Украины-Руси, том I. Страница 598

Оригинал (по-украински)

— ЇЇ ІСТОРИЧНІ ДОКАЗИ 591

о

Під $589 р. продовженнє Бертинеьких анналів (автором його уважають Пруденция Їадіндо, ен. Труа, 7 861), французька урядова ДВпуєька літопись, оповідає, як ми Вже знаємо"), про прихід до Чюдзвика Побожного, в Ініельгайм, цоєлів що „авачи себе чи ст нарід Руспю“ й прийшли були до Теофіля від свого короля, призвнщем хакана — різі еНаю сито сізЧоні «повдат, 401 хо, 14 е8і сепієт зцат ВБоз хосагі дісераюі, «моз гех Нога, срасапиз хосаїоіо, аа зе (Теофіля) аппісі- Иае, зісаі авкегерапі, саиза Чігехегаї, Тевофіль просив Людвика переслати їх від себе в їх краї, бо Дорога, котрою прибули вони до Теофіля, ішла „серед варварських, незвичайно диких 1 великих народів", і Твофіль бояв ся їх посплати назад тією дорогою. Людовик, розпитуючи рих послів Руси, довідав ся, що вони з роду Шведи (Чиогат аЧуетиы саазат шереваюе 9И- сепійшз шусзЦхаиз, соптрегії еоз бепіїв еззе Заеопиил), і впав на гадку, що то може шпигуни (Францня тоді терпіла від Нор- канів), тому задержав їх у себе, щоб довідати ся, чи лійоно вони не мали злих намірів'ю),

Ширший коментар до сього тексту у Куніка Вегаапе ПЦ, 197 54. Тедеонова П розд. ХУШ, Томеена відч, П, далі: Сите! Ге Масс йісг @е В\№оз без Таргез 839, 1882, і йогож ПСліегвиєпипсеп йрог (хесопзійопде дер йНовіеп бе- зебісіо Впзяапйв, 1890, Успенского Патр. Їсаннь УП Граж- натикь и Русь-Дроинты — Ж. М. Н. И. 1890, Ге, 26 і далі, Ваєсілєвекого Русско-впзант. пзслідованія с. СХХИ і даж, Ку- ніка ЙИзвбетія ал-Бекри Й, роз. ПІ (кріх того мала не вида- ною лтинпти ся иньша розвідка Його про ее).

Норхжанієти ударають на те, що тут Русь показуєть ся єепє Зпеопшт. Де сиділа тоді ся Русь — чи в Швеції, чи в Київі, чи десь в Чудській землі (як длумали Кунік в МеЇапдез гозвсз У. 15 і Томсен І. с.), се близше не вняснено у них. Трудність робить тільки той русько-норманський каганат. Тому старші норжаністи толковали спаслтиз убсаїміо як „на іня Гакон" (Штрубе, Шаєцер, недавно Тутцайт) — толкование дуже натагнене; Кунік присьвятив сій назві спеціальну роз- відку в Записках Ак. Н. т. ХІ і в ній теж прихиляєть ся до гадки, що се імл, а не титул, але зіставляє в кінці справу непорі- шеною. Тож почавши від Круїа, пробовали витоякувати, чоку-б

*) Див, вище ст. 351, 353, 355.

• *) Мопштепіа бегшапіає №84., Г. 434, Про результат Людови-

кових розвідовань літошись нічого не каже.

Перевод на русский

— Ее ИСТОРИЧЕСКИЕ ДОКАЗЫ 591

о

Под $589. Продление Бертиньеских аналов (автор его рассматривают Пруденцией Иудинда, эн. Труа, 7 861, французская правительственная ДВПуайка летописи, рассказывает, как мы уже знаем", о приходе в Чедвику богобоязненного, в Иниельгайм, цоев, что « валяется или стою роспу » и пришли к Феофилу от своего короля, чтобы предать его ханане — рези. Она сыто со сизчери « 401 хо, 14 е8i сепит зцат ВБоз хосаги дисераюи, „моз гех Нога, срасапиз хосайо, аа зээ (Теофиля) Апписи- Иаэ, зсаи аукегерапи, саиза Чигехегайи, Тевофиль просил Людвика переслать их от себя в их землю, потому что Путь, по которому они пришли к Феофилу, шел « среди варварских, необыкновенно диких 1 крупных народов », и Tвофиль боролся Их поплать обратно той дорогой. Людвиг, расспросив рих росы Руси, узнал, что они из Шведа (Чотат аЧуэты саазат шеревая 9Исепийшз) шусцЦхаиз, соптрегии эоз бепиев еззе Заэопил, и упал на гадку, что то может шпионы (Франца тогда терпела от Норканов), потому, чтобы они узнали, не имели ли хуйно злых намерений,

Более глубокий комментарий к тексту Куника Вегаапэ ПЦ, 197 54. Тэдон П роз. Эй, Томеена отчаяние, П, дальше: сите! Ге Масс иисг @е В\Nooo без Таргиз 839, 1882, и егож ПСлиэгвиеп йрог (хессопзийопде дер и Новепио Впьяпайв, 1890, Успенского Патр. Исаннь УП Граждатик и Русь-Дроинты - Ж. М. Н. И. 1890, Ге, 26 и дальше, Вайелеевака Русско-впзант. Пятнаправленно с. СХИ и даж, Куника Извбетия ал-Бекры Й, раз. Пи, на которых не была найдена эта книга, была о ней больше, чем в случае с ним.

Норхжание бьется на то, что Русь показывается епеопш. Где находилась Русь — в Швеции или в Киии, или где - то в Чудской земле (как длумали Куник в Меиапдез гозвс У). 15 и Томсен И. С. , это близко не у них. Трудность делает только тот руческо-норманский каганат. Поэтому старшие норвежцы толковали спасты с убсаимео как « нянь Гакон » (Штрубе, Шайцер, недавно Тутцайт) — толковане очень натагненное; Куник, присвив это название, был назван специальной разведки в записках Ак. Н. т. п. ХИ и в ней также приучивается к тому, что это туман, а не титул, но сводит в конце дело непоричной. И когда мы начали с Круиа, то пытались вытонуть, чок-б

*) См., выше страницы. 351, 353, 355. * *) Мопштепиа бегшапиет No84. Х. 434 лет ничего не говорит о результатах расследований Людовских разведок.