История Украины-Руси, том I, страница 596 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

— НАЙНОВІЙША ЗЇТЕРАТУРА ії 589

ролю в культурній і політачній історії Руси буде ще тяжше, ніж було з Норманами, і надії норжаністів, що від Їдтів можна буде вивести все те, що не удало ся вивести від Норманів, ледво чи здійснять ея.

Зрештою разом з упадком іотської теорії Русп, ми помі- часхе в останніх роках певне оживленнє норманізма, Трудно, розумієть ся, судити про таке сьвіже явище, але кілька праць, що вийшли в сих роках, роблять Таке вражіннє. Розумію працю. Брауна — Разысканйя, і меньшу статейку: Фріандь и Шямонъ сыновья варяжекаго князя Африкана (Извфемя отд. рус. яз. 1902), Ст. Рожнецкого (Поляка зроду, Данця вихованнєм, уче- ника проф. Томеена) Регап ппй Тбог (Агебіу г 8і, РІ. 1901), де автор дає ревізію корманської теорії, і публікації Вестберіа, навіяні впливами Куніна — Іргабіт'я-іро-Їакиф'є Веізерегіспі (Метоігеє 4е Г Асадегліе, 1898), теж в новім виданню и. т. Комментарій на записку Ибр. ибн-Якуба, 1903, Веі- таре гиг Кідгапе огівпіаїйвсреп Опейею йрог Озісигора (Ме- паоігез, 1899) і Пе Кгастлепіе дез Торагева Сойспв (М6- уоігоєв, 1901). Коли додати ще кілька праць пньших Доблід- ників, що вийшли в тім-же часі Й принагідно також акцентують норманські погляди досить сильно (як Ламанекото про Кирила й Методия, Халанокого про традицію про Олега й пн,), то се справді: складаєть ся на образ відродження норманства, яке можна-6 назвати неонорманізмом. При тік тих нових дослідників, шо виступили під сни знаком, характеризує велике норманське завзяте. Браун, відкидаючи іотську теорію, проголошує норман- ську теорію безсумнівним фактом, аксіомою; Рожнецкий жалує, що норманісти попустили поле битви антінорманістам і зазначає точки до дальшої роботи в дуєї крайнього норжанізну; Вестбері, женьше обережний віж його учитель Кунік, безпардонно викидає: ті сьвідоцтва, які норжанівтам ненаручні, або підетавляє шів- нічну, скандинавську Русь замість полудневої — Нпр. оголошує ва пізнійшу їльосу згадку Русинів у ібн-Хордадбега, бачить Балтийське море в Руські морі Масуді, скандпнавських чпратів- в звістці ібн- Хаукаля про погром Волгара і Ховара (Веі- ігасе), і т. д.

Сей норманський занал, ее канонізованнє літописної тра- диції й варязької доктрини но діщує науці Нічого доброго. З такою канонізацією неможливий плодотворний науковий по- ступ. 1875 р. пишучи про Васуунахг-ю, як він й назвав, Кунік гірко вгадував про зроблені норманістам закиди, що нор-

Перевод на русский

— САМЫЙ ВЫРОСНЫЙ ЗЕТЕРАТУРА ии 589

ролю в культурной и политической истории Руси будет еще тяже, чем было с Норманами, и надежды норвежцев, что от Идтов можно будет вывести все то, что не удалось вывести от Норманов, ледно или совершат ей.

В конце концов, вместе с упадком иотской теории Русп, мыхассхе в последние годы, что-то вроде того, что происходило в норманизме, Трудно, понимается, судит о таком неприятном феномене, но некоторые из трудов, которые вышли в эти годы, делают это с отвращением. Понимаю работу. Брауна — Разыскания, и меньшую статью: Фриандь и Шямонг3 сыновья варяжка африканского князя (Извфемия отд. рус. Язычок. ; Ст. Рожецкого (Поляка зрода, Данца воспитанным, ученица проф. Томеена) Регап пй Тобог (Агебиу г 8и, РИ. 1901), где автор дает ревизию корманской теории, и публикации Вестбериа, навеянные влияниями Кунина - Иргабития-иро-Иакифье Везогерисп (Метоигие 4е ГАссегли, 1898 год) тоже в новом виде и. т. п. Комментарий на записку Ибр. Якуба, 1903, Веитарьё Гидхапе оговпиаевсепепеп осее йрог Осигора (Мепаоигез, 1899) и Пе Кахастлепие дез Торагева Сойспв (М6уоигоев, 1901). Когда добавить еще несколько работ по числу Доблидников, вышедших в то-е время И, следовательно, акцентируют норманские взгляды довольно сильно (как Ламанекото о Кириле и методии, Халаного о традиции о Олеге и пне), то это действительно так: на образ возрождения норманства, которое можно назвать неонровным. При теке тех новых исследователей, что под сными знаком, характерно для большого норманского рвения. Браун, отвергая иотскую теорию, объявляет нормальную теорию бессовестной фактом, аксиомой; Рожецкий жалит, что По сути, норманисты запустили поле боя антинорманистов и отметили точки к более долгой работе в дытье крайней норвежской норжанизы; Вестбери,женный лелеял его учитель Куник, безпардонно выбрасывает: те показания, которые норвежцам ненаручные, или Пойдёт швыническая, скандинавская Русь вместо полудневой. Освещает ва поздней ельосу упоминание Русинов в инд-Хордадбега, видит Балтийское море в Руинских море Масуди, скандипнавских Он работал с ибн- Хаукаля о погроме Волгара и Ховара (Веигасе), и так далее. д.

Этот норманский занал, ээ канонизированное летописское предание и вареньей доктрины но доносит наука ничего хорошего. Этот канон не может быть результатом успешного научного прогресса. 1875 г. В письме о Васунах-ю, как он и назвал, Куник горько угадал о сделанных норманистам забвения, что нор-