История Украины-Руси, том I, страница 594 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

ЇОТСЬКА ТЕОРІЯ 587

старих доводів норманку, і не Йшла властиво далі старо! Дісеертації Куніка.

Се була остання єпеціальна монографія з норманського. становища; по ній ніхто з норханістів не здобув ся на відвагу чи енерйю дати нову рецензію нермансько теорий по вех тих даних її ударах. З другого боку нещасливі й ненаукові комбіна- цій деяких антінорманістів (Тловайского, Забелна 1 самого 19- деонова), як я вже згадував, Дівкредітували непомалу й анті- норманізк. Норманізм був рішучо захитаний в своїх основах, але в результаті справа початків Руси віставала ся невиясненою. Коли в 1880 р. впступив проф. Ключевский із своїми визнач- ними студиями про початки руської єуспільно-нолітичної оріа- нізайпі (Боярекая дума древней Руси -- статі друковались в Русскій Мыели 1880 р. і увійшли в скороченню в його книгу під тією-ж назвою), він вії початки реконструовав неза- лежно не тільки від норманісму, але Й від літошивної леенди. В монографіях поодиноких земель давньої Русп, що почали ви- ходити в Київі почавши від 1331 р., літоцивна леенда або признавала ся непевною або зовейи відкидалась. Деякі хоцились іотської твориї: її висував, хоч ще дуже обережно, Кунік ще в Каспію (с. 430 і далі).

Хоч Томеен перестерігав заздалегід від Тотської твориї, бо вона „тягие за собою неможливу плутанину" (відч. 1), вона. була на якийсь час, в 1890-х рр., обудила надії. Проба Буди- ловича -- ширше розвинути й уаріужентовати сю теорію на археольогічному з'їзді 1890 р. була принята з інтересом і на- діями (див. напр. справозданне в К. Старин! 1890, ШІ є, 416—1 й ин.). Але сії надії скоро упали, коли дійсно стра ся та „неможлива плутанина", і показалось, що сам! оборонці теорй не можуть шин далі дуже неясних натяків. Власне такий характер мав відчит Успенского на ГХ арівольогічнім з'ївді (див. його протоколи в Пт. Трудів з'їзду) — він давав ще далеко меньше, ніж реферат Будиловича, Й інтереє до їотської теорії, розбуджений Будиловичом, упав зараз. Цікаво, що обидва реферати не були навіть друковані, і таким чином Хотоька те- орія не була навіть хоч якось докладнійше поставлена в літе- ратурі").

Дійсно, вона не могла мати виглядів. Вивід руського іжени від їотеького Жртойі (слова) — ся головна точка, ріосе Че ге-

*) Ширше справоздапив з реферату Будиловича в Ж. М. Н. П. 1890 ХІ .. 95--9.

Перевод на русский

ИОТСКАЯ ТЕОРИЯ 587

Старые доводы норманки, и не Йала свойственны дальше! Десесертации Куника.

Это была последняя еппециальная монография из норманского. Положение; по ней никто из норвежцев не получился на смелость или энерйю дать новую рецензию нерманское теорий по вех тех Ваши удары. С другой стороны несчастливы и ненаучные комбинации некоторых антинорманистов (Тловайского, Забелна 1 самого 19деонова), как я уже упоминал, Дивкредитировали немалую и антинорманизку. Норманизм был решительно зашатан в своих основах, но в результате дело начальных Руси встало невыясненно. Когда в 1880 году. Я сказал, что он не может быть таким. Ключовый с их выдающимися студиями о началах Русской есспильно-нолитической орианизайпи (Боярея дума древней Руси — пол был напечатан в 1880 году в Российской Йеле. и вошли в укороченную в его книгу под тем-же названием, он веи начала реконструировал независимо не только от норманисму, но И от литшивной ленды. В монографиях одной из земель древней Русп, которые начали выходить в Киеве с 1331 года. « Легенды, летящие годы или признанные званями или отбрасывавшимися. Некоторые из них, хотя и очень осторожно, прятались в Каспии (с. 430 и дальше).

Хотя Томеэн предупреждал, что От Тотской произведения наступит слишком много времени, она « за собой не может запутаться » (отч. 1), она. Была на некоторое время, в 1890-х. , одолжала надежды. Проба Будиловича — более широкое развитие и уриужентование этой теории на археологическое съезде 1890 г. ( Смотрите.) Привет, привет. в К. Старин! 1890, ИИ есть, 416 -1 иин. ). Но скоро сии надежды упали, когда действительно начались страдания и « неизбежная путаница », и показалось, что сам! Теорий не может продолжать давать о себе знать. Именно такой характер должен был отчетить Успенского на ГХ ариворогим зьемеди. Его протоколы в Пт. Он давал мне много меньше, чем реферат Будиловича, и интервое к йотской теории, разбушевавшейся Будиловичом, упал сейчас. Интересно, что оба реферата не были даже напечатаны, и таким образом Хотокая теория не была даже хоть как-то подробной поставлена в литературе".

Она не могла выглядеть так. Вывод руского ижены от евангелического жртойи - это главная точка, риосе Че ге-

*) Шире выполнил реферат Будиловича в Ж. М. Н. П. 1890 ХИ.. 95--9.