История Украины-Руси, том I, страница 593 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

586 НОРМАНСЬКА ТЕОРІЯ

1—1, вийшла в 1378 р. друга видана вже по Його смерти, доперва в 1903 р.); він перервав з кінцем 70-х рр. єю розпо- чату і видруковану вже в значній части роботу, лишив невида- ними кілька иньших статей (Дополненія къ „Варяганъ и Руси“ Гедеонова, Галиндо и черноморекая Русь) і до снерти ево, що наступила в 1899 р., ко дав уже з сих питань, що займали його до кінця, ніякої більшої публикаци, очевидно — єтрітивши вя з цілим рядом трудностей і непевностей, для яких треба було вступних студий, критичкого осьвітдення матеріалу, і т. д., та шукаючи — 1 ие знаходячи нових точок опертя для тради- ційного норманізму, ,Ппісля того як, нпринайнні — в руській науці, признано за неможливе розвязатн варязько-руське пи- таннє чисто історичною Дорогою", як писав вік у „Каешю“ (с. 460). Дійсно, Кунікові екекурен мали не ліпшу долю, як Поїо- дінська „Борьба“; „не вважаючи на богато гарного, основного і користиого“, як сам Кун писав про ,Борьбу"? Поїодінзл (Каспій с, 4517), вони не могли помогти норманізму. Поділ на- родів на сухопутні й морські, пропаїований Куніком, розумієть ся, не мг нікому промовити до фантазії, особливо коли сам же Кунік розводив ся про морські походи Словян УЦ в.; нор- манські імена ще меньше могли підперти леївнду про призваннє, ніж історпчні докази, полишені на бош Куніком; присутність шореходної Руси на цолудні перед 862 р., заперечувана Куніком, слідом була зишнена розвідкою Васілєвекого про Анастридеьку жєївнду (Русеко-византійеків отрывки, УП, Ж. М. Н. П. 1878, П--ПІ, передрукованою в Русско - византйских изслѣдованіях 1893), що доводила її приналежність до 1-01 шоп. ГХ в., а за тим пішло нове виданнє Хордадбега до Туе (1989), що вщеу нуло Хордадбегову звієтку про Русь на кількадесять ть назад, і розвідка того-ж Васілєвекого про Сурозьку лєївнду (1993). Не могла мати ніякого виливу й талановито та науково на- писана книжка Вільгельма Тонсена, ввієтного лінівіста: ТПе те- іабопе Бейуесп апсіепі Ваза апд $сапфпама апй пе ом ої їпе Визеіап зе, 1877, три виклади, читані НИМ в Оксфорді 1876 р. (нішецький переклад Борнемана Дег ІЛ зргип8 4ез гизузевей Зазмез, Сойа, 1879, росийський — Аншона, Начало русекато государства, 1891, з московських „Чте- ній"). Похвально прийнята в наукових кругах, особливо західніх, де норманівм тішивеь і далі повним кредитом, ся книжка й досі зістаєть ся кориєтним підручником, але вона не приносила ні- чого нового, бувши тільки перегляненни і поправтении зводом

Перевод на русский

586 НОРМАНСКАЯ ТЕОРИЯ

1-1, вышла в 1378 году. Вторая книга была издана после Его смерти, доперва в 1903 году. ); он прервал с конца 70-х годов. я распечатываю и распечатан уже в очень широком масштабе, оставил невидимыми несколько других статей (дополнения к’Индпов « Baganige and the Warner »). Руси Гедеона, Галино и черномощника Русь) и эво, приступившего в 1899 году. « По той причине, которую он уже задал на протяжении всех этих вопросов, никакого публикации, очевидно, не было бы больше и не было такого большого количества. Трудности и неопределенности, которые требовали вступительных стен, рыдания от вотвития и т.д. д. Ища — 1 иея, обнаруживая новые точки оперирования для традиционного норманизма, ,Пписель того как, нопринайне, в руинской Как писал возраст в « Кашах » (с. 460). Да, Куниккии экурен имели не лучшее будущее, как Поиодская « Борьба »; « не считая богато хорошего, главного и богато Я не знаю, что ты говоришь. Поиодил (Каспей с, 4517), они не могли помочь норманизму. Разделение народов на сухопутные и морские, пропаевированный Куником, понимаются, не мг никому говорить с фантазии, особенно когда же сам Куник разводился о мореплавателях Словена УЦ в. А норманские имена могли еще меньше упрямить леевую дань о призвании, чем исторические доказательства, оставленные на босс Куником; В 862 году на булудне, в котором присутствует шоредная Руса. "Подраженная Куником, следом была вешана разведками Василиевака об Анастридеке жевеку (Русико-изантийке) отверсти, УП, Ж. М. Н. П. 1878 ППИ, передровананой в Русско - вызантских рукописных 1893 г. Хх в. « А за тем случилось новое видение Хордадбега в Туэ (1989), что вщеру толкнуло Хордандбедегову звенит о Русь на несколькодесять лет назад, и разведка того-ж Василеева о Сурозьке лиевнду (1993). Не могла иметь излишек и талантливо, но научно написанную книгу Вильгельма Тонсена, веетного ленивиста: ТПе теиабо Бауэсп апсиепи Ваза апд - апттрамама апй пемпе - выземеап зее, 1877, три излой, или НИМ в Оксфорде 1876 р. (по-немецки перевод Борнемана Дег ИЛ) 4ез гизузевей Замзез, Сойа, 1879, росийский — Аншона, Начало русекато государство, 1891 год, из московских «Чтен ». Похвально принято в научных кругах, особенно западных, где норманм тешиве по - прежнему полный кредит, является книга до сих пор состоялась к учебнику, который был дан, но она не приносила ничего нового, будучи только глянь и поправки сводом