История Украины-Руси, том I. Страница 591
Снимок страницы издания 1904 года, транскрипция украинского оригинала и перевод той же страницы на русский.
Оригинал (по-украински)
584 НОРМАНСЬКА ТЕОРІЯ
ної
і на неправдоцодібні виводи сього імени норканістажи з фин- ського Виоізі, шведського Возазеп’а, вказував на брак слідів норманізма в руській мові, праві і т. п. на ту недорічність, в аку впадав норжанізи на сік пункті (годисіїо ай абзогант) пригадував на ново агсатепиии а зПепйо. Особливо-ж важною заслугою його було виясненнє сиетематизму, кожбінативного характеру Поветн, хоч сам Івдеенов при тік приймав літопиену леїенду про призвание князів і бачив в Варягах балтий- ських Словян, подібно як і видана слідом Йеторія рувекой жизни Забєліна (Г т., 1876, П — 1819). Ся бадтийська творія була власне слабою стороною цілої роботи Тедеонова і в значній мірі ослабляла значіннє Його критики норманізму, — як і в], хто приймаючи дєївнду Шовісти, збивав при тім норжанізм, по- падали в фальшиве положенне; очевидно 60, що ся яєівнда могла мати бодай якусь підетаву тільки для норжанізму (бо й автора ПИ привела до всієї теорії, правдоподібно, пшередовеїм значіннє Норманів на Руси в Х--ХІ в.), а усуваючи норманізм 1 вістаючи ся з лєївндою призванная ЮВарягів, автори всяких збалтийських", ,литовських", ,финських" 1 ин. теорій повиеали безнадійно в ПШовітрі, й безрадне становище їх ка пол! рекон- струкції руської істориї тільки вигіднійше сьвітло кпдало на норжанетво, будь що будь оперте на деяких фактах.
У веякім разі праця Тедеонова зробила великий вплиз в науці. Крайній норманізх Круга, з його „норреною“ (норман- ською мовою), скандинавською мітольодєю, вкандинавськам побу- тох на Руси, забито безповоротно; значіннє історичних доказів норманізму було захитане, норканістам прийшло ся зробити рях уступок. Норманізм був захитаний тим більше, що від кінця 50-х рр. вийшов рад солідних розвідок, що не займаючи ся норманівнмом спеціально, стояли виразно на антінорманськім становищу, як Изсябдованія объ уголовномъ праві Русской Правды Лянів 1859, О погребальнихь обычаяхъ азыческихъ Славян Од. Котляревського 1868, Извфешя Ибн-Даста Хвольсона 1869, Сказанія мусульманекихь писателей о Славянахь и Вус- екихь Гаркави 1870.
Почавші від 187) р. шочав євої атаки на норжанську зворію жосковський учений Динтро Тловайский (О хнимонъ прн- званій Варяговь, 1871, Еще о норманизюі, 1872 і численні хрібнійші полемічні замітки, все зібрано в книжці Развсканія о начал® Руси, 1 вид. 1876, друге — доповнене лізнійшою полемікою -- 1882, Дополнительная полемика по вопросань
Перевод на русский
584 НОРМАНСКАЯ ТЕОРИЯ
нет
и на неидеальную вымыслы этого имени норвежистажи из Финского Виоиззи, шведского Возазепи, указывал на недостаток следов норманизма в русском языке, праве и т. д. п. на этот год в аку входили норжанизы на соке (чассио абзогант) напоминал о новых агсатепиях и из Пейпийо. Особенно большой заслугой его было выяснение сиэтатизма, кожбинативного характера Поветн, хотя сам Ивденов при тек Принимал литопина леиде о презвании князей и видел в Варяных балтийских Словенских, как и опубликованная следом Иетория Рувекой жизни Забелина (Г. , 1876, П — 1819). Сия бадтийская работа была на самом деле слабой стороной всей работы Тедонова и в значительной степени ослабила его известность критикой нормализм, как и в], принимающим деевнду Шовистов, при этом норвежизм был предан ложным полом; очевидно, 60, что яеунд мог иметь хотя бы какую-то побегаву только для норвежского (бо и автора ПИ привела к всей теории, Вероятно, пшередовым знаком на Русе в Х-ХИ в. « А стирая нормализм 1, держась с лиевндой презвания ЮВарая, авторифицируя всех избалтийских", , литовские, "Чудесные" 1 ин. Предположение было безнадежно в ПШовитре, и безрадостное положение их как пол! Восстановление ручной истории только выгоднее светло кпдало на норвежство, что бы оперите на некоторых фактах.
В отличие от них работа Тедовова принесла большой вплет в науке. Крайний норманизх Круга с его «нореей » (на языке на языке orman), скандинавской митольодией, вандинавским бугом на Руси, забитые безвозвратно; известное историческое доказательство норманизма было заперто, норвежцам пришло сделать рях Ублюдок. Норманизм был захотен тем более, что от конца 50-х годов. вышелрад солидных разведок, что не принимаяся норманивенным специально, стояли отчетливо на антинорманский становист, как Иссябленные объятые объемом права Русской Правды Лянов 1859, О погребальных очаах азических зять Славян Од. Котляревского 1868, Извфеша Ибн-Даста Хвольсона 1869, Сказания мусульманских пьес о Славныхах и Вусекихья Гаркавеи 1870.
Начатые с 187 года. Шечат идеальную атаку на норвежскую сговорку жосковский ученый Динтро Фонвайский (О хнемонъ прнзаний Варяговь, 1871, Эще о норманизью, 1872 и множество хибнейных полемиков, все собраны в книге Развскания о начал РУСа, 1 вид. 1876, второе - дополненная линейкой полемика -- 1882, Дополнительная полемику по опыросенью