История Украины-Руси, том I, страница 588 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

-- И ІСТОРІЯ 581

Академічна промова 1749 р. петербурського академіка Ї. Ф. Мілеєра: Огідіпеє 500$ © погіпів Ваззогат, уложена з норманського етановища, була поводом до першого нападу на норманістів зі сторони росийських учених (Ломоносова). Але ся полеміка Не могла мати ніякого значіння: так ненаукові буди жотивн її в порівнянню з науковиж характером норманськой творії, Поле здобули норманісти; ,законоположник" (історії Руси Шаєцер канонізував норжанізи в ,Несторі", князі, що була школою історичного методу для цілого покоління істориків, а Карамзін епопуляризовав його у своїй історії, що на ціле піветохітє стала підручником історії Росиї не тільки для словян- ського, а Й взагалі европейського сьвіта.

Важнійший напад шовів славний в розвою історіоїрафії Руси Їустав Еверо (+ 1830) в своїх Кіїйясре Уогагрсійсю аг (Сеєсрісііе дег Виззеп, І--П, 1814. Ся праця піднесла цілий ряд важних закидів проти норманської твориї: вказує на неймо- вірність призвання недавніх ворогів, виетупав проти виводу 1иен з самих скандинавських пнів та доводить, що Скандинави буди тільки наємниками на Русн, відкидає вивід Руси з Виоізі і Возавеп’а, вказує на мовчаннє північних джерел, підносить аграшешат а 5іїепіїо, доводить неможливієть, аби Варяги занесли хриетпанство до Київа. Збиваючи аріументи норнанієтів, Еверс налягав заразом на істнованнє Руси здавна в Чорномор- щині; ся сторона була піддержана слідом иньшим дорпатським ученим — Найманом в розвідці Шрег аозёе оБпзйхе ег Киззеп. Та як то було і з пізнійшими антінорманієтами, сі щовитивні схоронн праці Еверса діскрадитовані були хибами в Його пробах власного реконструювання істориї Руси (виводи, що Волохи -- Болгария, що кпівські князі були з Ховарів, Аскольд і Дир — Угри, притяганнє до Руси біблійного Роша і Роксолян!в)*), і взагалі його праця не жала того впливу, який би могла й повинна-б була мати її критична сторона. Більше сензаційна, але меньш важна в своїй основі була атака скец- тичної школи Каченовського: признаючи, Що літописи вложені в ХНІ--ХІУ в., вона тим саким уважала Й літопнену історію Лочатків Руси мітом. Разом з нею виетупила словянська творія — що Варяги були балтийські Словяне, в писаннях Максимовича

ж) Русь є Роксоланази одначе звязували й цізнійше — не тільки Іловайский, але й проф. Антонович (Публичнья лекцін, 1897), Й ин.

Перевод на русский

-- ИСТОРИЯ 581

Академия речи 1749 г. Петербургский академик И. Ф. Мылоер: Огипеет 500$ © биев Вазогата, вложенная из норманского этанобы, была поводом к первому нападению на По мнению специалистов из Европы, норманисты — это латиноносовые. Но спор не мог иметь никакого представления: так ненаучные дома желатель ее в сравнении с наукой характером норманскоме, Полу получили норманисастические; , законоположник" (истории Руси Шайцер канонизировал норвежныезы в , Нестори", Князь, который был школой исторического метода для целого поколения историков, а Карамзин эпопуляризировал его в своей истории, что на полметохитё стала учебником истории Росии не только для славянского, но и вообще эвропейского мира.

Тяжелый приступ шов славен в разветировании историофий Руси Иустав Эвереро (+ 1830) в своих Кийясре Уогагсиссю аг (Сеесрисие дег Визеп, И...П, 1814. Сия работа подвергла ряд серьезных обвинений против норманской произведения: указывает на невероятность приговоров последних врагов, выетупал против вывода 1иен из самых скандинавских пней и доказывает, что Скандины буди только наемниками на Руссн, отвергнув вывод Руси из Виоизии и Возавепиа, указывает на молчание северных источников, поднимает аграшат и 5иепио, доказывает Не может быть, чтобы Вараги занесли хризетпанство в Киева. Сбивая ариументы норвежцев, Эверс наложился сейчас на истновение Руссы с давних пор в Черномморщине; сияла сторона была поддержанная следом инфлятского ученого - Найман в разведе Шрег аозё о Бпзэйхе ег Кизеп. Но как это было и с более поздним антинорманитами, сии, которые вытепляли работу Эверса, были неправы в Нем пробы собственного реконструкции истории Руси (известные как Волохи - Болгария, кравы, были из Ховаров, Аскольд и Дир — Угри, привлечения к Русе библейской Роша и Роксолян! в)*, и вообще его труд не принимала того влияния, которое могло бы и должна-бы была иметь ее критической стороны. Больше сентиментальная, но меньша важная в своей основе была атака скетической школы Каченовского: признание, что летописи Вложенные в ХНЕ...ХИУ в. Она была тем саким увлечён историей Лочанов Руси метом. Вместе с ней вывешивала славянская писательница — что Вараги были балтийские Словены, в писаниях Максимович

Русь является одним из роксоланазов, и цепной — не только Иловайским, но и профом. Антонович (Публечая лекцин, 1897), Иин.