История Украины-Руси, том I. Страница 579
Снимок страницы издания 1904 года, транскрипция украинского оригинала и перевод той же страницы на русский.
Оригинал (по-украински)
579 НАЙДАВНІЙША ЛЇТОПИСЬ
Сьвятослава й Ярополка, Тільки для князювання Володинира рішучо бракує одкого року. Коли зважити, що початки деяких князівств в літописи відділені під осібні роки від поцередніх як би навмисно, аби натягнути рік, то се наводить гадку, Шо ся табличка була взірцем для редактора, і до неї він притягав факти, а не табличка обрахована на підетаві дат літописи. Далі, я вище, в 1еторичн]и огляді підновив факти, що вказують не спізненнє літописних дат; 1 так ехідні походи Сьвятослава в дійсности стали ся років на Два цізнійше, подорож Ольги до Царгороду теж о два роки; я нідніє деякі факти, що промов- ляють і ва пізнійшими роками емерти Олега й Шоря. Як би признати, що редактор, роскладаючи роки за табличкою, де ра- хуважись неповні роки, відчисляв цілі роки, то се нам об'я- енило-б єю справу: і так вже на часах Сьвятослава Й Ольги ми мали-б ріжниці два роки, на часах горя три, на часах Олега чотири: в дійсности, коли табличка була добра, він нав бя вмерти в 915—6 р. Але однакове єпізненнє подорожі Ольги й походів Сьвятослава вказувало-б і ще иньше: що єї факти в якійсь табличці датовані були роками князівств, і спізннли ся через хибний рахунок при хронольогізації літописи. Се було-б дуже важно нам знати на певно, але те що я сказав — тільки правдоподібне,
Переходимо до устних джерел.
Як на народні перекази можна на певно вказати, окріж вказаного вище, ща другий похід гора на Византию, деревеьку війну по смерти Ігоря (цікаво, що останнього ецізоду Ольгиної німсти в новгородеькій верзії бракує), більшу чаєтину з опові- дання про подоріж Ольги до Царгорода (сватанне імператора, посольство його до Київа), історію Сьватовлава. Історія Воло- дикира теж має богато елементів народніх переказів, хоч і була, правдоподібно, осібною повістю (війни синів Сьвятослава, Во- доднинрові пири); де які перекази доцисано вже пізнійше, нпр. до короткої звістки: ,нде Володнинрь на Хорваты“ під 993 р. додано потім зі словами: , Пришедшю же єму сь войны Хорватьской...“ чисто народній перекав про боротьбу отрока з Печенігом і заенованне Переяслава; до порожнього 997 Р. (як він лишив ся в новгородській) дописано такий же народній переказ про білгородський кисіль, Св може показувати нам, як поволі збирали ся © перекази ріжнихи редакторами.
Що до устних оповідань сьвідків, то з них користано, ро- зумієть ся, широко, але вказівки на них дуже рідкі: під 1106 р.
Перевод на русский
570 ДОЛЖЕННАЯ МЕЖДУ ЛЕТИПИСЬ
Съятослава и Ярополка, только для князирования Волдинира решительно недостает отдохнувшего года. Когда вы позволить, что некоторые княги в летописи отделены под овдовевшие годы от поцередних как бы намеренно, чтобы натянуть год, то это приводит гадку, Шося табличка была образец для редактора, и к ней он привлекал факты, а не Табличка оценена на подетвечные даты летописи. Далее, я выше, в 1екторичные обзоры подновил факты, указывающие не оспаривание летописных дат; 1 так эходные походы Съятослава в действительности стали лет на два с лишним года, путешествие Ольги к Царороду тоже в два года; я нищенствует некоторые факты, которые произносят и ва поздней годами эмерты Олега и Шора. Как бы ты сказал, что редактор рос годами за табличкой, где он с трудом отсчитывал годы, то это нам обянило-б рытье: и так уже во времена Святослава И Ольги мы имели-б рожи два года, на временах горя три, во время Олег: В действительности, когда табличка была хорошей, он навязывает мне умереть в 915-6 г. Но то же самое, что и освещать путешествия Ольги и походы Святого Духа указывает-б и еще более: что естье факты в какой-то табличке Датские годы были предсказаны княжеством, и они оспарились из - за неправильного счета при хронологической летописи. Это было-б очень важно нам знать на определенное, но то что я сказал - только правоподобное,
Перейдём к источникам уст.
Как на народные предания можно точно определить, окупорь указанного выше, тща второй поход гора на Византинтию, деревянную войну после смерти Игория (интересно, что последнего эцзоду Ольгиной немсти в новгородей верзии не хватает), большая четина из Рассказ о Ольге в Царский дворец (сватанное императоро, посольство его в Киев), история Сьватовлава. История Водолика тоже содержит элементы народных преданий, хотя она, вероятно, была и знакома с повлекшимся уважением (дней сыновей). Съятослава, Вододнинровые пиры; где какие предания доцисано уже позднее, нпру. к короткой вести: „Ворнинрь на Хорваты“ в 993 году. добавлено со словами: , пришедши же одному сойну Хорватьской... “ Народный перекачал о борьбе отечек с Печенигом и заененарован Переяслава; к пустому 997 Р. (как он остался в новгородской) и написано такое же народное предание о белых киселях, Св может показать нам: (Ж) Как постепенно собиралися (Ж2) переводы режных редакторов.
В устных историях свидетелей из них очень часто можно было понять, но в 1106 году они были весьма редкими: