История Украины-Руси, том I, страница 560 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

ВОЛОДИМИРА 553

ского і Завитневича в кийвськйм товаристві в Чтешях т. Ш с. 5 і делі, також №, М, Н. П. 1888, УТ (проф. Соболевекий боронить літописної традиції, тки часон як Завитиевич виходить з тронольогії Якова й прий- нае роки 987 1 990); Веде! Апаїесід Бухапіїпо- газвіса с. ХХІ ХХІ і далі,

Що до зробленого Володимиром „нспыташя о вебхъ в%рать“, то хоч як белєтристично виглядає сб опоздание в літдчисній ловісти, воно знаходить собі одначе паралел! в чужесторопних джерелах. Одна така ввістка внайшла ся в жидівських рукописях зібранну Фірковичом, в виді записки в р. 986 про прихід київських поел до хозареького кагана, аби розвідати ся про реліїю (видана проф. Хкольсонок в Ї т, Сбор- ника статей по еврейской исторш, 1866). Проф. Гаркаві признав сю запиєку фальсіфікатом -- фальсіфікатів в колекції Фірковича звагалі показало ся чимало (статі Гаркаві в Извѣстіят рус. археологического обще- ства т. УШ, Ж М.Н. П. 1877, МП, і АНуабювеве Депітадівг аця дег Кгип, 1976). Невважаючи ла оборону її шньшими гебраїстаня (Берхинъ Еврейскій докунентъ о посольства ев. Бладиніра для непютонія вйрь — Кігв. Старпна 1884, ХЛ, пор. важітку Голубовского танже 1885, Ш), ся записка зістаєть ся дуже сушнівною, певалежно навіть від підозрілости свого джерела -- колекції Фірковіча,

Важийша иньша звієтка, перська, в ,Обірнаку анекдот" Магочета аль-Ауфі, ХШ в, Навязуючи до характеристика Русинів у ібн-Русте, як народа, що живе виключно з вин, се оповідапнє каже, що прий- кявши християнство, Русшки не могли вже воювати, але що не мачи иньшого способу до прожитку, то вкінці рішила ся прейнять магоме- танство, й цар „Булалир“ вислав послів в Ховарези -- заявати про се бажашнє. Володар Ховарезма прийняв їх дуже радо і післав дарунки Й иагометанського ікама (духовного), ваучити Русь наголетанству. Руснан прийняли шагометанство Ё почали внову воювати, Звістку сю опубліку- вав ще Гамер -- Нашипег Заг 1е5 огідіпев гиззез, 1827, але в дуже попсованій формі, без 1мени Володимпра, так що вона дала декому, навіть Куніку повід до ріжних дивоглядних виводів — Кипік Кгойп- тепів Вешегкипреп хи деп Т/піегвисбипреп @Ъег дів 2еН дег АЪ- Фаззппр дез [леБепз &ез Вей. Сеога уоп Ашаєігіз — ВаПеНо 4е Гаса- Чете, ХХУП. В оригінальній формі опубликовав її Бартольд в 1896 р. Новое кусулькалеков иввботів о русскихъ, Записки восточного отдівленія русскаго артеол. общества т. ЇХ.

Питаняє, як толкувати собі сю звістку ? Прийняти, що се літера- турне запозиченне, покручений відгомін оловіданяя літописної повісти про послів, висланих Володнииром на „пенытан!е“? "Таких вапозичень одначе у східніх письменників не знаємо більше, Чи оповдание літо-

Перевод на русский

ВОЛОДИМИРА 553

соглонка и Завитнушка в койвскском окружении в Чтешах т. э. Ш с. 5 и дели, также No, М. Н. П. 1888 УТ (проф. Свободолевек заронит летописную традицию, т. е. чеснок как Завитиевич выходит из тронольогии Иакова и принятое годы 987 1 990), Веде! Апаиесид Бхапиипо- газвиса с. ХХИ ХХЕ и дальше,

Что касается созданного Владимиром « снаряжение о вебхъе в%рать », то хотя бельеттристически выглядит сб оподанное в летчисленной Ловники, они находят одно параллель! в иностранных источниках. Одна такая весть пришла в рукописные жиды, собранные Фирковичом, в виде записки в р. 986 о приходе киевских поел в каганский город, чтобы разведать о релиии (изображанной проф. Хкольсонок в И т, соборника статей по эврейской исторш, 1866 год. Проф. Гаркави признался сю запиечку фальсификата — фальсисификатов в коллекции Фиркович немало (даже Гаркаве). в Извонтеят рус. Археологические общества т. д. УШ, Ж М. Н. П. 1877, МП, и А Нуабюве Депитадаг аца дег Кгип, 1976). Неуважение ла обороны ее шнейшей гебраистани (Берхинъ Еврейский докунтент' в посольство эв. Бладиния для непютония вйрь — Кигв. Старпна 1884, ХЛ, пор. важитетку Голубовского Танже 1885, Ш, сменяется очень сушинной, певалеволо даже от подозрительности своего источник - коллекции Фиркович,

Тяжелая ининья звеетка, персидская, в ,Обираке анекдот" Магочета аль-Ауфи, ХШ в, навязывая к характеристике Русинов в Ибн-Русте, как народ, живущий исключительно с вин, это оповещает, что приключив христианство, Русски не могли уже Но война, не имеющая никакого понятия о прожитии, в конце концов была определена как магометанство, и царь « Балалыр » послал послов в Ховарезе - заявлять о этом бастии. Владыка Ховласма принял их с радостью и послал подарки Иагометского икама (духовного), чтобы представить Русь наголетанство. Руснан принял шагометанство Ё начали зановой войны, звеню сию опубликовал еще Гамер - Нашипег 1е5 тигипев - Страсть, 1827, но в очень попортченной форме, без 1мены Волосимпра, так что она дала некоторым, даже Кунику повод к рожным Чудовидных выводов - Кипик Кгойптепов Вешегкипеппептре хы деп Т/пиэгвиспеп @ Георг дев 2Н дег Айп- Фазппрес [леБепз &ез Вэй. Сеога уоп Ашайегиз — ВаПенино 4 Гаса-Чете, ХХУП. В оригинальной форме опубликовал ее Бартольд в 1896 году. Новое кусалькалов ездов о русскихъе, записки восточного отделенного артеол. общества т.д. ИХ.

Как же тогда связываться с этой вестью? Принять, что это литературное заимственное, побрызгованный отголомен оловидения летописной вести о послов, сосланных Ворниром на « Пинанетан! э “? "Таких известь однозначно в восточных писателях не знаем больше, или ополчение лето-