История Украины-Руси, том I, страница 557 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

550 ПРИМІТКА 57. ВІЗАНТИЙСЬКО-РУСЬКИЙ

Краков до Польщі пе належав. Тепер коли ми маємо далеко хокладнійші понятя про те, як складала ся наша літопись, Як недокладий були її ввістки з Х в. і скілька власного розуновання вносили в них И редактори, ип иожено ще з більших правох оспорювати авторитет літописної букви. Переглядаючи літописні звістки з 981—5 рр. бачимо коло пих такі по- пщробиці, анекдоти, фантазії, які мусимо признавати роботою редактора, навіть припустивши, що він изв перед собою які записки з Х в,, в тіж роді, які маєко при Володикировій похвалі мніха Якова. Якаж отже певність ,Дяків" з цід 981 р.? | Незалежло від того комбінації л. Потканьского, якими він ратув приналежність до Польщі Червенських городів, грішать штучністю й до- вільністю. Як припускати, щоб Чеські держава, при своїй екстенапвло- сти в другій половині Х в. обиежила ся близшею околицею Кракова, і під посох у неї Мещко володів протягом десятоліть східньою Мало- польщею & Галицькою Русию? Як неправдоподібло виглядає св роепро- сторениє Мешкової держави під Карпати, клином між Чеською державою й Руською! (Див. зрештою зашткп мої в рецензіях в т. ХХУГ і ЫХ Записок Наук. тов. іх. Ш.). 57. Візантийсько-руський союз за Володимира (до с. 441). Головним джерелом для сих подій став від двадцяти років Ях'я — звістивй з іженц давнійше, але опублікований і введений в круг джерел доперва росийських орієнталістом бар. Розеном, що видав з цього уривки до часів шп. Васяля під титулом: Ихператорь Василій Болгаробойца, нзвлеченія изъ літописи Яхъц аптіокійскаго (додаток до ХІТУ т. За- писок петерб, академії), 1883 (текста в рос, переклад! й коментар). Ях'я сци Саїда був православпий Грек в бгипта, лікар з професії, Шшізційше жив в Антіохії. Він був своякон александрійського патріарха Евтайи (4 93950) 1 ровів далі арабську хроніку сього Бівтихія, що жала титул „Дороге накисто“ і ківчила ся 857/8 р. В першій редакції свою хро- віку Ях’я нацисав перед 1014/5 р., ноті переробив і повів дал), також по арабськи, не знати як далеко (кінця не ваємо, зле певно доходила вона до 1031 р.), Для візантийських відомостей 2-01 пол. Х в., дуже у нього богатих, з дуже докладенки датани, Ях'я мусів використати якісь місцеві грецькі ваписки, пам неввістні. . З опублікованнєх текстів Ях7 стратиди значінлє відоности про русько-вівантийські справи арабського цисьменника ХШ в. ель-Макіна (Р 1273), бо показало ся, що він тут тільки скорочує Яг’ю; натомість оповіданив ібн-ель-Атіра (теж ХЛ в. — 11233) кав в собі дещо, чого не шіг він узяти з Я, але джередо сах відмінних звісток невідоме. Текст ель-Макіна видано в Лейдені 1625, ібн-ель-Атира видав 186! р. (і дал!) Торибері; уривки в них в перекладі в Запискат петерб. акаде-

Перевод на русский

550 ПРИМЕТКА 57. ВИЗАНТИЙСКО-РУСКИЙ

Краков в Польше пе принадлежал. Теперь, когда мы имеем далеко хосписные сведения о том, как складывалась наша летопись, как нехороший были ее вести с Х у. и сколька собственного разунования входили в них И редакторы, ип опознаны еще с более крупных правох оспорировать авторитет летописной буквы. Просмотрев летописанные сообщения с 981-5 гг. Мы видим около пых такие попщурки, анекдоты, фантазии, которые должны признавать работой редактора, даже предполагая, что он Извы перед собой какие записки из Х в, в те же родовые черты, которые имеет при Володировой похвале мнеха Иакова. Ну, что ж, что насчет этого 971 года? ↓ Не зависело от того комбинации Л. Он был очень застенчивым, и его жители, как и другие, были в Польше Червенских городов. Как допустить, чтобы Чешские государства при своей экстенапвлисты во второй половине Х в. обошлась около одной из окрестных окрестностей Кракова, и подсох у нее Месщело владело в течение десяти-единственной малопольщиной Галицей Русию? Как же неправоподобно выглядит наше родиальное Мишковое государство под Карпатом, клином между Чешской государством и Русским! (С. Я думаю, что в конце концов заткнёшься мои рецензии в т. ХХУГ и ИХ Записок Наук. О, тов. Их. Ш. ). 57. Византийско-руский союз за Владимира (до с. 441). Главный источник для этих событий стал от двадцати лет Яхия - известитель из иженц давней, но опубликован и введен в Круг источников доперва росайских ориенталистом бар. Розен, который выпустил из этого отрывка до времен шп. Васяля под названием "Виталий Болгаробойца" Записок петерб, академии), 1883 (текст в рос, перевод! и комментарий). Яхья сци Саида был православный Грек в бгипта, врач из профессии, Шшизицциш жил в Антиохии. Он был свояком александрийского патриарха Эвтайи (4 93950) 1 ров дальше арабской хроники этого Быхтийского жала титул « Дорогая накисто » и кидалась 857/8 г. В первой редакции Яхия нацисав перед 1014/5. « Ноты переработали и повели », — так же арабские, не знать как далеко (конец не вару), зло, должно быть, доходило до 1031 года. ), Для византийских сведений 2-01 пол. Х в. Он очень богат, с очень докладкой датны, Яхья должен был использовать местные греческие ваписки, память невестных. . Из опубликованных текстов Ях7 казни узнает отоники о руско-вивантийских делах арабского цисьменника ХШ в. Иль-Макина (Р 1273), потому что оказалось, что он здесь только сокращает Ягью; вместо этого он объявил ибн-эль-Атира (теж ХЛ в. — 11233) задавал в себе кое-что, чего не шиг он взять из Я, но джередо сах отминных вести неизвестен. Текст эль-Макина издан в Лейдене 1625, ибн-эль-Атира издал 186! р. (и дал! ) Торибери; стихи в них в переводе в записке петерб. акаде-