История Украины-Руси, том I, страница 535 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

598 ПРИМІТКИ 42-4, АНТРОПОЛЬОГЧНИЙ ТИП

ольогічло-антропольогічного матеріалу, і біляввй -- ша підставі істо- ричних сьвідоцтв. Обставлена досить солідними аргументами, вона ви- кликала живу діскусію над сим цитаннєз. Перегляд головвих номение її дає Нідерле в біду. Заг. с. 87 і далі. Між пргушентами сопіга, які були висунені в сій діскусії, як важнійші можна зазначити такі: сло- вянство довтоголових пебіжчиків не доведене ще. Могили з палениин небіжчиками ножуть бути як раз останканн короткоголової людностн. Що до краски, то звернули на себе увагу досліди Мицакова — О цвбтб и фори% волось изъ кургановъ средпей Россіє (Труды воск, антроп. отд. т. ХІХ): він відносить, що останки волося, які віп кав (а вав їх з 20 могил Московської, Ярославської й Костроиськой Тубернії) ве! темні, а білявих не було між шими зовсім. СТ аргументи одначе не в сн забцти теорію білявих довгоголовців, Досліди Мінакова опирають ся из матеріалі з фінської теріторії. Що до довгоголовости, то Нідерне, боро- нячи свою теорію, справедливо вказав, що попри довгоголову людність ми пе бачнио якоїсь короткоголової -- словянської. Дійско, коли Сло- вяне аєнмілювали довгоголову расу, вони повинлі-б виступити дуже виразно, як друга раса по при неї в могильних нахідках Х--ХІ вв. Припустити, що вони всі спалені, поможливо, бо у Словян ин зпаємо обидва похоронні типи, 1 в кождім разі як зник обряд наления, ко- роткоголова людиість повинна б виступити церед нами від разу дуже сильно.

Ввагалї Нідерле досить щасливо боронять свою теорію в повія перегляді; але обстаючн за нею, зводить питанне вже тільки на Чи- сельну перевагу ясного й довгоголового типа серед словяпськой люд- ністю (резюне, с. 108-- 9). Йнакше сказавши, ми Біколи не внаєхо Словян одпостайнни антопольогічних типом. Еволюція його при тім зістаєть ся все таки зістаєть ся веяспии. Перехід від довгоголового, хоч би й пе- реважного тільки, а не виключпого до нинішнього короткоголового типу, вістаєть ся і пин! справою невнясненою, не розвязаною, і в сіш головна трудність, звязана з теорією довгоголовости, Можливість еволюції форян черепа вістаєть ея в антропольогії справою нехорішеною (див. впр. статі Ністреха і Решьо в Агсйіу г Апібгороіоріє 1901 і Метої:еє де Іа Зос. 4’Ап@гор. 1901), і єв ще більше заплутує питание.

43. Мтература словянсько? мітольогії (див. с. 279).

3 чималої літератури словянської і руської мжітольогії вавначу лише де що головвійше або новійше. Передовеїн, для орієштовання в старшій літературі луже добре служить Крек? в. 378 і далі, 3 стар- шого згадаю: Аеанасьевъ Поетическя вогврбнія Славяяъ на ири- роду, 3 тони, 1865—8. МіКІозісі Екутоїорівснев У огіегрисі, зар 7о- сїрав. Лай Муйпоіорізспе Экылеп — АгеШу Гаг зі. РВ. ГУ і У. ВгйеЕ- пег Муїпоїодізєбе Зап, №9. УГ, ТХ і особл, ХУ. Фанинцынъ Бо-

Перевод на русский

598 ПРИМЕТКИ 42-4, АНТРОПОЛЬОГЧНЫЙ ТИП

Ольгохвосто-антропнолологическое вещество, и ожерелье - ша из исторических источников. Она была очень обоснована, и она вызвала живой десскус над сим цитнесом. Вид головных номены её дает Нидерле в беду. Заг. С. 87 и дальше. Между пргушентами сопига, которые были выдвинены в сей дескусии, как рычаги можно заметить: славянство довтоголовых Пока ещё не доведен пебежчиков. Могили с палениин мертвыми ножют быть как раз останков короткоголовой человечностн. Краски привлекли внимание опытов Мицакова — О, скиб и фора% имели изъятие курганов средпей Россия (Труды) воск, антроп. От. т. п. ХИХ: он относит, что останки волокли, которые вип кал (а вавал их из 20 могил Московской, Яростской и Костроисской) Тубернии) ве! Темные, а светлокожих не было между более другими совсем. СТАТИСТИЧЕСКИЕ рассуждения не в сн забросте теорию о ближней длинноголовицы, Дослесы Минакова отступают от материала из финской територии. Что к долгоголовости, то Нидерне, борясь свою теорию, справедливо указал, что несмотря на долгогоголового человечность мы бы видели Одна краткоголовая — словенский. Дойско, когда Словена аэнмилировали долгогоголову расу, они повинли-б выступить очень ясно, как вторая раса по при нее в могил на входе в город Х-ХИ вёл. Припустите, что они все сожжены, возможно, потому что в Словении иин стираем оба похоронных типа, 1 в кожим случае как исчез ритуал Да, краткоголовая люди должны выступить с нашей общностью от одного раза очень сильно.

Уважительное Нидерле довольно счастливо борются свою теорию в шлюху вид; но обстоятельна за ней, сводит питанное уже только на честолюбивое преимущество ясного и длинного типа среди славянской человечностью (резюне, с. 108... 9 Мы, как и обещали, не знаем ни одного Словена, отсталого от антопольо. Эволюционная теория этого человека встает все же веяния. Переход от длинного, хотя бы обычного только, а не выключенного к нынешнему краткогоголового типа, встается И брось! вопрос неустранимой, неразрешимой, и в сеш главная трудность, связанная с теорией долгоголовости, возможной эволюции Остракон вистает ее в антропольогии делом нехорошенной (см. Впр. Пол Нистреха и Решьо в Агсйеу г Апибгориори́е 1901 и Мати: где Иа Зиос. 4"Ап@Яр. 1901) и ев еще больше запутался в вопросе.

43. Мтерура славянски? митольогии (смотрите. С. 279).

3 Многоязычной литературы славянской и рунской мжитологии вавначу только где что головаше или новой. Для оришейся в старой литературе луже, который хорошо служит Криком? В. 378 - я хочу напомнить, 3-го старшего из них: "Аеанасьевтье Поэтческя огни Славяъ на ирыроду, 3 тона, 1865-8. МиКИозиси Экутоиорсснел в огиегрисе, зар 7 видов. Лай Муйпоиорезспе Экилеп — Агешэ Гаг из. РВ. ГУ и У. УгйеЭпег Муипиодизибе Зап, No9. УГ, ТХ и осоль, ХУ. Фанициньги Бо-