История Украины-Руси, том I, страница 530 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

СЛОВЯНСЬКОГО РОЗСЕЛЕННЯ 598

війшнх часів — дуже кало, і взагалі метод Шрадера защіплюєть ся досить ДОВОЛІ.

В своїй Історії Київщили, виданій в р, 1891, я старав ся дати начерк староруського побуту на підставі фактів істерично-літературних. і арюеольогічних. В сін напрямі не бачу аби вішли новійші дослідцики староруського побуту (хиба в конотрафях поодиноких земель, що вихо- днли потік в Київі, проявляєть ся така-ж тенденція). Зрештою на сім полі останніки часани рух досить єлабні, Археольогічний матеріал, що зростає з року на рік, лишаеть ся дуже кале оброблених 1 не зведенню в систену. Загальний, але дуже коротенький і через те розушеть ся — побіжний образ сзіднословянської культури на підставі археольогічного матеріалу дав недавно нроф. Антонович в врданию Б. Ханенка Древно- сти Придибпровья ки. У п. т. „Черты бита Славянъ по курганнынъ расконкажъ“ (ки, 1--6). Шмересний реферат був предложенай проф. Завитневичом на останнїн археольогічнія з'їзді -- О культурномь влія- ній Византии ка быть руєскніь Славянь курганнаго періода — Изв8- стія с. 90, але досі не видруковапий. Було-б дуже пожаданим, аби він заохотив 1 иньших до подібного конографічиого оброблювання архесльо-: чого катеріалу. Ввірці такого конографчного обробления, дуже со- хідного, дав ще в 80-х рр. проф. Ашучін — його реферати О лревнемт хук® п стрѣлахъ -- в Трудагь У археол. сьфада, О нкоторыхъ фор- нахъ древнерусекихь жечей в Трудах УГ съфзда; але робота в тім на- прям? якось пе пішла (па ХІ з'їзді предложив велику працю про схід- нозвропейську кераюку Городцов -- Русская донеторическая керамика, Труды т. Ї, але за євстезатикою, дуже нескладною, заведеною шим, годі в тім матеріалі з'оріентувати ся). Тин троба по части оправдатн, що історична паука все ще ве може зійти з історично - літературного Трунту, на якій досліджували староруський побут старші історики — як нпр. Соловьовь, Бестужевъ-Рюкииъ й иныв в своїх курсах історії давньої Руси.

З нньших словянських племен -- недавно ночав виходити закроє- ний на ширшу кіру, хоч і досить мехапічно зроблений куре 1. Сшірнова Очеркъ культурной истор южныхъ Славянь (1 Частина вийшла осібно- 1900 р. в Казанн, делі друкуєть ся в Записках казанського універси- зету). Легковажачи лішівістичний матеріал, він опираєть ся окрім істо- ричного матеріала ва фактаї етнографії Я фолькльору, а також архео- льогії, хоч і пе все зручно використовує їх. Більше старої методи дер- жить ся иньыший, короткий начерк біпісікіаз Сайцз- опа Соїрдтапійпре- Чет Сгоаїеп (бопашалаег рік 1). Популярно й не солідно вроблений начерк: А. Цеїдуге бегіпаїпез её 5іамеє, огідіпеє ей сгоуапсеє, 1903, Париж, Спеціальнійша література вказапа низше при поодиноких пи-

Перевод на русский

СЛОВЯНСКОГО РАЗСЕЩЕНИЕ 598

В наше время, как правило, кало, и в общем, метод Шрадера застегивается довольно ДОВЛИ.

В своей истории Киевщили, опубликованной в р. 1891, я старался дать как-бырк староруского бытового поста на основании фактов истерично-литературных. и арюэокосмические. В син направление не вижу чтобы вишли нового эксперимента старорусского бытия (хоба в конофраях отдельных земель, что выходили поток в Киеве, проявлялась такая-же тенденция. Наконец, на семи полях последние времена движения довольно елабны, Археологическое вещество, растущее с года в год, остается только очень калечатых 1 не сводите в систину. Обычай, но очень короткий, и поэтому на основании этого расточатся — побежный образ сзиднославянской культуры Недавно на археологическое сооружение было получено нрофами. Антонович в урданию Б. Анна Древоу, Придибпровья кисть. В П. т. п. « Часы быта Славянг по курганнят расконкажь » (ки, 1 -6). В референцию, которую опубликовали в школе, был представлен проф. Увлажнение на заключительной археологическое съезде - О культурном узине Византии как бы зовут ровальскниц Славня курганнаго Период — Ис8тия с. 90, но пока не распечатанный. Было очень жаль, что он предложил 1-й и более таких конографических работ архессльо: чего катериал. В вертежке такого конографического обработки, очень соходного, дал еще в 80-х годах. проф. Ашучин — его реферат О лварнет хукпик - стриолахт - в Трудагь В археол. О, нкоторихъ форнахъ давнерусеки в Трудах УГ обманом; но работа в этом направлении? Как-то раз пе пошла (па ХИ съезде предложил большую работу о восточной части Городцевской провинции Русска) Поламика, Труды т.д. Е, но за евстезатикой, очень несложной, заведенной более, недостаточно в этом материале сорентироваться. Тин троба по мере того, как закончатся обвинения, что историческая паука все еще ве может сойти с исторически - литературного Трунта, на которой В старорусском отношении было принято исследовать старые историки, как нпру. Словья, Бесшовьев-Рюки́ль и он в своих курсах истории древней Руси.

Из других славянских племен — недавно ночевал закроен на более широкую куру, хотя и довольно мехапически сделан кур 1. Сширновая Очеркзя культурной истор южнихъятьях (1), часть вышла синхронно- 1900 г. в Казанн, делищемся в записях казанского универсизета). Легковесный материал, он опирается за не только исторический материал ватологической этнографии Я фолькльору, а Хотя эти напитки удобно используют, археологическое дерево также может быть полезным для питья. Более старые методы держусь более короткий, как бык биписикиаз Сайцз- ога Сирдтапийпре- Чат Сгоаиеп (бопасалаг) год 1). Популярно и не солено вработанный песк: А. Это "Бегипаипез" 5имее, агиде́ет эй сгоуапсее, 1903, Париж, Специальная литература вказапа ниже при отдельных и-