История Украины-Руси, том I, страница 529 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

598 ПРИМІТКА 39. КУЛЬТУРА ЕПОХИ

39. Література словянського побуту й культури в епоху розсе- лення (див. с. 213).

Лінгвістичні досліди досі грають першу ролю в сій справі. Але вони лишають ще богато бажати. По коротких екекурсах в загальних працях, як Яйча На Ко)йеупозИ пагода ШПгуаїзкога і згрекора, і особливо Воцедя Ртауёк тепіуб безкё, лав просторий розділ в своїй прадї Крек Кіпісіїшпо? с. 108—183, вийшла спеціальна (ше скінчена) праця проф. Будиловича (Первобытные Славяне въ ихъ язык, быт и понятіяхь по давньоеь лекснкальнынъ. Йзслідованія въ области лич- гвистической палеоптологи Славявъ, ч, Ъ вип. 112, К. 1878--9, ч. ІП в. 1, К. 1881) і конографія про словянську фльору — Эшек Розеа іє ріфагвіха п ргатек Зіауспаї а парове Нгужав (Вад. ао. аКад., т, 39). Праця Будиловича була неприхвльно оцінена критикою, але дає богатий запас иатералу. Креку О. Шрадер (ЗргасПуєгрівістипоу? с. 84) закидає теж „западте високу гадку про прасловянську культуру“. Але з другого боку Й німецькі довлідники культури значно знижали рівень словянеької культури, толкуючи все язакові полібности як словавські запо- зичення з німецького, Се треба сказати Й про новійщі досліля над спіль- ними словами у Словян і Герианшв: С. Обіепреск Ге регтаапізсбеп МИбгіег ип АШвіамізсреп (Агему Гаг 91. РЬіїоіорів ХУ), Н. НШ а деп зегтатизеней ГеБпубгег по біамізсреп пой Вацієсреп (Рай п, Вгаппе ВеНтаве сиг безос. 4. демівспеп Зргаспе, ХХЦІ). Не свобідні від сього 1 такі незвичайно цінні для студийовання давнього побуту загальнійші праці як Нера Киїштрйапгеп оп Напзібіеге, О. 8сВга- дег Зргаспуегрівіспиир под Огрезсрісріє?, Веайехісоп 4ег іпйодет- тапізсбеп АШегбатозкиюаде, Словянські лінтвісти, протестуючи против надуживапь теорії запозичень, сані одначе ідуть сею протоптаною стеж- кою — див. шир. Вгйскпег Сум'іїїхасіа і дегуЕ, 1901, с, 30 і замітки до його власних лінтвістачних об'яснець у Ягіча в Агспіу ХХ с. 536 -7. 8 словянськнх праць про язпкові запозичення — се незвичайно важие’ для культурно-історичних дослідів явище, назву ще давпійшу роботу Мікльосіча Бе Кгелійептубгівг іп деп зіачізспеп Зргасіпеп, і поправке до нього Маїгепомег-а Си зіоуа уе віоуапекуєї Їебесі, та новійшу розвідку С. Станоевича Гипотеза о славяпекихъ заншетвованиьхь сло- вать изъ германекаго (Сборникъ статей посвященныхь 6. 9. Фортупа» тову, 1902 -- про хронольогію й історичну обстапову словянських запозичень з Гершанських нов).

Праці Шрадера з методольогічного погляду цікаві тим, що вів стараєть ся кокжбінувати факти лінгвістики не тільки з відомостями істо- ричних і літературних джерел, але також з фактами етнольогії і архео- льогії. Але в курс пішов археольогічний матеріал старших епох, а 40-

Перевод на русский

598 ПРИМЕТКА 39. КУЛЬТУРА ЭПОХИ

39. Литература славянского позиционирования и культуры в эпоху расселения (см. С. 213).

Лингвистические эксперименты до сих пор играют первую ролю в этом деле. Но они оставляют еще богато желать. По коротких экзекурсах в общих трудах, как Яйча на Ко)йерупозни пагода ШПгуазкога и сгрекора, и особенно Воцедя Ритек тепиуб безкё, ласк просторный раздел в своей педеце Крик Киписишпо? С. 108-183, была сделана особая (ше закончена) работа проф. Будиловича (Первобытое Славное вьиъязык, бит и понятенях по древнему лексканленье. Следствие въезжающих осадок личговистской палеоптологи Славивят, ч, выпейте. 112, К. 1878--9, ч. ИП в. 1, К. 1881) конография о словенских фльорах — Эшек Розеа ие рифугвиха п ргатек Зиауспаи, паровое Нгужал (Вад. ао. аКад. , т, 39. Работа Будиловича была неприглашенной критикой, но она предоставляет богатому запас иатерлу. Креку О. Шрадер (Зргас Пуетгривистпоу? С. 84) также « западьте высокоценнейшей гадкой о народности Правян ». Но с другой стороны И немецкие долледники культуры значительно уменьшали уровень словении, торгуя все языческими культурами Полибности как словавские заимствования из немецкого, Это надо сказать и о новой доле над общими словами в Словении С. Обипресс Гэгэмаапсеп мибгиег АШвиамизеп (Агему Хаг 91). Рабиоиоров ХУ, Н. НШ и деп - зегтазен ГеБпубгег по биамизеп попой Вациерсеп (Рай П, Угаппе Вентаве сиг безос. 4. Демспеп Зргасп, ХЦЦ). Не встретившись с этим 1, мы так же ценим современный вид поучения, как Нера Киштрэйапгеп Напзибиеге, О. 8сВгадэг Зргаспуэгривир под Огрессирье? Веахисоп 4ег ипйодетапсвеп АШэгбатозиюаде, Словенские линьстисты протестуют против сверхуживающих теорий Заимствия сани одни идут по этой протоптанной тропе — см. О, да. Вгйскпег Сумзихасиа и дегуе, 19001, с, 30 и заметки к его собственных линтвистических обязатель в Ягича в Агспе ХХ с. 536 -7. 8 Словацких работ об язычестве — это исключительно смелое дело для культуро-исторических экспериментов, название ещё Давая более позднюю работу Миклосича Бэ Кгелийптунг ип деп сатриссп Зргасипеп, и поправке к нему Маигомеги-а Си зоуа ве виоапекающей Иебеси и новой разведывкой С. Станоэвича Гипотеза о прославлении жарихах заостряют внимание на том, что говорят изъехикаго (Сборник статей священников 6). 9. Фортупа" тову, 1902 - о хронольогии и исторической обстановке славянских заимств из Хершанских нов.

Труды Шрадера с методологическоей точки зрения интересны тем, что вол стареет ккжабинировать факты лингвистики не только из (Ж) Да, история и литературные (Ж2) источники тоже хорошо известны. Но в курс пошел археологическое материал старших эпохи, а 40-