История Украины-Руси, том I, страница 528 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

СЕМИГОРОДСЬКА РУСЬ 591

ликий і Малий Свегред, Вопегад; Вольф всього рахував 130 родин, але Його референт в Зіврепрйго. Ргохіпгіаїріабег 1807, ТР пілиосев се число до 200. Про сі останки писали в ХУШ в. Бел і Бешке, 1 на поч, ХТХ Едер — див. про них у Філєвіча Отчет і Йсторія 1 гл., у Ко- чубипського в Трудах с, 37 і далі. Надежду, що побував в Семигороді на початку 40-х рр. уже не застав сих Русинів, але підніс впачінє сих фуських осад для історії руської кольонізації (О цутешествій по южн. славяп. зенпянъ, Ж. М. Н. П. 1842 ки. ГУ--УІ): „я вовём переконав ся, незаперечними доказани, що руська стахия ішла на позудневий захід, ло обадва боки Карпата, аж до Дунаю, Довгі часи перед приходов Ма- дярів в Паконію"; па потвердженнє він вказував на секшгородських Ру- синів, 1 сїєю подупайською Русню уважав можливии пояснити літописві лєгевди про жіграцію Словян з над Дупаю, про цодорож Кия й т. м, — е, 108—5. Одначе коршашіви, устами Куціка в Бегоїцпє 4ег Зе хе4. Вод5еп (гл. У), виключив угорських Русивів в історії давньої руської кольонізації. 3 другого ж боку теорія Шафарика ( $ 30), що секиго- родські Єловяпе були Болгарн, вилинуха також на те, що сю руську кольонізацію Семигорода спущено з ока. Публікуючи в перше текстя з Чергеда (Депкєсбгій відешської акаденй т, УП, 1856), Мікльосич признав їх болгарськими, але потім відступи рід сївї гадки і чергедські текста признав паняткою мова ,дакійських Словян“: (хезспісіне дог Їамібетвіспоцпи пл Виївагієсбнеп (ПерКзертИ т. ХХХТУ с. 125--6 тут видано тексти Едера), теж Уегбіеіспепде Сташтайк Ш. 201, АЇї- зіоубпієсне Гогиещенте ХХУ. В 1859 р. в своїх ,Словянах в М. Азії" виступив з загальнини уваганн проти Кунікового погляду Ламанский, але питание про вагадкову руську кольонпізацію в Угорщині виринуле на верт знову тільки завдяки Реслєру, коли в 1871 р. вийшли його Витадйлієспе Зіаіеп; за ним піднесли гадку про стару руську кольонізацію на Дунаю Васілєвский (1872), Успенский, Грот, а Кочубдиський 1 Піч оцерлн сю тадку про руську кольонізацію Сеннгорода на фактах. Одначе справа не порішена остаточно. Супроти руської теорії стоїть божгареька, що не бачить поза Болгарали Русинів 1 готова руське та тих останніх Секи- городських Русинів уважати непорозуниел (Млетч). Воно фактично Дуже запкутуе справу той факт, коли мова останніх секагородських „Ру- оннів? справді показуєть ся болгарською; але в усякім раві справа руської кольовізації Сенигорода може 1 повинна навіть бути трактована незалежно від тих останків, Проф. Ягіч, що в рецензії праці Філеєвича Досить скептично висловив ся про руську теорію (Агсріх ХІХ с, 937), В новійшій розвідці (Агеріу, ХХ с. 99--3) признае певним фактоя, що в Оеингород? Русь стрічала ся з Болгарани,

Перевод на русский

СЕМИГОРОДСКАЯ РУСЬ 591

Ликий и маленький Свегред, Вопегад; Вольф всего считал 130 семей, но Его референт в Зоврепрейго. В 1807 году Ргохипиаибэг, число пилиосов до 200. О сеи останки писали в ХУШ в. Бел и Бешке, 1 на поч, ХТХ Эдер - см. о них в Филадельфии Отчет и История 1 г. "У Кочебипского в Трудах с, 37 и далее. Я бывал в Семигорде в начале 40-х годов. Я больше не впал в состав этих Русинов, но поднял впачину сих фунских осадок для истории койки (ОЗУНЦ по южной цутоше). Да, да. О, да, о чём ты? М. Н. П. 1842 ки. ГУ--ВИ: « Я волём убедился, неопровержимыми доказательствами, что руйская стахия пошла на поздний запад, на ло обадва сторон Карпата, до Дуная, Длинные времена перед приходом Мадяров в Паконию"; па потвержденный он указывал на секшгородских Русинов, 1 сей поупайской Руси считал возможными объяснить летописческие лигевды о жеграции Словена из Дупай, о Поедаю Кия и так. м, - э, 108-5. Но коршашивы, уста Кушицы в Бегоицье 4е хе4. Вод5еп (г. В), выключил венгерских Русивов в истории древней ручной коленизации. 3 А в другой стороны теория Шафарика ($30), что секигородские Иловапе были Болгарн, вылиуха также на то, что сю Русский ленизацию Семигорода спущено из глаза. Вводя первую текстя из Чергеда (Депкесбургской акаденй т, УП, 1856), Микльосич признал их болгарскими, но Затем отступили род севы понятия и чергедские тексты признал паническим языком ,дакийских Словенцев »: Еммибетвиспоцпы пл Виевагьеснеп (ПерКзертИ т. д. ХхТУ с. 125-6 здесь издаются тексты Эдера), тоже Уэгбииспепде Сташтайк Ш. 201, Азиоубпиеное Гогиощенто ХХУ. В 1859 году. в своих , Словенах в М. Азия" выступил с обобщения вниманиенн против Куниккового взгляда Ламанск, но вопросите о весдической рулевой коленпизации в В Венгрии снова висеть на верную площадку, которая была построена только в 1871 году. Вышли его Виталиеспье Зиаиеп; за ним поднесли гадку о старой рунской коленизации на Дунаю Василовский (1872), Успенский, Грот, а Кочубдиский 1 Пич цеп керл сю тадку о руческой коленизации Сеннгорода на фактах. Однако это не совсем так. Против рунской теории стоит божгарека, который не видит вне Болгаралы Русинов 1 готова руческое и последние Секигородские Руси считаются непорозниэлом (Млетч). Оно фактически очень запоздало дело, когда речь последних секагородских « Рооннов »? На самом деле показывается на болгарском; но во всяком раве дело Русской коляоизации Сенигорода может 1 должна даже быть Она трактирована независимо от тех останков, Проф. Яч, который в рецензии труда Филевича довольно скептически высказался о ручейской теории (Агсрих ХИХ с, 937), В новой Разведчики (Агериу, ХХС). 99-3) Признать фактоя, что в Оингороде? Русь стремилась из Болгараны,