История Украины-Руси, том I, страница 524 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

УДИЧІ 517

або між Дніпрок і корек (Весвловский) або в річках — Углі, тецерішній Орелі, ва лівім боді Дніпра (Шлецер Ш с. 9, Партицький), або Шшгул та Інгульці, па правій (Лакбін), Хто прийкав форму ,улучії, шукав злуки" — заворота моря або ріки (Дніпра — Філєвіч). При тім одначе не звершено увагу на нейжовірність такої казвн -- від „угл“, або віл івографічпого закривлення, котре ин вигідно собі оглядаємо на невеликій наш, але яке зовсім пе вистуцае так вправно в реальній конфігурації теряторії.

Лав@н, основно роезібравши звістки про осади Уличів на Дніпром, не відважив ся звести до них всіх звісток про Уличів і варіантів їх імена та виставив гадку про осібпість надднінрякських „Углич!в“ (він приймав сю форну) від залах Уличів, уважаючи їх зрештою за дві галузи одного племени. Д. Соболєвекий, порівнююча варіанти імен, признав основною форною ,Улучичів" і се імя звязав в Лучськом. Правда, він не перший впав на таку гадку — пор, нотку (кову) на шаргіцезі Твер- ської літоп. (с. 28}: ,від них повинний називати ся Луцьк" або інте- ресний, але непевший варіант ,Россійскої лётописи по Софійскому списку (1795 р., дуже недбале виданнє): „Лучане“ (пор. Шлєцера І є. 312); але в науковий оборот війшла вона з статею Соболєвокого, В своїй ЕВиз! про Барське староство, і потш в 1 вид, Історії я прийпав сю хадку, хоч і з значниши змінами -- скомбінував її з деякими гадками вина та висунув наперед звістку Констаптина ШПорфародного, Діло в тій, що так як Лажбін, положивщи натиск на дніпровську кольонізацію, не відважив ся пряложнти до неї иньших звісток про Уличів, так Собо- левекий, звязавши їх в Луцьком, зовсім варк ся двіпровських Уличів, Перенінюючи інтерлункцію в тексті літописи, він читає: ,Жькде льне Вехиняне а Улучичи. Тиверци..," Таким чином Улучачі в нього стають частиною Дулібів, а звістку про міграцію Уличів віц відкидає зовсйи. По праці Ланбна се був рішучий і шчим ве оправданий крок назад. При поправці Соболевокого Тиверці по тексту полудневої редакції вай- няли-б увесь край від Дніпра До Дуная, а Соболевский сак справедливо привнав, що ріжнецю в словах обох редакціах не можна витолкувати похиб. Коб писця: се сьвідока поправка чоловіка, який анав, щб писав. Слова нов- городської верзії пре перехід Уличів і означеннє їх території в полуд- нев вервії ноперають себе посполу, і призпаюзи певну плутанвну В сім означенню, ки ніяк не можемо відкидати їх вказівок для визна- чення території Уличів. Саний факт, що во, можна сказати, кодекси суздальської редакції поправлен: за ноправкою полудневої, теж може Мати свов значение: навіть лєкція Лавр. „сЪдяху бо по Дивстру"?, може бути поправкою, вавість: „сфдяху по Б$ Дифетру" — по Богу п Дийстру (ток реставрує, припускаю -- незалежно від кого вдогаду в 1 ввд. Історії, се вісце і ак. Шазкатов, 1, с.).

Перевод на русский

УДИТИ 517

или между Днепрок и корек (Весловый) или в реках — Угли, тецеришнишний Орель, левым боди Днипра (Шлэцер Ш с). 9, Партицкий, или Шшгул и Ингульцы, па правой (Лакбин), кто принимал форму ,улучии, искал злодеи" - заворот моря или Днепра — Филевич. В то же время, не было абсолютно никакого внимания на нее, от „угл“ или от вол ивографичного запирания, которое он имел Хорошо бы посмотреть на небольшой наш, но совсем нелепый пестусак так хорошо в реальной конфигурации тератории.

Лав@н, в основном роезийцы, получив вести о осадках Уличей на Днепром, не осмелился свести к ним всех проповедников о Улчи и Их имена и их гадость были опознаны сверхднинрякскими « Углы! в “(он принимал сю форну) от залов Уличей, считая их в конце концов за две ветви одного колена. Д. Соболеек, сравнивая варианты имен, признал основной форной , улучичей" и это имя связал в Лучсском. Правда, он не первый упал на такую гадку — пору, нотку (ковую) на шаргицеге Тверского лип. (с. 28}: из них должен называться Луцк" или интересный, но не очень-то , рессионской литись по Софийском списке ( 1795 г.). « Небрежное видение » (Р. Шлёцера И есть. 312); но в научный оборот вошла она с статой Соболеева, В своей ЭВиз! о Барское старочество, и потш в 1 вид, Истории я примкнул сю хадку, хотя и связываем измены - сопутал ее с некоторыми Гадками вина и выдвинул предварительную весть Констаптина ШПорфародного, Дило в том, что как Лажбин, пощещи нажатии на Д-р Провокация, не осмелился прять к ней и других звеньев о Улчих, так Свободевек, связал их в Щелк, совсем варка двухпровских Уличей, переняя интерлункцию в тексте летописи, он читает: ,Жькде льное Вехиняне а уведичи. Тиверци.. "Улучачи в него становятся частью Дулиба, и весть о миграции Улчи витц отвергает зовсей. Это было по работе Ланбна, и это был решительный шаг назад. При поправке Соболевокательного Тиверца по тексту полдневой редакции ваняли-б всю землю от Днипра до Дуная, а Свободевский Сак справедливо принял, что рожнецу в словах обоих редакционов нельзя вытолкать похиб. Коб писца: это свидетельская поправка человека, который анав, щиб писал. Слова новгородской верзии Пре переход Уличи и знаменование их территории в полуднев вервии ноперируют себя пополу, и Призрак осадок в 7 не может быть отменен, если мы отклоняем их указания для определения территории Улинчи. Сановый факт, что во, можно сказать, кодексы суздальской редакции поправлен: за ноправой полудневой может также иметь своих Ну, типа: даже литургия Лавр. « С супердюжинкой, потому что с Дистрёром? » , может быть поправкой, вавье: „Дифетр по Б'Дестр" — по Богу п Дийстр (ток реставрует, предполагаю - независимо от Я знаю кого удогаду в 1 вд. Истории, это осец и ак. Шазкатов, 1, с. ).