История Украины-Руси, том I, страница 520 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

НА ПОДНІПРОВІЮ 513

Натожметь фільольогічна сторона питання не була висьвітлена від- поздно, бо обидві сторопи розпоряджали ще занадто бідних катеріалом, та й словянська діалєктольогія була ще тоді в зародках. Се було при- чиною, що теорію Погодіна відогріто наново як раз від фільольогічного кінця: зробив се Олекеїй Соболевский, тодіпшій професор київського університета, спеціалієт від історії ,русскаго языка“. В 1883 р, він прочитав у київській історичні товарцствй реферат: „Какъ говорили в» Кіовбовь ХІУ--. ХУ вв.“; в вій він виходив від епостереженяк, що в на- нятках, які вій уважав кнівськихи, брак українських фокетичних прик- нет (які внаходив у панятках, що зачисляв до галицько-волинських), і на сій підставі поповляв Шогодінську гіцотегу. Новпшою в його рефераті була фільольогічина аріужентадія -- історичну обстанову теорії Собо- лєвекий брав готовою від Погодіна, з тою ріжницею, що відсував за- людненнє Шодніпровя Українпями аж на ХУЇ в, -- се будо консеквен- тно в Його точки, зле се-ж зводидо цілу теорію ад ареогдоть (Погодін добре розумв, що па ХУЇ в. відтягати сеї кольонівації не можна).

Реферат Соболєвекого викликав цілу бурю в каївськім історичні товаристві, 3 контр-рефераташи виступили Антонович, Дашкевич, Жя- тецький, з дрібнійшний заячками -- Наушенко, Мищенко, О. Левиць- вий, Голубовский, Лучицький, Голубєв (знову самі Українці, з виїшком проф. Голубева). На жаль, 1 реферат Соболевского, в тими додатками, які робив віп, відповідаючи ононентан (близше ве піддержав його ніхто), і контр-реферати полишили ся педрукованний, подані були тільки ко- роткі змісти їх в Чтешях товариства (т. П). На грунті фільодьогії ХІ--ХІЇ вв, Соболєвский був спльшійшим від своїх опонентів, оперуюча самостійно і старанно, хоч і односторойло простудийованих, ща, підотаві рукописей, матеріалом: опоненти його тих не розпоряджели. Натомість на історичній грунті теорія Соболевского потерпіла сильні удари, осо- бливо від проф. Аптоновича, що перед тиж оголосив розвідку, де внету- пав против гадки про спустінше Каїва Й Київщяни (,Кіевь его судьба и значене съ ХУ по ХУЇ столбе — в Київській Стари! 1889 р., передр. в І т, його Мопографій), а відповідаючи на творію Соболєвского вказав па кольошзацийний напрям з півночи ни полудень України, як вши представляєть ся в люєтраціях з середини ХУЇ в. Соболевекий одначе вістав ся при своїж цогляді й розвинув його в своїх працях: Очерки изъ псторій руескаго языка, 1884, Лекцій по истории русскаго языка, 1888, і поменьших статях — Иеточилки кіовскаго говора, 1885 (Ж. М. Н. И., 1), Кь вопросу объ неторическихь судьбої Кіева, 1885 (київ. Универ- евтет, Изв, УП), Населенів Украйны въ ХП вбкб (Ж. Старина, 1895), й вн.

Перевод на русский

НА СОДНИПРОВИЯ 513

Натожмет флольолевическая сторона вопроса не была вывешена отдохнувшая, потому что обе стопы управляли еще слишком бедных Катериал, а также славянская диалтологическое диальогия были еще в зачатках. Это было причиной того, что теория Погодина снова была отогрето от филололого конца: он сделал это Алексей Свободевский, Тогда же профессор Киевского университета, специалиет от истории ,русскаго языка “. В 1883 году он прочитал в киевском историческом сочинении: « Какварь говорили в Киовболева ХИУ.... ХУ вл. “; вой он выходил от эпостереженяк, что в нанятках, которые внимал книнские, отсутствие украинских фокетических прикнет (которые входил в панах, зачислял к галиско-волинской), и на сей раз пополнял Шогодинскую гицотегу. Новучнее в его реферате была филоногичина ариужентадия — историческую обстановку теории Соболееваек брал готовой от Погода, с той рожицей, которая отложила залюбление Шоднипровами на ХУИ в Его хижину. точки, зло это то, что выводить всю теорию ад ад ареохдот (Погодин хорошо умов, которые па ХУИ в. нельзя оттягивать эту коляску.

Реферат Соболеева вызвал целую бурю в каевских исторических сообществах, 3 контр-рефераташи выступили Антонович, Дашкэвич, Жатецкий, с мелкой заячками - Наушенко, Мишнко, О. Левически, Голубой, Лукинский, Голубь (наружная украинская), с выечкой проф. Голубева). К сожалению, 1 реферат Соблевского, в том числе и те, которые он делал вип, отвечая на оннентан (вблизей ведер его Никто, и контр-рефераты оставили отпечатанный, описанный только короткие содержание их в Чтешах общества (т. П). На почве филодьоги ХИ...ХИИ вол, Соболеевский был сплевчивее своих оппонентов, оперирующая самостоятельно и усердно, хотя и Односторонним было просохшее, тща, подотовые рукописи, материал: оппоненты его не могли контролировать. Но на исторической почве теория Свободолевского пострадала от сильных ударов, особенно от проф. Аптоновица, которая перед тыж объявила разведки, где неуязвил опустеющем каеве И Киевщяне (Киевеевь его судьба) как бы нахуй по ХУИстолбе в киевской Старе! 1889 г. , передр. в И т, его Мопиографий, а отвечая на сочинение Соболеева указал па колёшзацовый наклон с полудневного полдня Украинь, как волхвы представляются в ливантрациях из середины ХУИ в. Свободородный одинокий вставался при своих жопах и развил его в своих трудах: очерки изъясняй пятого руескаго языка, 1884 г. Лекция по искторы русскаго языка, 1888 и более поменьших нитей — Иеточилки киовскаго гуара, 1885 (Ж. М. Н. И. 1) Кь вопросу объет неторическое судебное разбирательство Киев, 1885 г. Универеветт, Изв, УП), Населенов Улины въехатлоб (Ж. Старина, 1895 год, и он