История Украины-Руси, том I. Страница 519
Снимок страницы издания 1904 года, транскрипция украинского оригинала и перевод той же страницы на русский.
Оригинал (по-украински)
519 ПРИМІТКА 34. ТЕОРІЯ ПРО ВЕЛИКОРОСИЙСЬКУ КОЛЬОНІЗАЦІЮ
Сам Погода каже, Що його привели до тах виводів слова Срезпев- ского й Лавровского, піби в староруських памятках нема прикмет укра- їнської мови; сам він давнійше, в 40-х рр. (див, його ИзелВдованія Ш е. 317) душав ннакше, але Під виливом авторитета фільольоїів прийпяв вю тадку і дальше ваше з неї, що значить Княне й не були Україн- пли, а на доказ того покликусть ея ще ва брак бцлизної поезії у Україн- ців, та на брак українських прикиет (Ї) В характерах полудневих Епя- зїв і боярства. Розвягує віп усе отсе здогадок, що ,кіевсків Велико- россіяне" вийшли ва щівніч по татарськіл погром! а Їх місце вайпяли Українці ,від Карпатських гір", прийшовиц „шеля Татар“ -- очевидно десь дуже екоро, хоч Погїодін близше сього часу не означає. Взагалі його статя, в котрій розвипув він свою теорію (писака в 1851 р. в виді листу до Срезпевского Ё надруковапа в 1856 р. в У т. Изв$снй Ака- дем! п. т. Записка о руескомъ языкй, а потім, в тія же році, в УШт. його Изслѣдованйй) шала характер загальцого начерка, де вн давав тільки загальні гадкв, не стараючи ся довести 1х до повної докладпо- сти, а заразом ставляючи ще більще відважні здогади що до почалків сло- вяцської мови. Щае"фільольогічних аргументан (дуже ділетаптським і на- івним) дав він тут більше місця, історичпу-ж сторону своєї гіпотези попро- бував уартументувати доперва віддовідаючи Макенновичу ва його критику,
Против виводів Погодівна завзято внетуивв Максимович з двома серіяки статей (все в Русекій Бесбдб): ,Филологическія шиська? в р. 1856 і ,Отвітнья письма? в 1857, з нагоди відповіди Нотодіна — тут вш роз- бирав головно фільольогічні погляди ШПотодіна, тим часом як його теорії про українську міграцію присьвятив статю О инпчокжъ залустбній Украняк (1857). В пошч йову прабув нотіу Ол. Котляревсвкий з статею „Были ля Малоруссы исконнынн обптателямц Ноляноскої земяи пли пришли изъ-за Карпать въ ХІУ в,“ (Основа, 1862, перелрукована в Ї т. його Собраній сочишеній), тим часож як теорію Потоліна ноета- рав ся піддержати фільольогічними артументами И. Лавровский (оден з моральних її батьків) в сталях; „Обзоръ заиЗчательнЪйшихь особенно- стей парфщя малоруєскаго въ сравиенш сь велнкоруескихь“ (Ж. М, Н. И., 1859) 1 „По вопросу о южпоруссконъ язків (Основа, 1861). Макси- чович відловів на нях своїми ,Новьши письмами въ М. И. Погодину о старобытпости малорусскаго нарбчіяє (День, 1863, всї три серії пере- друковані в ЦІ т. Собранія сочиненій), і сни чакінчила ея перша стадія в історії сього питання. В пій особливо вияснена була 1еторична форха питання — безпілставпість гіпотези про міграцію київських Волякоросів; в тм важна заслуга Макенковича, що розноряджаючи далеко пе повних натеріалок, уставив вірний погляд на справу.
Перевод на русский
519 ПРИМЕТКА 34. ТЕОРИЯ О ВЕЛИКОМ КОЛЬОНИЗАЦИИ
Сам Погода говорит, что его привели к тах выводов слова Срезпевского и Лавровского, пибы в старорусских памятках нет Утверждение украинского языка, сам он давнее, в 40-х годах. (посмотрите, его ИзлВделение Шээ. 317) душил нокше, но под изливом авторитета фильоев принял вю тадку и дальше ваше из нее, что значит Княне и не были Украиплы, и к тому доказательство того призыва эта еще ва ещё ва скудной поэзии у Украинцев, и на отсутствие украинских прикиет (И) В характерах полдушных епиц и боевиков. Развлекая вип все догадки, что ,киевов пасороссияне" вышли ва щевнич по татарскил погром! Их место валяли украинцы, от Карпатских гор, пришелец « Шея Татар » — очевидно, где-то очень экоро, хотя Погиодин Близко для сегодняшнего времени не значит. В общем его статя, в которой он разыграл свою теорию (пись в 1851 году). в виде письма к Срезпевскому Ё напечатанупа в 1856 г. в У. Изять доллар, Академия! п. т. п. Записка о руэскомьи язкий, а затем, в тея же год, в УШт. его Иссл(а) шала характер загальцского какар, где вн давал только общие гадкв, не стараясь довести 1 к Полностью доклады, а сейчас - в том смысле, что я должен быть более храбрым и считать, что к разговору на словецском языке. Щае"фильогические аргументан (очень делегетптский и наивным) дал он здесь больше места, историчпу-ж стороны своей "Макенновичу ва его критика"
Против выводов Погодовная с готовностью вставил Максимович с двумя сериями статей (все в Русекий Бэсб): , Филлологическа Это же сиська? в год 1856 и , Ответрица письменность? в 1857 году, по случаю посещения Нотодина, здесь ваш расбирался в основном филольогические взгляды ШПотодинна, в то время как его теории о русской миграции присягти О инпчжъ заластбний Украник (1857). В почте и ту же прабилидную работу был Оль. Котлярсвист с статой « Били ля Малоруссы исконн обптатейц Ноляноской земы плы пришлли из-за Карпатть въ ХИУ в, » (Основа, 1862, перелрукована в И т. Его собраной сочиной, тем временем как теория Потолина ноэтара была бы поддержана филогичными артиументами I. Лавроузский (особенный от своих отцов) в стальх; « Зависть заиЗарательн супер-воспроизводств парфща малоуэскаго въ (Ж. М, Н. И. , 1859) 1 « По вождению к южпоруссконгузы (Основа, 1861). Максичович ловил на нянях своими, нововав письмами въ М. И. Погодите о староботах малорусского нарбанирует (День, 1863, все три серии перепечатаны в Це. Собрания сочинений, и сны чакинула эта первая стадия в истории этого вопроса. В пей особенно изъяснялась была 1еторическая форха вопрос: безпилставпность гипотезы о миграции киевских Волякорсов; в тм Огромную ценность Макенковича, который разноряжал далеко наполненные натериалок, поставил правильный взгляд на дело.