История Украины-Руси, том I. Страница 518
Снимок страницы издания 1904 года, транскрипция украинского оригинала и перевод той же страницы на русский.
Оригинал (по-украински)
СТБЕРЯНЕ НА ПОДОНЮ зи
—_
верської землі, властиво — сіверської дияастиї, то се, очевидно, могло бути такою-ж довільною комбінацією, як прилуеннє Ростово-буздальської землі до Переяславської волости, Шо пізпійший катальої міст (ХУ віка) зга- лує Твуторакаль поруч сїверських ив (Мирославиць, Тхутороканъ, Остреческнії, на Десиб Чуылиовь -- Воскр. Те. 240) се такол: пія- кий аргумент. Насанперед не маєхо прива читати се як одно олово — Тнутораканъ остреческый, і розухітц як Тхуторокань ша р. Острі (як розулів Татіщев, і повійшииц часали проф. Багалій або ак. Шахидтов); „Остреческый“ забуть огібне інд — Остер. Коли-б і був дійсно Тиу- торекаль в Сіверській землі, то ви міг дістати імя від азовського Тит- тороканя(&в кожлиє разі не пазиаки, бо їмя Тиутороканя ззовеького, розу- нієть ся, старше) просто через те, що єїверські кпязі, еплівши я сїн остання, ногли перецести се їщя ма якийсь сіверський городок. Але 1ия Тлуторо- каня хогло й зовсій приладком оппнитись в єїм Катальозі поруч сївер- ських городів, як волоста єїверської двнаети!, 1 се мабуть ще й прав- лонолібнійше, Що Довець звав ся Єїверським (хаєхо сю назву в піз- нійшій восковській мамі, ХУЇ в, — Книга Большого Чертежа вид. Спас- ского в. 97), се властиво аргумент єопіта: се імя, очевидло, звязане було з верхівєм Донця, що дійсно зииливає з Сізерського Шосемя, 1 се верхівє з тою иазною противставляло ся чи його верхшы притокам, що мабуть зали танже назву Додия (так „Донецьке городище" лежало ца р. Удах), або середній і цижній його части, В нізлійшій вісдевій нохеї- влятурі, передапій нах в люстраціях українських зашків середини ХУ в., ішя Сверяи (,уходовь Сиверскихъ“) звязуеть ся з територією літо» пнелої сіверянської кольонізації -- далі Поеуля пе йде (Архивь Юго- зап. Роесш УИ т. І с, 103, пор. зацпу до сих уход нри статі Ма- далки О вречеци осповашя г. Полтавы, Чтешя київ. істор. товариства т, Х). Се також аргумент соріга,
Веї отеї спостереження й мірковацня ахусцли мене відотумнти віл тадки про сіверлиську кольопізацію на Подоню, до якої я сах в першік виданню есі книги досить прихиляв ся. Нема аш підстави ані потреби звязувати кольонізацію цодопеьку чи азовську в СТверлпали. Повіств, про- новчавши зовеїл И 1етнование, жогли зови легко промовчато й риа цле- нени, що спліл9 в задиіпрянських, Яїнобічних степах.
34. Творія великоросийської кольонізації на Подніпровю (с. 173).
Творія ся носить 11а Погодішя, що дав Її вповиї впиразиці вислов, зле се були тільки крайші льогічні копсеквечції з тих поглядів про тієну звявь Русп коїєської з Московською держцвою, ак: з давно здкорецнли ся в велькоруських кругах, в великоросцйській кишжній традиції. Тин пояспяєть ея обетавица, що й теорія Нотодінд, й її пове видавие — те- орія Соболевекого серед Веяшкоросів майже ше стріла ошозиції, й бо- ротьбу з нею майже виключно зеди Українці.
Перевод на русский
СТАБЕРЯНЕ НА ПОДОНЮ зы
—_
Верская земля, характерная для сиверской династии, вероятно, была такой же произвольной комбинацией, как прилужение. Ростово-буздальская земля в Переяславской волоске Шопийший катальский мост (ХВВВ) сгущает Твуторакаль рядом с ним Семьи лив (Мирославов, Тхутороканг, Остреческнии, на Десиб Чуилиев - Воск. Те. 240) сек: пикий аргумент. Насанна перед неуважением читать это как одно олово — Тнутораканг остреческ, и разучивание как Тхуторокань ша р. Остры (как распулов Татищев, и повие частоли проф. Багалий или ак. Шахидтов; « Острей » забьют огибное инд — Остер. Когда-бы и был действительно Тиуторекаль в Сиверской земле, то вы мог достать имя от азовского Титатора( (#A) пазыаки, ибо имя Фиуторокатянина звенят, рассвирепело, стареет, потому что я из - за того, что еиверские кпвязи льются соной Последний, ногли перецести это ешья ма какой-то сиверский огород. Но 1ия Тлутороканя хогло и совсий прибором опниться в ем Катальозе рядом с сиваверских садов, как волоста еиверской Двнаэты! « И, вероятно, это еще и правлонолибний, что довец слился Йеверским (хеехо сию название в поздней восковой матери, ХУИ в, – Книга Большего Чертежа вид. Спастого в. 97), это присуще аргумент еопита: это имя, очевидило, связано с вершиной Донца, которая действительно зилирует из Сизерского Шосемия, 1 это всадник с той иазной противился или ее верхушки притоков, которые, видимо, залы танже название Додия (так « Донецское огороде лежало это место года. Удах, или средний и цижней его частые, В низлой висдевой нохэилятуре, передарий нах в люстрациях украинских Засколк внутри ХУ в. « Иша Сверяи » связывается с территорией лета, пнелой сиверянской коленизации, затем Поэуля пе Идет Архивь Югозап. Роэсш УИ т. И с, 103, пор. зацпу к сох уходу нри пола Мадалки О вретцы осполашь г. Полтавы, Чтеша киев. Истор. Средство т. э. Это также аргумент сорога,
Веи отметины наблюдения и мерковацкая ахусцли меня ототомнтить волды о седьмом коляпизации на Подоню, к которой я сии в ранних видениях книги довольно приклонялись. Нет необходимости связывать коленизацию цедопея или азовский в скребкли. Он сказал, что, возвестив о потомстве И 1етновине, жонили легко пророчицы и рына спле́л9 в задирипянских, Яинические степи.
34. Владычество койноза (с. 173).
Творение носит одиннадцатую Прехотницу, давшую ей впылители изречений, зло это были только люхи стезя с тех пор. (Ж) Мнения о тенецве Русп койенского с Московской рукописной, ак: с давних времен (Ж2) были в велькоруских кругах, (Ж1) Долгая традиция. Тин поясняет ее обетива, что и теория Нотодинд, и её выдвижное — теория Свободекущего среди Веяшкоросов почти шесть Стремление повозок, и борьба с ним почти исключительно из - за зеды Украинцы.