История Украины-Руси, том I, страница 517 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

510 ПРИМІТКИ 39—4. „СУЛИЧИ“

сова статистпная похорошних талів могла б нам щось сказати. Деякі яиьші артуненти за лреговичською кольолізацією в басейші Березипа вказує ще Шахнатов (ор. с. 10--1). Що до західньої границі дреговищької ко- льонівації, то тут можна зазпачити факт, що похоронні тяпи середнього Побужа (в околицях Дорогечица) вйовиї відріжняють ся від прицетсько- борезииських; се потвердило-б галку, що середнє Й нижне Побуже на- лежало вже ваьшону племени, та поки що археольойчного матеріалу для сях країв дуже небогато і в виводахи треба почекати; див. Авенаріуса Дрогичинъ Надбужекій -- Матеріальні по археологи Россін М. 4, і Кратокія вавбстія о Бѣльсконъ у. — Труды УШ съ$зла т. Ш, За- витневича ор. с. в Трудак ГХ з'їзда, Спицывъ ор. с. с. 337--8, Ол. Грушевскій ор. с. 11.

32. ,буличі? (див. є. 170).

Між числепними варівптани назви Уличів (про вих шизше) Декотрі кодекси (Радивил. і Академічний кодекси Суздальськой ред.) в олові- давню про війну Олега з Уличани (шл 885 р.) шають: „съ Суличн“ за- мість „съ Уличи“, „со Уличн", як нае Лаврептнівський кодекс і всі ко- декон полудневой редакції. Що тут наємо тільки разом прочитане „с Уличнб, ясно показусть ся з того, що тіж кодекси не мають сього варіанта в ипьших місцях, де 156 мова про Уличів, Але з Суличів тих кодеков виросли в ипьших вже Посуличі (Твер. с. 34, 1 навіть знище- най Троїцький -- див. в варіантах Лаврент. с. 95), а в літошисцю вид. Львовии (1. 29) вже попросту Суляне. В результаті в'явин ся новий на- рід Суличі чи Посулич? — очевидпо в над ріки Сули. Ділєцер поса- див їх тут, хоч і гіпотетично (ТР с. 981 рос, видання), Каранзйи (19 в. 77 і прил.) вже категорично признав в них посульську галузь Сіверян, Потіх їх зложено ай асіа, але недавно проф. Завитневич за- хотів їх воскресити (Труди УП в'їзда т. Г; Существовало ли єлавян- ское плешя Суличи); при тіж віц попробував опертись на істновашню в Переяславщивт типу поторон віджінпого від сіверянського (де не па- лево, а ховано небіжчика). Але що сей самий тип виступає поруч пале- них иогни 1 в околицях Чернигова і Новгорода Сіверського, то ніякою точкою опертя служити він для „Суличв“ не ноже,

33. Гіпотеза про СТверян на Подоню (див. с. 172).

Гадку, що СТверяне зайнали також басейн Дона, аж до Азов- ського моря вноловив Барсовт (Географія ‘нач. яфедписк? с. 149), й її прийняли історики Сіверської венлі Багалій і Голубовский: Багалій ор. с. с. 216 1 далі, Голубовскій Ист. Сбвер. с. З і далі (в пізнійшій своїй праці ,Цечен'ги", від уже її не повторив), а потім і яньші дослід- ники (нор. Шахизтов ор. с. 11--9, Рожковь Обзорь русской неторін 9,55). Але артументи її досить слабкі. Що Тнуторокань належала до Сі-

Перевод на русский

510 ПРИМЕТКИ 39-4. « СУЛИЧИ »

Сова стабильная похороших талов могла бы нам что-то сказать. Некоторые яильные артиллерии за лирговичскую колёлизацию в басе Березипа указывают еще Шахнатову (ор. С. 10--1). В западной части, где можно увидеть коленовацию, здесь можно зафиксировать факт, что похоронные тяпы среднего Побужа (в В Дорогечика) войки отрезаются от прицетоборезийских; это потвердело-б галку, которая средняя И нижняя Побуже К тому времени принадлежали ваишноны племен, но пока археольский материал для скрывшихся земель очень неряшливо и в выводах надо было Ждать; см. Авенариуса Дрогичина Надбужек — Материальные по археологии Россин М. 4, и Кратокива вавбстия в БАССконъ у. — Труды УШ съята т.д. Ш, Завитноевиче ор. С. в Трудак ГХ съезда, Спицтив ор. С. С. 337--8, Ол. Грушевский ор. С. 11.

32. - Покалечи? (см. Да, есть. 170).

Некоторые кодексы (Радивил) можно назвать Уличей (воих шизше). и Академический кодексы Суздалской ред. ) в оловедавнюю войну Олега из Улчаны (ок. 885 г. ) шеют: « Съекция Суличн » вместо « съятия », « со Улично », как нает Лаврептновский кодекс и все кодекон полдней редакции. Что мы читаем только вместе « с Улинкоб, ясно из того, что у кодексов нет этого варианта в других Где 156 речь идет о Уличи, но из Сулинов тех кодеков выросли в ипьих уже Послы (Твер. С. 34, 1 даже разрушен Троицкий - см. в вариантах Лаврент. С. 95), а в летошисцу вид. Львии (1. 29) уже попрошу Сулене. В результате вявинся новый народ Суличи или Поссулич? — Очевидпо в над реки Сулы. Дилецер посадил их здесь, хоть и гипотетически (ТР с. 981 рос, издание), Каранзи (19). 77 и прил. ) уже категорически признал в них поссульскую область из Сиверян, потех их оклеветано асиа, но недавно проф. Увидеть их начальство. Г; Сщещело ли евлайское плечо Сулчи); при теже вице пропротекал оперироваться на истновенную в Преяславив вроде потопона отжираемого от сиверянского (не палево, а хвастливого). Но что этот самый тип выступает рядом с палеными огни 1 в окрестностях Чернигова и Новгорода Сиверского, то никакой точкой Он не ночевал оперть для « Слугов »

33. Гипотеза о Стверян на Подоню (смотрите рамку « Что такое? ». С. 172).

Гадк, который также был займенен бассейном Дона, вплоть до Азовского моря воловил Барсовт (География « нач »). Яфедписк? С. 149) ее приняли историки Сиверской венли Багалий и Голубовский: Багалийский ор. С. С. 216 1 дальше, Голубовский Ист. Сверь. С. С и дальше (в позднем своем труде ,Цеченье), от уже ее не повторил), а затем и янши исследователи (нор. Шахизтол ор. С. 11--9, Рожковь Обзорь русковой неторирин 9,55. Но ее артиументы довольно слабы. Что Тнуторокань принадлежала Си-