История Украины-Руси, том I, страница 516 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

ДРЕРОВИЧТ 509

Разом майже зі згаданими працями д. Спіцина появнла ся нвьшо проба етнографічної системи -- на цідставі фоктів лінівістики, діалек- тольогії — ак, Шахтатова „Къ вопросу объ образованій русскихъ на-- річій н русскихъ пародностей". Ідея не нова; галку про те, що су- часні діалекти відповідають у нас давньому плеженному поділу, вислов- лена була луже рішучо ще Чубинських і Михальчуком в розвідці „На- річія, поднарбчія п говоры Южпой Россія" -- в УП т. Трудів зтно- графической экспедищи въ Югозападпый край, 1874. Але роботи, яка поставила собі завданнєш детайлічно проетдити, о оскільки території племен відповідають 360 не відповідають сучасних діалектичння групам мі не кали й пе маєхо: праця д. Шахматова будує власну теорію, на- ринаючи Під неї, Часон дуже свобідпо, 1 сучасну Ліалектольогію, й стару етнографію (його провідна ідея — се рішучай вилив політичних орга- нізацій, держав ХІУ і пізпійших віків, що розбив. старі племінні групи й став підвалиною дових „народностей“), Про сю провідпу ідею див. мою рецензію в УП т, Зашисок Наук. Тов. із. Ш. Про предложене ним груповацнє племен Х- ХІ вв. буду говорити ще низше.

ЗІ. Дреговичі (дав. с. 165).

Гадку, що Дреговичі зайжали тільки басейш Прилети, & в басейні Березини сиділи вже Кривичі, підніс Барсов? с, 124, 1 до сього цогляду прехучили ся потім і декотрі иньш доєлідники (пир. Багалій Йосторія Євверской земли с, 10, Мілюков в Рус. Мысл 1888, УШ, пор. шапку з його Очерках по истори рус. культуры т. І). Протв неї виступив проф, Завитневич в згаданій статі ; Область Дреговичей, де між иньшим для озпаченна дреговичської терпторй ужив археольогічних спостережень, Шддержаних помни ( пізнійшини його розвідкачи — Фориы погребального обряда Минской губернія (Труды ЇХ съйзда т, Г) і комункатя в ТУ і УГ т. Чтеній кіев. нстор. товариства. Бін вказав, що такий похорондий обряд, де цебіжчика клали на поверхні земиї й засицали, типовий лля дреговицької тердторії (таких похоровів д. Завитневич рахує на 70%, між Днілроз і Припетю), переходить і в басейн Беревини (див. про се ще в шовійшій праці Ол. Грушевського Пинское Пол'ісьв с. 10—1). Але сей дреговичський похоронпнй тип не ви- ріжняєть ся виразно від похоронів сусідпіх територій — з одиого боку 1 типи находок, і форми покоропу аближають його зв деревлянсько-во- линським, розповсюднених на полудель від Прицети, з другого боку дрео- говичські типи перегодять в кривичеькі Й роднинчські, і поки що від- ріжнитя мішонн є типів від переходів їх майже пекожливо (пор. Спи- ціна Разселеше древнерусскихъ плененъ по археоногическииь даплыит, Ж. М. Н. Ц. 1899, УШ с, 395--7 — ви в похоронах басейна Бере- зинн бачать кішанину похоровів дреговичських і кривичських). Хиба из-

Перевод на русский

ДРЕВИТЕЛЬСТВА 509

Почти с этими работами д. Спицина стала самой простой пробой этнографической системы — на циничных фоктах линовистики, диалектогии - ак, Шахтатова « КЬ вопросу объемлённой русскихъ на--той н русковых вьıчеть паробедей". Идея не новая; галка о том, что современные диалекты отвечают у нас древнем плетеном деления, выраженная была луже (М) И все еще Чубинские и Микальчуком в разветвлении « На самом деле, кража п ховора Южпой Россия » (М1) - в УП. Трудил издающейся экспедищи въедь Югозападпий, 1874. Но работа, которая закладывает себе детайлически проежать, о поскольку территории племен отвечают 360 не соответствуют современным диалектическим группам ми не кивал и печхо: труд д. Шахматовая строит собственную теорию, нагружая под нее, Часон очень свягоро, 1 современная Лиалектольогия, и старую этнографию (Обществительной идеей является то, что ты решительно излил политические организации, государства ХИУ и более поздние века, разбитые. Старые племенные группы и стали подвалами « взаимосвязей », о священстве идея странного рода. мою рецензию в УП т, Зашисок Наук. Тов. С. Ш. О предложенном им групповом племене Х-ХИ вол. Я буду говорить еще хуже.

ЗИ. Дргович (да. с. 165).

Гадку, что Дрэговичи зайжали только басейш Прилеты, в бассейне Березины сидели уже Кривичи, поднес Барсов? с 124, 1 к этому сему сосуждениепреждались потом и некоторые из них доседетели (пир. Багалий Йостория Евверске стемли с, 10, милюков в Русс. Мысл 1888, УШ, пор. Сапек с его Очерках по рус. культуры т.д. И). Прошла проф, Завитнервич в упомянутом полу; область Дрэговича, где между ними больше для опаковки дребового обычая Термостой в использовании археологическое исследование, шдержаных мины (последняя его разведка — Форы погребального обряда) Минковая губерния (Труды ИХ зъедота т, Г) и коммуникация в ТУ и УГ т. Чтений киев. нстор. Общение. Бин указал на похоронный обряд, где цебежь клали на поверхность земии и засипали, типичной литой дрезоводской терртоники (таких похоров д. Увитноевичу исполняется на 70%, между Днилроз и Припетью, и в бассейн Беревины (см. о том еще в шестой работе Ол. Грушевского Пинское Пол"иссьов с. 10 —1). Но этот древний тип похорон не изрезается точно от похорон соседних мест — с одичающей стороны 1 типа. находок, и формы покоропу аближают его с древо-волинским, распространившихся на полудель от Прицеты, с другим С стороны стареющих типов перекормятся в кричичьи И роднинчские, и пока что отрежение мисонн есть типы от переходов их Почти печально (пор. Спитина Расселеше древнерусских длиненг по археоногичек даплыит, Дж. М. Н. Ц. 1899, УШ, 395...7 — вы видите кишенную похоровых и кривичских кишину. Разве из...