История Украины-Руси, том I, страница 512 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

АНТИ 505

дуже добре розвязание сеї справи знайшов Браун (Разыскашя, с. 308 і далі): він догадав ся, що ся ажтерована, очевидно — з якоїсь пісні че саги урвана фраза, і деякі иньші імена народів льонгобардської тра- дипії (нар. Болгарів) належать до Осткотйв. Се вшовиї правдоподібцо, і ии иазно в цитовавій фразі, по всякій іяовірности, оєтіотську память про „кра? Алтів, Вепетів 1 Бургунлів" (останкї імена Браун толкує внакше, зле се нах ие вожио — вор. критику його поглядів у Феселовского в Извѣстях рус. яз. 1901, І с. 96 і далі, що одначе такой прейнає зтадаву фразу за усгзмз гегпогіаїв готської традиції), Ся остіотська вгадка про „край Антів" належить, очевидно, ло часів, коли Остіоти жили в паших степах, ще перед 376 р.; меньше правлопод ности, щоб се шя вхоплене було їх традицією вже по переході ва візан- тийські землі, але в кожи раз но поході Тводориха стратили вони всяку нагоду стрічати ся з Антанн.

29. Антське питаннє (див. с. 155).

Антській справі присьвятив я осібну розвідку в Записках Наук. тов. ш. Шевченка в т, ХХІ (1898) п. т. Анти; П головві виводи війшля в церще ввданнє вое! Їсторії, і я без звін повторяю їх в сім вовія.

Що назва Антів мала політичне значіпнє, таку гадку підпіс Кукік в книжці ИзвЪетя Ал-Бекри, ч. І (1878) с. 147: він тут каже дуже кате- їорично, що Авти були династи азійського, може черкеського роду, які підбили собі чорпоморських Сховян, і тому останиї відріжняють ся від нвьших Словяп. Невважаючи на повну голословність, а завдяки свому категоричному топу ся згадка пішла в куре: я стрів Її, з відкликох до 6161 статі Кушка, у Шікана ор. с. т, І с. 18-9, у Депі (Гаміззе е Вашраиа Нізіоіге збпегаїе 1. 691), що перейшяв її очевидно у Шінана, 8 такою безпідставною фантазією нена що полємівувати, вистане ска- зали, що ни про таку династвю абеолютно вічого не знабко. В більше здержлнвій форхі гадку про політичинй характер антського імени („па]- ргейхе] ройіуєхпу }аК@ тупалек КИКа ріекіоп") недавиіки часави під- вяв Потканьский В згаданій статі Гасботие і ее (Вогргаму мудр, Я. т. 27, с. 24), Розукієть ся, і в такій скровнїйшій форзі сеї гадки не кожна прийняти в огляду, що наші звістки про Антів представляють їх в стадії повної щошітячної анорфиостн.

3 ліптівістів Цайс першой висловив гадку, що подія па Сло- вен і Антів відповідає поділу Словяцства По мов? на два великі від- ДІЛИ — західній (Чи як він зве -- піввічно-західній) і піввічцо-ехід- но-полудневий (Воззеп ппй Зй4уфікег), 1 як.на царалєль вказав ва цоділ Повісти временних літ Словянства на Словяш і Лягів: „Словене і Лятове стоять тут напротив себе зовсіїш як в давнииу Зсіамепі і Ап-

Перевод на русский

АНТЫ 505

очень хорошо разобрано с этим делом нашел Браун (Разискош), страница 26. 308: он вспомнил, что до сих пор остается в памяти, очевидно, из какой - то песни че саги урвана фраза, и некоторые имена Народы льнабардской традипии (нар. Болгаров — одна из Осткотов. Это – височная, правдоподобный и исказно в цитовиве, во всяком иоверхоречии, о которой говорится в Библии: „граница? Алты, Вепетов 1 Бургунлов" (станки имена Браун толкает вкше, зло это нах и вождо — вор. Его критику в Феселловском журнале I(Изволюций рус). Язычок. 1901, И с. 96 и дальше, что одна таковая прения снимает усгз гегпогиаев готской традиции, Сия остиотская угадка « крайне Антов принадлежит, очевидно, ло времени, когда Остиоты жили в более бедных степях, еще до 376 г. ; меньше правопод нос, чтобы это шя ухвалено было их традицией уже по пути ва византийские земли, но в кожи раз но Походы Тводоры были казнены и, несмотря на это, трубили с Антанн.

29. Ангелское кафе (смотрите. С. 155).

Антской деле призвал я личностную разветку в записках Наук. О, тов. Ш. Шевенко в т.п. ХХИ (1898) п. т. п. Анти; головальные выводы в чернее плавание. Естории, и я без свинтою их в семь воя.

Ант был политическим символом, такой гадкой подпис Кукик в книге The Seople Abera (Озвоживание Ал-Бекри, ч. И (1878) с. 147: он говорит очень катеорически, что Авты были дынасты азийского, может брюшского рода, подбитого себе Соркоморских схваток, и оставшиеся отрезаются от дел. Не считая полной гласности, а благодаря своему категоричному топу упоминание пошла в куре: я гнал ее, с отзовем до 6161 пола Кушка, у Сикана ор. С. т, И с. 18-9, в Депе (Гамизе е Вашраиа Низиогэ зббегайе 1. 691), который перешял ее очевидно в Шинана, 8 настолько необоснованной фантазии нена что полить, выстанет сказали, что ни о Такая динамичная черта абеолюстного глаза не стоит. В более неудержимой форхи гадке о политичине антского имени (па) ргейхэ) ройеру }аК@ тупая частица кика Рекиоп") недавики временавы подвял Потканьский в упомянутом пола Хасботиэ и ээ (вограму мудр, Я. т. п. 27, с. 24), Раскиется и в такой скровнейшей форге сейои не каждая принять в виду, что наши вести об Анте Они представляются в стадии полной каждый месяц.

3 Липтистов Цайс первым высказал ерунду, что событие па па Словен и Антов соответствует разделению Словецства По языкам? на два больших от- ДИЛИ - западный (как он звеет -- полувечно-западной) и полкиво-эхо-полудневый (Воззеп пй Съеб, 1 как. на царяналель указал ва цодилию повистисты своих почетных лет Словения на Словеиша и Лягов: « Словени и Лытовое стоят здесь напротив себя зовсишешь как в давневую Зсиамепи и Ап-