История Украины-Руси, том I, страница 510 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

СЛОВЯНЕ ЗА КАРПАТАМИ 1 НАД ДУНАЄМ 503

ють Поченігів, бо приходять ще за Олега, а Печеніги аж за горя. Се переставление Їеченігів перед Уграхи сьвідчить, що перехід Угрів в руській традаци лишив дуже незшачишій слід і злив ся з печенізькикм, В обох разах прихід Угрів датуєть ся па осцові чужих джерея, 1 сі дятя не мають зпачшня для історії Руси. Прихід Угрів ошовідаєть ся в звязку з історією проповіди Кирила 1 Методня та з завойовашней Мо- равя Угранп, 1 дата 6406 (898) р., під котрою ноставлена і ся пропо- відь, і прихід Угрів під Київ, і їх війнк 8 Грекоми і Моравою, викою- біновома, як правдоподібно пояснив Шахматов (Хронологія кревн. руб. дртоп. сводовь (Ж. М. Н. І. 1897, ТУ є, 468--9), з жития Кирила й Методия. В усякіш разі вона не відповідає хронольогії угорського походу. 26. Словане за Карпатами і за Дунаєм перед міграцією (с. 143). Артутенти за розседеннси Словян за Карпатами перед великою мі- Грацією й навіть перед Христом зберає Нідерлє -- О времени пересе- ленія Славянь съ сбвера горъ Карпнатскихъ яв Венгрію (Труды ХТ съфзда т, П), пор. його Зіоуапеіко Збагодійпозвій І с. 21--8, До лінтвістич- вих 1 фолькльорних доказів, вказаних давшйше, прилучає вш археольо- йчний -- про словяпські могильники в Словаччині, Сей археольойчнай аргужент опираеть ся одначе на тезах, які самі ше пе певні, отже Й не богато помагає — не більше віл тих лїби елавянських павв. Про сі назви див. нпр. ще Кочубинського О русекожь племени въ дупайсконъ Занѣсь% (Труды УП з'ївда т. Пе. 47), Филевача Истормя древней Руси с. 158. Словянство Черни (Согриз іпасгір. Іайпатиш Ш М. 1568: &!аНопея ЕЯегпел, у Итолешея Ау, Ш. 9, 10, па Шевтіцгеровій наш Тівкпа) прийхають навіть дель! дослідшнки дуже далек! від словянських аслірацій, як нар. Кішерт Тебериаев йсг айеп СеортарЫе вих. 1878 с. 337. Против сих виводів дия. у Крека (взагалі дуже скецтичлого на сій точці, — що не перешкалжає Філєвічу покликуватись в своїх елю- кубраціях на цього ков би па союзника) — вид. 2 є. 275—6, або у Мілєнгофе ор. с. Ш с. 378 — вони пе признають словянства єшх назв. На подібних же аргументах : ціби то словянських топографічних назвах в балкашських землях перед слованською міграцією 1 па риисько- сповянськнх культурних стичиостях, Що стають звістиі одначе аж ціз- нійше, опираєть ся анальогічна і досить популярна свого часу теорія, що словянська міграція в балканські взешлі почалась ще в Ш в. Н був вставав Дрінов, в книзі Заселене Балкапскаго полуострова Словянами, 1872 (гл. Ш), і привяв у змодіфікованій форжі [рочек в першіш, віжець- кіш видвнию своєї ввістної , Історії Болгар“ (гл. Ш) (в роскйськім ви- данию ви лишае справу вже не рішеною). Ріжниця тількя та, ЩО КОЛИ єховянське розседеннє за Карлатачи, при нецевности своїх аргументів,

Перевод на русский

СЛОВЯННОЕ ЗА КАРПАТАМИ 1 НАД ДУНАЕТОМ 503

Появляются Почениги, ибо приходят еще к Джону, а Печенеги даже в горе. Это переостановит Иечение перед Угры говорит, что переход Угрив в ручной традации оставил очень несчастный след и слил с жаренизким, в обоих случаях приход Угрей датируется па осцовые чужих джерея, 1 си дятя не имеют опасности для истории Руси. Приход Угрив ошараживается в связи с историей проповедей Кирила 1 методня и по завоевателю Моравия Урранп, 1 дата 6406 ( 898) Год. под которым ноставлена проповедь, и пришествие Угрев под Киев, и их войник 8 Елекомы и Морави, выклевома, как Шахматов, вероятно, объяснил (Хронология мела. руб. Дротоп. Своё здоровье (Ж. М. Н. И. 1897, ТУ есть 468--9), из жизни Кирилла и Методии. В любом случае она не соответствует хронольогии венгерского похода. 26. Слован за Карпатами и по Дунаю перед миграцией (с. 143). Артутенты за расседеннсы Словен за Карпатами перед большой Грацией и даже перед Христом соберёт Нидерли - О Армия Славьянь свёра гор Карпнвестскихъяв Венгрию (Труды ХТ) его Зиопеко Збадийпозвий И с. 21...8, К линтвистским 1 фольклёрных доказательств, указанных раньше, притягивает вш археолический - о славянских могилах в Словакии, Сей археольской аргузент опирается на тезах, которые сами шепот определенные, и не богто спасает. не больше вол тех либы евянских пял. О се названиях стран. нпр. еще Кочубинского О Русекожи племена въезжания задайсконов Занверху% (Труды УП зедда т. П. 47), Филлектива Истормия дровней Руси с. 158. Словение Черны (Согрыз ипасгор). Иайпатиш Ш М. 1568: &! АНопея ЭЯегпел, у Итолешея Ау, Ш. 9, 10, наш Тикпа, как Севицгер, притягивает даже дель! Исследования очень далеко! от словенских аллираций, как нар. Кисерт Тириаев йсг айеп Сеортарины. 1878 г. 337. Противоположил этих выводов дия. в Креке (в общем, очень скеттицтиллиго на этой точке, - что не перескажет Филевичу призываться в своих элюкубрациях на этого Если бы только мы могли помыть па союзника, то видели бы. 2 есть. 275-6, или у Миленгофе ор. С. Ш с. 378 — они знают славянство шейх имен. На подобных доводах: цибы славянских топографических названиях в балкашских землях перед слованской миграцией 1 па рыськостян, культурных стили, которые становятся едины в цепях, опираются на анальогическую и довольно Воспитанная в свое время теория о том, что славянская миграция в балканские взешлы началась еще в Ш. Н вставал Дринов, в книге Заселена Балкапскаго лууострова Словены 1872 (гл. Ш, и привлёк в модифицированной форжи [рочек в первый раз, вежьше видню своей вести, Истории Болгар » (г. Ш. (в роскйских выдумках вы не годеннее.) « Лжеводница плоти », « блудница » и, когда евхаристское рассадство за Карлатачи, при бесцвечности своих доводов,