История Украины-Руси, том I, страница 506 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

РАХРАВЕТАР 499

тпаа), иж Ладожським і Чудським озером, — толкование, прийняте й М;леигофок, але відкинене Снедьнанон, Мілєвнгоф (Пе, 14 1 далі) в боїйезсуба бачив бсой Алана Бременського -- словяшеьку Чудь, в Вгопеаз Перкь (Біариїю, гот. *Вегтапз). В Мамеро колись бачили навить Новгород.

На нову дорогу виводить толкование сього ряду Теодор Грічберк в своїй статі Кутаапатікз УФІКег (Леіївеїкій, біг децізспез АШегідті, т. 38, 1895), Віп стоїть на тік етановищу, що сей ряд, бувши уривком, чи цитатою з якоїсь пісні, жістить не сані йкення, а й епітети. Свої об'яснення дає вій більше для приклалу, 1 такий самий безпретенсийний характер мае проба реставрації рітжшічної цілости сеї цитати:

5суШайзіадоз іпахитдія

цазіпоргосапе побгепе глогіепо

імлпієсапо гбравійдуатв

&Шайй преєбпаєсоїда, що мало б значити: ,Скитські народи, що їздять на, возах, шепкавців лук -- Мерян і Мордвян (або й тут д. Г. готовий бачити епітети), мешканців рівнин -- пустельників, народи обовнзані до військової по- мочи“. Зрештою саке толкованне — річ другорядна, але основиа ідея — ввести більшість слів сього ряду до епічних ев, а цілой рад — да поетичного уривка, луже ціпна.

Чи в своїн прототопі ся фраза вязала ся з Герханарихом? Се ножииво, але так сажо могла вона бутн звязаною а ния доперва в літе- ратурній редакції Гернанарихової лєїенде.

22. ,Дніпровий городе Готів (днв. с. 123).

Найбільш про „Дипровий город" говорить Негуатзара (Ап ай киззез І с. 196): ННбав, пешлюбный сип короля Гейдрека, що пажував в Рейдготії аж до Нагузаа ОП (толвують: хорватських, або карпатських гір, вар. Бахайа -- єтрішких), а столицею мав , Дніпровий город", вимагає від його спадковиця і спла Ангантира, аби віддав йожу половнпу бать- ківщани; вік жадає: (половину) того великого ліса, що зветь ся Муг- Кіуідг (текний ліє), ту сьвяту могилу, що лежить при шляху (варіант: в Тотеьких краях) (тут розуміють печерські могили, або Аскольдову), ту гарну скалу в Дніпровських місцях, половину замків що мав Гейдрек. Але ся сага досить півня, може ХИ—ЖШ в. (вона кає ріжні варіанти, шізнійті й давнійші частини, докладно час її утворення ие звістиці, эле чізційший характер не підлягає сушніву), Стара пісня про Алилю — Айа-Куїдра, правда, теж каже про ,дніпровські місця, славняй діє, званий у людей Темпою дібровою" (Апбіци. газзез Г с. 35), але се ува- жаєть ся пізнійшою інтерполяцією, і на те в деякі причини. Пізнпійша Шеня про Ніод'а і Апрап ео, оперта на Негтагзара, поясвяе се до-

Перевод на русский

РАХРАВЕТАР 499

тпаа, иж Ладожского и Чудского озера, толкованное,принятое и М;леигофок, но отвергнутое Снедьнанон, Милеевнгоф (Пе, 14). 1 дальше в бойезсуба видел бсий Алана Бременского - словашью Чудь, в Вгопеаз Перкь (Биариия, гет. * Вегтапз). В маме когда-то видели научную Новгород.

На новый путь выводит толкованное этого ряда Теодор Гричберк в своем полу Кутапатикз УФИКэг (Леивеикий, бег Децизспез АШэгирти, т.е. 38, 1895), Вип стоит на тек етановщищу, что этот ряд, будучи отрывком, или цитатой из какой-то песни, а не святыни иконы, а и эпитеты. Свои объяснения дает вой больше для приклала, 1 такой же беспреретный характер маэ проба реставрации ритжшического Целости этой цитаты:

5сушиадоз ипахитдия

Седзипоргосапе поблепе глогипо

имбилиессапо гбравийдуат

& Шебезид, что должно означать: , скитские народы, которые ездят на, телеги, шепкавов лук -- Мерян и Мордвиг (или даже здесь д. Х. Готов видеть эпитеты), жители равнины — пустынь, народы обязаны воевать. В конце концов сакэ толкованное — второстепенное, но основное понятие - ввести большинство слов этого ряда к эпичным эв, а целой рад — Датического отрывка, лубже трость.

В своем ли прототопе вступили в связь с Герханарихом? Это ноживо, но так же счело ее чем-то связано, а ничья доперва в литературной редакции Гернанаровых лиеде.

22. « Дневной город Готов » (длинный город). С. 123).

« Дыпровый город » больше всего говорит Негуатзара (Ап ай кизезез И с. 196: ННвес, пешущий сыпь короля Хейдрека, паевшая в Рейдготе до Нагуза ОП (толвают: хорватские, или Карпатских гор, вар. Бахайа — етришки, а столицей был , Днепровой город", требует от его наследственность и спла Ангантира, чтобы отдать йожу похотная отечество; вовек жует: в тот большой лес, называемый Муг- Киуидг (текной лиет), ту святую могилу, которая лежит у дороги (вариант: в Тотеских краях) (тут понимают пещерские могилы, или Аскольдова), ту красивую скалу в Днепровских мест, половину замков с Хейдреком. Но сажа достаточно петуха, может ХИ -уж в. (она кидает резать варианты, шизнейти и более древние части, подробное время ее образования и ее звенья, элегантный характер не поднимется сушину, Старая песня про Алилу — Айа-Куидра, правда, тоже говорит о ,днипровских местах, славный действует, называемый в Люди Темпами дибровой" (Апбицы. газез Г с. 35), но это считается поздним интерпозицией, и на то в некоторых отношениях. Пиздпийша Шена о Ниод'е и Апрап эо, оперта на Негтагора, поясвитое это до-