История Украины-Руси, том I, страница 495 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

488 ПРИМІТКИ 10—11. ТОТИ Г ВЕНЕДИ

З противників назву М. Мілєра Віоргаррісв ої угог45 апа Ше Коше ої Нре Агуаз, 1888, Тіпеє Іесіоге5 оп Че 5сіспсе ої Іапроаєе, 1889, чап деп СПеуп ФР'огідіпе спгорбеппе дез Агуаз, 1889, Зсітаїді Дів Огрейла дег Іпфодегттапеп, 1890, Вгадке Съег Мейойе цпд Етрерпізве дег агізсівеп АШегідтпечізвенасраї, 1890. Згадаю ше праню Уйфальві (ОИаму Сі. Гез Атуепз ац пог@ её за 5ид 4е Г Біздоп- Конев, 1896): студіюючи залюдпелнє сієї гідотетачної азійської правіт- чини, він приходить до виволу, що вона не могла бути в дійсности пра- вітчнною Індоевропейців (резюне про правітчину е. 431). Див. до сього ще @. Сароз Гез підгаїоп5 єійпідцеє еп Азіс Сепітаів ап роіпі де упе реортарпіде (Апійгороіосіє 1894).

10. Готи і Венеди на Балтийськім побережу (лив. с. 53).

У Штолєвея Тотв сидять це при морі, & нодальше, над жорен же сидять Венеди. Се представленяє поправляють ріжпичк способази ів ріж- них мотив!в. З одного боку відсувають Венедв від побережа, даючи місце АезИ-ям, з другого боку посувають изд море тдтські осади. Згадка Цітеаса про Тотів над жорен (у Плінія ХХХУП 8 35 — буюпез) пе- рестала бути аріументою, вл коли Мілєнгоф поправив її ца "Тепіопез {Решзейе АНегіритекипде [ с. 479). Деякі історпки (от впр. МПейегя- Пеіта-Дайп безсбісіве дог Убікегчуаюдетцпу Ї с. 145) мотивували умі- щение ГЇотів вад морем тим, що вони шізнійше цоказують обзнание з морем; але в дійсноста вони показують зовсїх противив. Недавно Браун (Равмеканія с. 29, пор, 331) містив Готів над иореи, опираючи ся на оповіданню Йордана (гл. 3) -- джерелі також, розумієть ся, непевини (сви Б, бачить в цім недокладности). Дяв. іще Ном Убікегіаїв! с. 58. Аргушенти сопіга дяв. нир. у Брехера ор. с. с. 820; він вказує на Тацита, але для Брауна вар. Тацит і Птолемей говорять про ріжні ста- диї в ніїращії Тов.

Мілєвгоф відсував віл воря Венедів, думаючи, що вони опинидн ся у Птолемея на північ від Гоа тому тільки, бо вабракло їх місця па сході. Та- ку галку мали й иньшЕ, напр. Реслєр Уейрипік, дег Зіамізепеп Апзіедапа с. 80, Браун ор. с. 39 (але відкликує потім), й ия. Але аргужент Мі- лентофа віднаде при погляді хоч би ва долучену ло Ного-ж книги вапу Птолецеєвої Сарматії, Браун, відступаючи від сього погляда, для пого- дження Нтоленея зі звісткою Тацита робить иньше припущение -- ЩО Венеди означають і Слован і Литву (с. 334), вле сей вдогад, поділюва: нвй і иньшини (нир. Нідерлє біагоубке 2ргАту с. 44) противить ся всій сум: наших відощоєтеї, 1 викликав рішучу вілправу.

Дуже важнях для історії кольонізації було піднесене лінгвістаки спостережевие, що в найдавнійші часи Фіни стикали ся (десь значить коло Валтийського моря) в готськими Й Хитовськихи народами і аж пі?"

Перевод на русский

488 ПРИМЕТКИ 10-11. ТОТИ Г ВЕНЕДЫ

С противниками название М. Майера Виоргаррисов этой угог45 апа Шэ Коше ой Нре Агуаз, 1888, Типее Иесиоге5 о Че 5сиспсе и проеет, 1889, цеп деп СПеп ФРГИППЕДИпе спёрбеппе дез Агуаз, 1889, Зитаиды Див Огрейла дег Ипфодегттапеп, 1890, Вгадке Съег Меййэ цпд Этрепзисве дег агисэсевеп АШэгидтпепитренасраи, 1890. Вспомним четкую праню Уйфали (ОИама Си). Гез Атуэпз ац пог@ ей за 5ид 4е Г Биздоп- Конев, 1896: изучая залюбленное всем гидетететической азийской правоткой, он приходит к выволу, что она не могла быть в действительности правдоподобной Индоевропейцев (резюжная о правоте). 431). См. до этого ещё @. Сарас Гез подхватит эп Азис Септаев аппипи де упе реортарпидэ (Апийгориоси́ 1894).

10. Готы и Венеды на Балтийском побережье (лив. С. 53).

В Штолеве Тотв сидят при море, & нодальше, а над жорэн сидит Венеды. Это представляет поправки рожок пирожных ив дрожжей. В. С одной стороны отсовывают Венедва от побежа, давая место Аэзи-им, с другой стороны осадки увековечивают море тдтских осадок. Опоссушение Цитеаса о том, что он был женат (в Плинии ХХУП 8 35 — бюпес) перестал быть ариументом, вл когда Миленгоф поправил Её эта "Теппиопез {Решзейе АНегуритекипде [ с. 479). Некоторые исторпки (от впр. МПейегиа- Пеита-Дайп безсбисове дог Убикегчуаюату и с. 145) мотивировали смещение Гиотов ошибок морем тем, что они шизнейше чинят известное с морем; но в действительности они показывают изолсых противвива. Недавно Браун (Равмекания с. 29, пор, 331) содержал Готэм над эреями, опираясь на свидетельство Иордана (гл. 3) источниками также, разбирающимся в непевинах (свои Б, видит в этом недословесности). Дяв. Еще Ном Убикегиаев! С. 58. Аргушенты сопига дял. Пон. У Брехера ор. С. С. 820; он указывает на Тацита, но для Брауна вар. Тацит и Птолемей говорят о режных стадиях в нииращеи Тов.

Миллевхоф отсовывал вол Венедов, думая, что они оденутся у Птолемея к северу от Гоа только потому, что вабракло их места у нас в восточной части. У них была такая же галка, как у других. Реслер Уэйрипик, дег Зиамизеп Апзиедапа с. 80, Браун ор. С. 39 (но отзовется потом), и я. Но аргзент Милентофа отыдет при взгляде хотя бы ва добавлена ло Нго-ж книги вапу Птолецевой Сарматии, Браун, отступая от этого взгляда, для принятия Нтолена с вестью Тацит делает более припущенно - что Венеды означают ( С. 334), этот миф, разделение: нвэй и иньшины (нир. Нидерль Биагоубке 2ргату с. 44) Противоположится всей скорби: наши оточтовы, 1 вызвал твердую вилправу.

Очень рычагов для истории койнизации было возвышено лингвистытаки спостерезненное, что в самое древнее время Финны сталкиваются (это значит, что у Валтийского моря) в готских И Хитовских народах и до пи?"