История Украины-Руси, том I. Страница 460
Снимок страницы издания 1904 года, транскрипция украинского оригинала и перевод той же страницы на русский.
Оригинал (по-украински)
ХРИСТИЯНСТВО ЦЕРЕД ВОЛОДИМИРОМ 453
Так само нема причини відкидати ввісток про наверненне на християнство якогось значнійшого числа Русинів по поході 860 р., заходами візантийського правительства і єрархії. Охрестив ся мабуть і сам князь Аскольд. Патр. Фотий каже про висланнє на Русь енпекопа"). Епиесконеька катедра була ів руській Тиу- торокани 7).
Від 860-х рр. жожемо датувати істнованнє в Київі якоїсь біль- шої гронади християнської Русп, що не лишила ся без значіння в пізнійшій розвою кристилнетва й християнської культури. Справедливо вказують, що дуже швидкий розвій християнства, духовної веретви, словянського письменства від Володимирових часів не можна собі предетавити без попереднього — значнійших християнських громад в Х в.3). Наша Повість згадує нам церкву ев. Пі в Київі на Цодолі над Почайною в першій половині Х в.5. Цікаво, що ся київська церква присьвячена як раз тому сьвятому, що в режіййнімй сьвітогляді Оловян і Руен спа- ціально заступив місце бога-громовника Перуна: єв вказує на ревне приладжение нового реліїїйного съытогляду до давнього.
В трактаті горя з Візантиєю 944 р. християнська Русь виступає поруч ноганської, Й вавіть на цершім місці. Очевидно між княжою дружиною, в двірських кругах і взагалі між ви- щими веретвамн в Київі було тієї хрещеної Руси вже досить богато. Тим пояснюєть ся факт, що жінка Горя -- княгиня Ольта охрестила ся сама. Лишаючи на боці питанне, де вона охрестивась, мусныо в усякім разі признати, що познайомилась вона з христнянетвом на Ірунті, в Київі; ідучи 957 р. до Пар- городу, возила вона з собою з Київа якогось евого сьвященника Григория. Сьвятослав, як оповідає Повість, не ехомв охрести-
1) Див. вище с. 360, 363--4.
2) Див. пизше с. 464.
З) Ламанекий ор. с, гл. ХХУ.
4) Повість назнвае Її: „сборная церкви“. Се очевидно переклад грецького хабодіні) іхидсіх в оридінальніх тексті увови 944 р., — в умові товорить СЯ про „зборну деркву", себ-то парохіальну, нубличну церкву {в нротивність домов). Трудність заходить тільки 8 ти, що умова го- зверить теж про присягу хрястиянської Руси в церкві ев. Їлі, — отже чи се нова йде про одну, чи про дві церкви св. Їлі, одну в Київі, другу в Цергоролі, де-б жали присягати відпоручнаки при уложевню ушови? Мені вдаєть ся, що тут іде кова про одну церкву — київську, Я в унову наперед заведено церенов!ял, ях має бути Потверджена ушова в Київі, Але чи сяк чи так, та тільки київська церква єв. Їді вовсій чевна; за се ручать доклади топографічні вказівки Ловісти.
Перевод на русский
ХРИСТИАНСТВО СЛОД ВОЛОДИМИРОМ 453
Точно так же нет причин отвергать весть о обращении в христианство, которая является одним из главных числа Русинов по пути 860 р. Византийском правителе и епархии. Крестился, наверное, и сам князь Аскольд. Патр. Фотой говорит о выслушании на Русь энпекопа". Эписконька катедра была ив руинской Тиутороканы 7
От 860-х годов. а мы должны датировать истребление в Киеве какой-то большей грозы христианской Русс, которая не осталась без знамений в позднем разрушающаяся кристилнетва и христианская культура. Справедливо говорится, что очень быстрое решение христианства — духовного вретва, славянского писательства от Владимировых Без предварительного, более великого христианского общества в Х-Х времена нельзя предетавать себе. 3). Наше уважение вспоминает нам церковь эв. Пи в Кие на Цолле над Почайной в первой половине Х в. 5. Интересно, что в киевской церкви присвящена как раз тому Святому, что на празднике в режней мерцании Оловьян и Руан сожгут Вставил место бога-гроговорителя Перуа: ев указывает на ревностное устройство нового релийного съитора к древнему.
В трактате горя с Уизантией 944 года. Христианский Русь стоит рядом с ноганской, и вавите на цершем месте. Очевидно между Князей жены, в дворских кругах и вообще между высокими веретвамн в Киеве было той крещеной Руси уже довольно богато. Итак объясняется, что женщина Горя — княгиня Ольта сама крестилась. Оставив на стороне питане, где она крестилась, мусны во всяком случае признать, что познакомилась она с крестиной на Ирунти, в Киеве; идуша 957 г. в Паргороду, возила она с собой из Киева какого-то еввея священник Грегория. Сьвятослав, как описывает повозку, не эхомов кресты-
1) См. выше с. 360, 363--4.
2) См. Ладно, хватит с меня. 484.
Из) Ламанекий ор. с, г. ХХУ.
4) Повеление назнаёт ее: « Церковь... соборная ». Это, очевидно, перевод греческого хаборина) ихидсих в оридиальном тексте, состоявшемся в 944 году. « В условии » СЯ обсуждает « собранную деркову », себ-то парохиальную, нублическую церковь {tvoтивность договоров. Сложность заходит только 8 лет, когда условие может также дать о клятве хрястинской Руси в церкви эв. Ели, так что это новая церковь или две церкви св. Ели, одну в Киеве, вторую в Церголле, где-бы жала присягать на вырученные ушные кольца? Мне кажется, что здесь идет одеяло об одной церкви — киевской, Я снова заключу церенов. ял, ях должен быть утвержден в Киевой, но разве он не сядь или да, но только Церковь киев есть. Еди шерсть; за это ручат доложи топографические указания Ловы.