История Украины-Руси, том I, страница 449 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

448 ПОХІД НА ХЕРСОНЕС

—--

ського кагана, не кажучи за болгарського царя'). Видати „пор- фирородну доньку порфирородного імператора візантийського за сього північного варвара — ее була така тяжка нечеєть, на яку можна було зважити ся тільки в остатній біді. Г тепер, коли біда минула, імператор, очевидно, став протягати з немилою справою.

Щоб вмусити його, Володимир звернув ся До ахілєвої пяти візантийсько-руських відносин -- кримських земель Візантиї, Ми бачили, як ще в вередині Х в., за Ігоря, і Потік знову за Сьвятослава візантийське правительство застерегало ся від пре- тензий руських князів на його кримські зехлі. Тепер Володи- мир взяв ся до сього слабого мієця. Він шіщов походом на Крим, обдожив Його столицю — Херсонес (Корсунь) 1 по довгій та тяжкій облозі взяв Його. Дітоциєна повість, оперта на яких- ось — мабуть херсонеських звістках, каже, що Володимир об- ложив ківєто Й почав сипати вали, але Кореуняне, підкопав- ши ся, забирали землю з сих валів до міста (потім Володимир мав поставити церкву на сйй насипанйй серед міста землі), аж якийсь Корбунянин Анаетас зрадив: порадив Володимиру пере- копати рури, що вели воду до міста, і Корсунь мусів піддати ся через брак води? По словах Володимирового житня (звіст- ного в пізнійших рукописях ХІУ--ХУ в. і не дуже автори- тетного), облога тривала 6 місяців). В усякім разі взято Кор- сунь десь не скорше як в середині 989 р.*).

т) До руського киязя писалось так: „Лист Констаптида 1 Романа, христолюблих ришських інператорів, до руського князя" (Годцьяті Кау- зазтічса ха "Рикоїосо трос то» йфрусута "Росіяг), 1 Печотка привішувала ся завбільшки в два золотих. 3 такою-ж етикетою писалось до угореького 1 до печенїзького князя. Але хозарському кагану посняала ся грамота з печаткою в три золотих ї надписувалась: „В імя Фтця і Сива 1 св. Духа, єдиного й єднпо-правливого нашого Бога. Константип і Ронан, вірші в Бозі рижські імператори, до найблагоролиїйшого й пайславні того кагана Хазарй“ -- Бе сегітьогіїз Ц. 48, | 2) Шат. е. 74--0, 29.

$) Се жятиє надавало ся ниїху Якову, але зовсїм безосповно, див. тексти його ріжних верзій, подані у Макарія Исторя рус. церкви тс. 266, Толубшекого Г с. 395, Чтеніях кийв. істор, тов. П 2 с. 24. Другу полробяцю дає житиє Володившира Ружяшцевського мувея ч. 435: що Володимир „князя (корсунського комепланта) и княгиню уби", о доньку їх ввдав за свого воєволу Ждберна, що разом з другим воєводою Оле- гои був послом до Царгорода по сім корсупеьюи поході (Описаше Руз. нувея с. 687, київські Чтенія П. 92 с. 30). На фальзіфікат ся подро- бидя не виглядае, але не вняспена дост, Недавно писав про неї Халап- ский кв истори сказанйй объ Олег, Те. 306 і лалі.

4) Огняші стовип на небі, видані ТУ 989 (Ях'я с. 28 9), Ще словам сучасника Льва Днякона (Х 10), провіщали біду, і дійсно Русь

Перевод на русский

448 ВОСТОЧНИК НА ХЕРСОНЕС

—...

Не говоря ни о чем, как кагане, царя Болгара. Выдать « дочь из пурпурного императора виантийского за этого северного варвара » было так трудно маловероятно, что только в крайнем положении можно было бы принять решение. Г теперь, когда беда миновала, император, очевидно, стал протягивать с неоправданным делом.

Чтобы заставить его умусить, Владимир повернулся к ахиллевой пяти византийско-руских отношениях - Крымских землях Византии, Мы Видели, как еще в верендине Х в. « Игория, и Поток снова за Святослава византийское правительство застегивается от претензий русских князей на его Крымские зехли. Теперь Владимир принялся к этому слабому миецу. Он шечёл на Крым, обосновал Его столицу, Херсонес (Корсунь) 1 по длинной и тяжелой облоге взял Его. Дитоциэна повист, опера на каких-то — возможно, херснетских слухах — говорит, что Владимир обложил кихето И начал сипать вали, но Кореонное, подкопавшись, забирали землю из сих вал в город (потому Владимир должен был поставить церковь на сой Насыщенный среди города земли, а Корбунянин Анаэтас предал Владимиру перекопать руры, ведущие воду к города и Корсунь должны были сдаться из-за недостатка воды? По словам Владимира, житня (в конце концов ХИУ) в. и не очень авторитетный), осада продолжалась шесть месяцев.) В любом случае, в середине 989 года Корсунь взята из корзины. *).

т. д. кисть писала в руинском киении: « Человек Констаптида 1 Романа, христолюбленных решских инператоров, к Русскому князям" (Городные Каузацтичса ха "Рикиосо трос" ифрусута "Россия", 1 Печетка привезлась размером с два золотых. 3 Такой-же этикеткой написано до венгерского 1 к печенезскому князя. Но в хозяйстве канаву с печатью на три золотых плаката была надпись: « Имя Фтца и Сива 1 св. Дух, единого и единственного истинного Бога нашего. Константип и Ронан, стихи в Боге рижских императоров, до самого большого кайгана Хазарского и пайславного кагана » (Бе). Сегитеогид Ц. 48, ↓ 2) Шат. э. 74...0, 29.

(мужчина) Это было даровано жене Иакову, но неповрежденно; см. Его слова, написанные в виде резных верзий Макария История рус. Церкви тс. 266, Толебкого Г. 395, Чтеньями Кив. Истор, тов. П 2 с. 24. Второй солдат живет Володёра Ружяшцевского мувея ч. 435: что Владимир « Князья [корсунский комепланта] и княгиню убы », о дочь их вложил за своего воевола Ждберна, который вместе с вторым воеводом Олегои был послом к царю, по семь корсепюны походы (Описаше Русз). Нувея с. 687, киевские Чтения П. 92 с. 30). На фальсификация детализа не выглядит, но не вспена дост, недавно писал о ней Халапский квасторы сказкой объ Олег, Т. 306 и лали.

4) Огняши стовип на небе, изданные ТУ 989 (Яхья с. 28 9), Еще слова современника Льява Днкона (Х 10) предвещали бедствие, и действительно Русь