История Украины-Руси, том I, страница 441 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

434 ПРИВЕРНЕННЄ

зумієть ся, при тік польськими 61 міста Могли бути на погляд літописця тільки політично, а не єтнографічно, бо стільки "про руську кольонізацію на заході він мусів знати. Проби такого читання: Вододнинр зайняв лядські городи, а також Перемишль, Червень і ин. („грады ихъ, Перемишль" 1 ин.), не відповіда- ють викогам єтарої складе! бо в ній інтерпункція не мала ніякої ролі; єв тільки натяганнє для виратовання літописної відожости через виключеняе з ,лядських городів" Перемишля й ин., але таке натаганнє нічого не виратуе.

Але без такої поправки, коли Перемишяь і Червень і нн. мають бути польськими городами, відомість Повісти натрапляє на иньшу трудність, Діло в тік, в 80-х р. коли Володижир мав відберати від Польської держави Перемишль і Червень, Краківська земля сама була в руках Чехів. Се каже чеський хроніст Козьша Празький); Його відомість польські історики були поставили в непевність ?), але знайшлось еьвідоцтво у су- часника — Ігографа Ібрагиха ібн-Якуба, що зачнеляе Краків до чеських міст, а польського князя Мешка зве , володарем півночи" 3), Чи Краківська земля лежала до Польської держави перед тим, не знати. Знаємо, що Її основою були веднкопольські зем, 2 Краків належав до Мешкового наступника Болеслава. А що руські городи хіж Сяном і Бугом могли перейти під Польську державу тільки в такім разі, коли вона володіла Малопольщею, & дуже мало правдоподібно також і те, щоб вона могла задер- жати в євоїх руках сей руський клин, коли Чехи опанували Малопольщу 7), тож і звістка нашої літописи, що Володижир відібрав сі руські городи ,від Ляхів", стає дуже сумнівною,

Але може вони належали до Чехи, й під літописними Ла- хамн треба розуміти Чехів? Чеські 1еторики дійспо втагають

Е, 33.

1) Маїескі Кобсієїао зіозиткі м ріегуобпе) Роїзсе — Рехемодпік паці. 1 Шег. 1875 с. 197, Кеіггуйскі (папісе Роїзкі м Х м. в. 3 (відб, з ХХХ т. краківських Вохргалу). -

7) Изьфетя ал-Бекри є, 47. Звістка Його належить до третьої чверти Х в. в близцйн датовайню його подорожи дослідники не згожу- ють ся: одні прийнають 965, шцьщі внов 973 р.; виказ чималої епеці- альної літератури про Ібрагниз див. у Якоба іп агарівсрег ВегісПіег- зіайег, 1896 с. 9, 1 ще повійший у Вестберга Комментарій на записку Ибратниа пбп-Якуба, 1903 ст. 3 і далі (пожниєні одначе українські видання); про ріжні виводи року подорожи Ібрагина тут в. 72 і далі.

4) Див. про се примітку 56.

Перевод на русский

434 ПРИВЕРНЕННЕ

Ну, при тиске польских 61 города Могли быть на взгляд летописца только политическим, а не точнографически, потому что так много "О руской коленизации на западе он должен был знать. Прочитай это: Вододнинр занял лядские города, а также Перемишель, Червень и Ин. ( «грады их, Перемишель" 1 ин. ), не соответствуют выкагам етарьной складе! потому что в ней интерпункция не имела никакой роли; ессевал только для высасывания летописной отличия из-за исключенного из "Пиламишля иин" , но такое натагование ничего не выратит.

Но без такого изменения, когда Перемишь и овень и н. э. Должны быть польские города, известность Повистства нападает на другую трудность, Дило в г. в 80-х. Когда Володир должен был отобраться от Польского государства Перемишель и Червь, Краковская земля была сама в руках Чехов. Это говорит чешский хронист Козеша Празский; Его известность польские историки были в недоумении? , но знакомилось эвидочество у современника - Игографа Ибрагиха ибн-якуба, зачнившее Краков в чешский мост, а польский Король Мешка звеет, владычицей петухов" 3), или Краковская земля лежала в Польскую страну до того, не знать. Мы знаем, что ее основой были веднкополиские зем, 2 Краков был Мешковый преемник Болеслава. А что ручные города хиж Сяном и Бугом могли перейти под Польскую государство только в таком случае, когда она владела Малопольщиваюсь, & очень маловероятно также, чтобы она могла задержать в йеоских руках этот рунский клин, когда Чехи 7-я освоила, и наша летопись, которую Володижир отобрал си руйских городов, из Ляхов, становится очень Сомневаюсь,

Но, может быть, они принадлежали к Чехе и были в числе письменных документов Лахамн. Чешские единицы втачивают

Э, 33.

Маиаски Коббо совозит мигобпипэ), Роизсе, Рехемодпек паке. 1 Шэг. 1875 г. 197, Кеиггуйски (паписе Роизки м Х м. В. 3 (отб, из ХХХ т. д. Крэкский Вохргал). -

7) Извратитель аль-Бекры - 47. Весть о Его Царстве принадлежит третьей части X в. в Близцейн датируемой его экспедиции исследователи не сгодятся: одни принимают 965, шпщи снова 973 года. ; выказ много эпэциальной литературы об Ибрагниз см. у Якоба ип агаровсрег ВегисПигзиайег, 1896 с. 9, 1 ещё более повешен в Вестберга Комментарий на записку Ибратниа пб-Якуба, 1903 с. 3 и дальше (в день рождения украинского издания); о пробных выводах Ибрагина здесь в. 72 и дальше.

4) См. о сЕ примечание 56.