История Украины-Руси, том I, страница 437 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

430 ВОЛОДИМИР

бувати свою столицю. Володимир пообщяв зібрати гроші за мі- сяць, але тим Часом, очевидно, зібрав військо проти Варягів. Тоді вони, зрозумівши до чого йде, сказали: „обдурив ти нас, пуєти-ж до Греків" (на службу). Володимир віставив у себе на спужбі вдібнійших, а решту виправив до Вйзантий, ще й пере- стеріг іжператора, аби не тримав 1х в етолиц!, „а то зроблать тобі, що тут зробили", та аби не пускав назад на Русь.

Св оповіданнє, розумієть ся, дуже наївне. Але з нього можна витягнути з правдоподібністю ось що: епли Володимира переважали значно вили Ярополка, а до того сей ие вийв собі порадити (поговірка — що Його збивали з пантелику зрадливі дорадникн); він втік з Київа і потім його зрадою забито, але Кияне боронились далі проти Володимира, і Київ взято вплою; головну ролю відограли при тім норманські ватаги, приведені Володимиром, вони її хотіли влкориетати, жадали контрібуцій і мабуть хотіли вчинити якийсь бунт проти Володимира, але той ветиг, не доводячи до конфлікту, сю справу полагодити й зіста- вити Варягів з нічим. Мандрівка Варягів від Володимира в Ві- зантию по сій Кампанії сама цо 6061 можлива!). Але може бути, що хи маємо тут відгомін дещо шізнійшого факту — як Воло- димир поелав корпує війська на поміч Візантні,

Перші роки князювання Володимира муєїли піти на зби- раннє ,розецпаної храмнни“ Руської держави, що дуже потер- піла за часи Десятолітнього (від смерти Ольги) правління бо- ярських реїенцій і вимагала радикальної поправи. На жаль, з сього періоду діяльности Володимира, з сієї роботи його дійшли до нас тільки уривкові відомости, що дають хиба дуже далекий образ її. В роках 981—5, себ то в перших пати роках кня- зювання Володимира в літописи маємо зареєстровані отсі події:

Під 981 р. Воходимпр привертає західні аннекси руської держави: „иде Володиниръ к Лахомъ н зая грады ихъ, Пере- иышль, Червень п ины городы“?).

_ 1) Інтересшо, що як раз ша той час, коли по літоцисній хронольо- 11 малы подати ся з Київа до Царгорода Варяги, па 4 рік царювання іш. Василя, припадає звістка візачтийських джерел про прихід якогось німецького князя: Петрос ОДЕлоах тоб фасіміак Фожеиох (на ннышіи кісц 6 чуйтод дубфос тей реле Гесулубу). (Сесаштпепі Зігаїерісита 4. Мазі" Печзку её Ісгпебаді — Запчски петерб, упів, т. 38, & 224). Знайти такого принца між німецькими трудно, але й бачити тут ворязхБкого ко. нунга теж не легко. Див, коментар до сеї звістки ВасТяевекого в м

Н. И. 1881, УШ. | 3) Шат. с. 54.

Перевод на русский

430 ВОЛОДИР

бовать свою столицу. Владимир предложил собрать деньги за месяц, но иногда он собрал войско против Варяга. Они, понимая, к чему идет, сказали: « Ты обманул нас, развращаешь нас, как Грек » (на службу). Владимир вставил в себя на спряжении более удобных, а остальные исправил к Византий, еще и предупреждал ижператора, чтобы не держал 1х в етолиц! « А тебе, что здесь сделали, будет хорошо », но не пускать назад на Русь.

Свидетельство, разумеется, весьма наивно. Но из него можно вытащить с правообразием вот что: эплы Владимира преобладали значительно выли Ярополка, а до того сей ие Он внял совету (поговерка, который сбили с толку неверные советники); он убежал от Киева и затем его предательством зато убит, но Кияне боролись дальше против Владимира, и Киев взят вплой; главную ролю отравили при этом норманские главари, приведенные Владимиром, они ее хотели влкорить, жаждали контрибуций и видимо хотели совершить какой-то бунт против Владимира, но тот ветинг, не доказывая к конфликту, сю дело уладить и доставить Варягов с ничем. Путешественник Варягов, Владимир, в Византии по сой Кампании, может быть сам цо 6061. ). Но может быть, что у него есть несколько шизнейшего момента — как Владимир поел корпирует войска в помощь Византни,

Первые годы правления Владимира мучили пойти на сборы храма, который был построен в Руковом государстве, сильно пострадал за время Десятилетнему (от смерти Ольги) правлению боианских реиенций требовало радикальных поправок. К сожалению, с этого периода активности Владимира, со всей работы его дошли до нас только обрывочная известность, что дают Не так уж плохо, как она. В годах 981-5, себ то в первых пяти годах князирования Владимира в летописи имеем зарегистрированные отсеи событий:

В 981 году. Водямапри привлекает западные арексты Русской державы: « Володиниррит к Лахомь н зая града их - Переишлль, Червень пины Города? » ).

_ 1) И интересно, что как раз ша то время, когда по литистской хронольо- 11 малы подойти из Киева к Царероду Варяги, па 4 Год правления Иш. Василия, соответствует сообщению визыцских источников о приходе какого-то немецкого князя: Петрес ОДЭлоах тоб фасимиак Фожеих (на нонниши кисц 6 чуйтод дубфос тей реле Гесулубу). (Сессаппепи Зигаиерсита 4.) Мази" Печзку ее Испебади — Запчски петерб, попел, т. д. 38, & 224). Найти такого принца между немецкими трудно, но и видеть здесь рычащего ко. нунга тоже не легко. Смотри, комментарий к этой вести Вастрефетого в м

Н. И. 1881, УШ. ↓ 3) Шат. с. 54.