История Украины-Руси, том I, страница 419 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

419 РУСЬКО--ПЕЧЕНІЗЬКІ

причини — упадок торговлї в закаспийськім Ховаресні, непо- рядки в халіфаті, рух турецьких орд на захід, в чорноморські степи.

3 огладу на сей турецький похід особливо шкідним був упадок Хозарії, що становила протягом кількох віків забородо Европи против турецьких орд; вносячи ве забороло, Русь робила собі дуже злу прислугу. Що правда, св забороло останніми ча- сажи само стало Дуже слабе й мало що значило — не задержало Печенігів і ледви чи Довго могло-б задержати дальші орди — Торків і Половців. Торки слідом присувають ся до руських ве- мель (бачимо їх в поході Володимира на Бохгарів).

Супроти сього турецького руху ставали зовеїм маловажними усвіхп Руси в азовських і кавказьких краях, бо єї руські волоети, з часом вев більше, ставали островами, відрізанини від решти Русь- кої Держави турецьким потоком, а сей ширшав і зміцняв ся рік за роком, забераючи все більше території у оєілої словян- ської людности та придавтюючи головні жили руської торговаї з полуднем і сходон. З оповідання Конетантина Порфирородного бачямо, як тяжка стала торговельна комунікація під печенізь- кою грозою вже в 1-Ш пол. Х в.: нижнім Дніпром і чорно- морських берегом приходило ся Йти не цнакще, як під воєнною охороною, ,оборонною рукою". Очевидно, те саме було і з охід- німи дорогами.

На сю сторону чл київські князі чи Повість, чи 0606 ра- вом, здаєть ея, ва мало уважали. Повієть оповідає, що Під чае походу Сьватоелава в Болгарію Печеніги ледво не взяли Київа і обложили його „в снлб тяжці" (великим військом), так ЩО в місті ,изнежогаху людьє гладоюь и водою", а війську 3 За- дніпрянщиня хоч і удало ея пройти в місто, але Печеніги три- мали Київ і далі в такій тісній бльокаді (п не бфяше лзЪ коня напоити; на Лыбеди Почен гы), що прийшло ся виыликати Сьватослава з Болгарії, Ї що-ж? Сьвятослав обмежив ся, по сло- вам Повісти, тільки тии, що „бъбра воя в прогна Печенфты в поле" -- себто в чорноморські степи, від київевких границь.

Се характеристично; очевидно, в ХГ в. нічого не пажяталії про якусь внеріїчну боротьбу з Печенігажи Сьвятовлава або Ггоря (про боротьбу котрого вгадано тільки ляконічною 1 Б? дуже певною звісткою під 920 р.). Се може до певної МІРИ сьвідчити, що дійсно кпівські кназі не воли в сім напрям? енерйчной боротьби, хоч певно й жали част конфіїкти з. Пе- ченігами, призабут? народом. Київське правительство може таки

Перевод на русский

419 РУСЬКО...ПЕЧЕНИЗКИ

Причина — упадок торговли в закапимских Ховресни, неразборчивости в халифате, движение турецких бор на запад, в черноморские степи.

3 Вгладу на этот турецкий поход особенно шкидным был упадок Хозарии, который составлялся в течение нескольких веков заборо Эвропы Против турецких гардов, внося вё заборо, Русь делала себе очень плохой прислуж. Правда, священнослужитель стал очень слаб и мало что значило — не задержало Печенигов и ледви или Долго-б задержать дальние орды - Торков и Половцев. Торки присаживаются к руинских вемиэль (называем их на поход Владимира на Бохгаров).

Против этого турецкого движения становились зевым маловажными уствихп Руси в азовских и кофейных краях, ибо они были руи военов, со временем вев больше, становились островами, отрезаны от остальной части Русской державы турецким потоком, а этот расширял и Созидание было сильным за год, забрасывавшим все больше территории в Словеи славянской народности и придавливая основные жизни Русской торговой с полуднем и сходон. Из рассказа Конетантына Порфирородного вида, как тяжелая стала торговая коммуникация под печенизской грозой уже в 1-ш Пол. Х в. : Нижним Днепром и Черноморских береговом проходило не щепоткое, как под военной охраной, ,оборонной рукой". Очевидно, это было и с дорогими на пути.

На сю сторону чл киевские князья или повистство, или 0606 рама, сдает ее, ва мало ували. Повествование гласит, что во время странствий Сьватоэлава в Болгарию Печенеги редво не взяли Киева и осадили его « в снлб тяжецке ». (большим воинством), так что в городе , изнежога человека гладит глоть и водою", а войску 3 Заднипрястья хоть и удаило ей пройти в Город, но Печенеги держали Киев и дальше в такой тесной бьокаде (по не бяше лез лошадь напоить; на Лобби Почесть гы), что Я пришел выливаться из Болгарии, Сьослава, и что? Съятослав ограничился, по словам Полисты, только ты, что „бъявления в прогнение Печенфта в поле" - себто в черноморском От киевских границ.

Это характеристично; очевидно, в ХГ в. ничего не пажятии о какой-то венерической борьбе с Печенигажи Святлава или Ггория (о борьбе которого угадано только ляконичной 1 Б? очень важная весть под 920 год. ). Это может до какой-то МИРЫ свидетельствовать, что действительно кравы не волили в семь направлений? Энергическая борьба, хотя, вероятно, и жала времятации из. Печенигами, забытыми? Народ. Киевское правление может быть