История Украины-Руси, том I, страница 409 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

409 ОХРЕЩЕННЄ ОЛЬГИ

образом ,начальниці руських еннів" в християнстві, реліїії любови й пробачення, Що так мало відповідає тому леендар- ному характеру.

Иньший факт в житя Ольго — се Й охрещеннє. Я на иньшому місці буду говорити про ровширеннє христіянства на Руси, а тут обиежу ся на сащи факті охрещення Ольги. В лі- тописи він знову приодагнений хєїендою: Ольга поїхала хре- ститя ея в Царгород; тут інператор Константин (Перфирородний, звісний літерат, що тоді, до річи сказавши, мав живу жінку й був далеко не в молодих літах, бо родив ея 905 р.), ,видівь ю добру сущю лицемъ и смыеленну велин“, валицяв ся до неї й хотів оженитись, але Ольга обдурила Йего, забажавши наце- ред хреститиеь, а потім інператор, бувши кумом, не мг уже в нею женитись. „И рече цар: переклюкала (перехитриха) мя Олга!“, 1 нусів й пустити до дому.

Сю байку пробовади якось витолкувати, але очевидно, що се чиста леенда, якій не номожуть ніякі коментарі. Цікавійше, що тим часом як в Повісти Ольга їде до Паргороду хреститигь, вівантийські двірські єправоздання з її приїзду ), докладно оповідаючи про всякі церемонії, з якими її прийжали, нічого не згадують про И охрещеннє. 3 другого боку звістка Повісти не стоїть одинокою: сучаен: й пізнійші ніжецькі аннали руська похвала Володимиру Й Ольвії мніха Якова, ХТ віка, і сучасний похвалі візантийський хронйст Окіліца (| кажуть теж, що Ольга охрестила ся в Царгороді?). Сю суперечність досить трудно розвязати, тим більше що ані та ані ея сторона не настільки певна, щоб на неї можна здатись. Але як поду- мати, як легко у в@х тих джерелах, далеких то мієцеж то часом, могло звязати ся з подорожею Одьги до Царгорода її охре- щеннє, то мовчаннє двірських протоколів про ті церемонії, які були-б, певно, звязані з Такою визначною подією, як охре- щеннє руської княгині, стає фактом більше важним, ніж ті чи» сленні звістки. Правдоподібно, Ольга охрестила ся в Київі, і без

1) Переховані в книві, що лідпаєуєть ся звичайно Фе сегітопіїє ачіае Вухапііпає й шенел тогож Копстантина Порфпрородпого — Согроз всгір, Ш Вуз. УШ, П. 15.

*) Яков — цар. в Чтеніях каїв. іст. тов. П, 9 с. 20, Скіліца —

в конніляції Кодрена Ш е. 329 ед. Вопп., ніжецькі апнали див, низше є. -

Перевод на русский

409 ОХРЕЩЕННЕ ОЛЬГИ

образ в церквах руйских эннов в христианстве, в релиии любви и прощения, что так мало соответствует тому ледендарному характер.

Еще более существенным является крещение Ольго. Я на месте, где я буду говорить о распространении христианства на Русе, и здесь обижусь на састи факта крещения Ольги. В летописи он снова приодушен хеиденда: Ольга поехала крестить ее в Царский народ; здесь инператор Константин (Перфирородный, завесный буква, что тогда, сказав, имел живую жену и был далеко не в молодом возрасте, потому что родил ее 905 г. , видеть доброе сушу и щипать зелененную Власть, блевать к ней и жениться хотел, но Ольга обманула Йего, Он, желая креститься, а затем инператор, будучи кумом, не мог уже в ней жениться. « И сказал царь: перекляала, опохотничьих; Мя Олга! „ 1 нус и пустить в дом.

Сю басен пробороды как-то вытаптывать, но очевидно, что это чистая леденда, которой не могут быть никакие комментарии. Восхитительно, что тем временем как в Повистину Ольга едет к Паргороду крестьев, овантийские дворцы иправедание из ее приезда ), подробно рассказывая о различных церемониях, с которыми она была связана, ничего не упоминают об И крещении. 3 Но весть Полисты не стоит одинокой: сушаен: и поздние ножецы ана́рнули руинская похвала Владимира И Олвии Мнеха Иакова, ХТ века, и современные хронйст из Византии Окилица (Греция) — что Ольга крестилась в Царегорде? ). Сю противоречия довольно трудно разрешить, тем более что ни та ни эта сторона не так уверена, чтобы на нее можно было найти Сдаться. Но как подумать, как легко в@х тех источниках, далеких то миецеж то временем, могло связаться с путешествием Отдиги до Царское крещение, это молчание дворских протоколов о тех церемониях, которые были-б, вероятно, связаны с такой важной То, что произошло, когда в Русской княгине крестился крещение, становится более важным, чем те или иные сленные вести. Ольга, вероятно, крестилась в Киеве и без

1) Захваченные в книве, что льды обычно Фе сегтопияет ачиае Вухапиопипает и шенел того же Копстантина Порфпрородго — Согроз всгор, Ш Ууз. УШ, П. 15.

Иаковов — царь. в Чтенях каяв. ист. О, тов. П, 9 с. 20, Скилица —

в конниляции Кодрена Шэ. 329 ед. Вопп. , нежно аплые см. вниз есть. -