История Украины-Руси, том I, страница 404 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

— ПОХІД НА СХІД 397

—--

двів вийти З міста, і тих, що ие виконали сього, забрала в не- волю; при тіж богато народу було побито Й майно заграблено. 3 Бердаї руське військо робило напади на вуедн! мієцевоєти. Але воно Поноєнло сильні страти від дієвитерії, що розшири- за ся в він, бо Руенни забагато їли полудневих овочів. Тим часом намістник сусйдного Адербайджана став збирати сиди на визволенне Бердаї; перша битва, де він вибтупив на чолі 30 тис. люда, була програна, але в новій битрі, завдяки зробленій ним засідці, йому удало ся побити батато Руси Й обложити її в бердайськіх замку. Та усобиці в землях каліфата прижу- види Його залишити облогу Берлат. Але попйсть тим часом ще сильнійше нищила руське військо, і воно нарешті постановило само кинути Бердау, пробувіни в ній щість місяців. Забравши на вебе що лишние, Русь вийшла на берег Кури 1 з богатою здо- бичею ноплила назад: задержувати й або догоняти ніхто не відважі в 6‘).

Похід сей ібн-ель-Атір уміщує цід 332 р. геджрп (вере- сень 913 -- евриень 044); одначе, судячи з недробиць самого оповідання, виходнло-б, що Русь пішла назад не скорше аж десь при кінці 945 р.; правдоподібно, похід тривав більше року, й у самій Бердм Русь пробула далеко довше, як пів- року 9).

Дивним мусить здавати сл, що сей казковий похід, як 1 піз- нійший похід бьвятосдава на Схід, ак би судити з Порістя, не полишив єлідів в народній традиції, тим часом як зізан- тийські походи були в ній так богато заєтуплені. Правда, тра- Диція візантийських походів піядержувалась пізнійними похо- дами Й зносинами, тим чаєом, як Схід, загорожений турецькими ордами від другої подовини Х в, вийшов коре з круга на- родної тралнції; але можливо, що автор Повісти по Про- сту занедбав вю єторону традиций -- хід не цікавив Його, та Й вій не маг тут опертя в літературних і Днильоматичних Чанлтках, що звертали його увагу на народні перекази про по-

") Література: Григорьевв — Борога п Азія (0 дровийуь похо- дать Руси па востокь), ВиПобо Піхі.-ріії. ЇМ ©. 182 1 далі (отаті Шарзуа' і Бровсе), Дорть — Каспій с. 495 і далі: тут 1юдані тексти з коментарем, ,Їсторию Агван" Каганкатачаці видав в рос. переклал Шаткалорь (Сиб. 1861), Нізимі -- Сратоу Ехреййюй № Аіехатніте 1е Стал сони [63 Киззез, Ире. 1327.

3) Каспій с. 52-5.

Перевод на русский

— ВОСТОЧ НА СХОХ 397

—...

двевы из города и исполнивших сего увели в плен; народ, почитавший Бога, был убит и имуществом. 3 Бердии Русской армии нападали на ведра! миецевоэты. Но оно сильно казнило от активной деятельности, которая расширилась в он, потому что Руены слишком много ели полудневых овощей. Тем временем наместитель сушеного Адербайджана стал собирать сиды в освобожденном Бердае; первая битва, где он выбил во главе 30 тис. Народа, была проиграна, но в новой бтре, благодаря созданному им засаде, ему удалось побить батато Руси И оложить ее в бердайских замков. Но усобыке в землях калифата его прижувиды оставить осаду Берлат. Но попойте тем временем еще сильнее уничтожила руческое войско, и оно наконец-то давалось само бросить Бердау, пробыть в ней щёсть месяцев. Забрав на веб - зерне что лишнее, Русь вышла на берег Куры 1 с богом добычей ноплила обратно: задержать и догонять Никто не смелый в 613.)

Поход этот ибн-эль-Атир имеет Цид 332 г. Геджрп (вересянь 913 -- эвринь 044); одноразовое, судя по недобцам самого рассказа, выходил-б, что Русь пошла обратно не Скорее, к концу 945 года. ; вероятно, что более года шел поход, и в Бердм Русь продержалась дольше, чем полгода 9 лет.

Странным должен сдавать осл, что этот сказочный поход, как 1 поздний поход бьятосава на Восток, ак бы судить с Постоем, не Он оставил елдов в народной традиции, пока не наступили зизантийские походы. Правда, тра-Дия византийских походов пиядерживались поздним походом Йами, тем самым уча, как Восток, загоревшийся турецкими ордами от второй повинности Х в, вышел коре с круга народной тралцинии; но возможно, что автор Посты по Просту пренебрег вюторона традициональный - ход не интересовал Его, и И он не маг здесь опертя в литературных и Дниломатических Чанлтках, которые обращали его внимание на народные предания о по-

") Литература: Григорьев — Борога п Азия (0, дровянь пойдёт Руси па востоков), Вы Побо Пихи. -рии. mm.) 182 1 дальше (отти Шарзуа' и Бровсе), Дорть - Каспий с. 495 и дальше: здесь 1 получены комментарии, , Историю Агван" Каганкатачацы выпустил в рос. (Сиб. 1861), Низими - Сратоу Эхрейй No Аэхатрит 1, Стал сон [63 Кизез, Ире. 1327.

3) Каспий с. 52-5.