История Украины-Руси, том I, страница 403 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

396 ІГОР

й взяли в неволю ії царицю Нушабе, виступає Олександр Ма- жедонський, аби покарати 1х за се, Руський король Кінталь 7), з помічними військами Буртасів, Аланів і Хозарів, іде на зу- стріч; його армія виносить над 900 тисяч мужа, Його вояки виїздять на бій на елонях, центр становить Русь -- ,розбій- ники подібні до вовків і львів", немилосердні, вони не мають нічого людського крім вверхнього вигляду. Війська виглядали так страшно, що й сам премудрий Платон, побачавши, втік би з перестраху. Не семи нерішучих битвах Олександр бере гору, Кіяталь з 10 тие. євоїх поцадає в неволю, але Олександр пускає Його на волю, задержавши собі богату здобич --- особливо дорогі шкіри.

При всйй фантастичности євого оповідання, Нізамі дає в нім одначе й цікаву вказівку про дорогу, кудою прийшла Русь: вона пройшла берегом до Дербенга й не можучи пройти далі сии проходом, пустила ся на вораблях морем: дуже прав- доподібно, що памятаючи хозарський підступ попереднього разу, руське військо пустилоеь на сей раз вже суходолом і по дорозі потягло 8 собою деякі кавказькі народа (Алянів, згаданих у Нівані, Лезгинів про яких говорить Бар-Жид). Кораблями вона прийшла до уста Кури Й поплида рікою в середнну края, що звав ся Альбанією в античній іеографії (у Птолемея), у Вірмен Агованією, а у Арабів Арраном (тепер Карабаг); столицею його була Бердаа, на однім з полудневих притоків Кури (Тертері), недалеко віх Його устя в Куру. Се було велике й богате місто: ібн Хаукаль, звідавши Бердау чотири роки по руському по- тром, каже, що не вважаючи на руське спустошеннє, єв місто махо ще Й тоді багато торгів, каравансараїв і публичних па- зень; тепер від нього лишили ся тільки останки глиняних етін і цвинтарі, а серед нах сільце Берда чи Берде?). В середині Х в. Арран належав до каліфата, але каліфат тоді був в повнік роз- строю, й ве могло власне привабити Русь до нападу. Русь пішла на Бердау, розбила мусульжанську залогу й опановала місто; людей вона поинловала й поводила ся з ними добре: коли піднашо ся повстаннє в місті, то Русь з початку гамовала його, а далі, коли пюде не сдухали, звеліла їх протятом трох

1) Се імя правдоподібно толкуєть ся як покалічене „Кандавль“ Александрії.

7) Лори описує се вісце, звідавши його 1861 р., в Каспію ст. 473—6, нор. 1Ъ, с. ХХХУ і 67,

Перевод на русский

396 ИГОР

и взяли в плен ее царицу Нушабе, выступает Александр Мажедонский, чтобы наказать 1х за это, Русский король Кинталь 7), из Помощные войска Буртасов, Аланов и Хозаров идут на встречу; их армия возвышает 900 тысяч человек, Его воинов. выезжают на бой на элоньях, центр составляет Русь - ,разбойники подобны волкам и львям", безжалостные, у них нет ничего человеческого кроме верхового вида. Вейская выглядела так страшно, что и сам мудрый Платон, увидев, убежал бы из страха. Не семь нерешительных сражений Александра берет гору, Кияталь из 10 тые. Ивоих сажает в плен, но Александр пускает Его на свободу, задержав себе богату добычи - - особенно дорогие кожи.

При всей фантастике евского рассказа, Низами дает в нем одно и то же важное указание о дороге, куда пришла Русь: она Прошла вдоль береговой линии в Дербенг и не могла пройти дальше синие прохода, спустилась на водоводах: очень вероятно, что Помня о коварных цезарей прошлого раза, ручееское войско пустило на сей раз уже суходолом и по дороге потащило 8 Некоторые из этих кеказских народов (Алянцев, упомянутых в Ниване, Лезгибов), о которых говорит Бар-Жид. Она пришла к устам Куры И поплыла рекой в серную краю, которая свяжусь Альбанией в античной иеографии (в Птолемея, Армэн Эйания, а у Аравов Арраном (теперь Карабаг); столицей его была Бердаа, на одном из полудневых Притоков Куры (Тертеры), недалеко от вих Его рук в Куру. Это был великий и богатый город: Ибн Хаукаль, отведавший Бердау четыре года по Русскому утром, говорит, что не считаясь с ним Руское разорение, ев город махо еще и тогда многие торги, каравансараяи и публические пазей; теперь от него остались Только останки глиняных тень и кладбище, а среди нах соль Берда или Бэрде? ). В середине Х в. Арран принадлежал к калифату, но в то время калифат был полностью расстроен и мог привлечь Русь к нападению. Русь пошла на Бердау, разбила мусульжанскую залогу и опавала город; народ она повиновалась и вела себя с ними хорошо. Когда ты был в городе, где было восстание, то Русь с самого начала помала его, а потом, когда пюде не сдухали, велела им протято трох

1) Имя, вероятно, было покаличено Александрией.

7) Лори описывает это осце, поведав его в 1861 году. В Каспию ст. 473-6, нор. 1-й. ХХУ и 67,