История Украины-Руси, том I, страница 401 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

394 ІГОР

пало. Останок встиг потай викраєтнсь і пустив ея плисти до бе- регів Тракії, може сподіваючись там себе надгородити. Але грецька фльота скоро єв впостерегла, пустилась на вдогін і до- гнала частину руських кораблів (переди! встигдн втікти), Греки знов ужили „ясного огна“ Й цілком знищили сю ескадру: деякі, боячись огня, кидались в море і тонули. Чимало Русн- нів взято було в неволю. Ліудпранд, вітчим історика, бувши тоді в посольстві у імператора, бачив, як рубали голови сим русь- ким невільникам у Шаргороді. Гор з останками фльоти втік в Авовську протоку. Хто знає, чи на Дніпрі не приготовано було йому те саме, що потім спіткало Сьватослава в поворотії. його з походу на Грецію.

Се рознирє з Візантиєю закінчило ся 945 р, коли віднов- шено згоду й уложено союзну й торговельну умову, в ніхости. переховану в Повісти. Візантия Й руські князі з обовязали ся песполу не нарушати володінь другої сторони в Криму й на Авовськім мері і помагати собі коло їх удержання. Руські князі, з'обовязували ся посплати помічне військо інператору, як би він попросив. Відновлено торговельні Постанови, одначе з деякими ограниченняни давнійших вигід для руських купців, признаних за Олега; загострено також контролю над руськими купцяни у Візантиї, ваборонено їж взіставатись на зиму в Царгороді й т. и. Можено здогадувати ся, що Взантия могла мати знов. якісь прикрости від сих купців: можна Думати навіть, що вза сього вийшло й розмире з Візантиєю, подібно як са стало ся за Ярослава (,вийшла у Візантні вуперечка з якимись скит- ськими (себто руськими) купцяки, Й одного значного Скинта вбито", як оповідає тоді сучасний хронієст). 3 другого боку, за- стереження, які робить в умов! Візантия проти руських пре- тензий на її кримські землі, наводять На гадку, що вже тоді: Русь підіймала руку на тутешні візантийські землі. (Се було дуже природно: стоючи одною ногою на устю Дніпра, а другою — На Авовській протоці, мореходна й торговельна Русь мула. все ввертати завиетно око на Крим, і пізнійший похід Воло- динира на Херсонес певно мав свої прецеденти. |

Похід Ігоря на Візантию, як бачимо, був вовсїм не ща- сливий. Автор Пов1ети знав оповіданнє про нього в продовженню Ажартоля й ще якімсь джерелі, подібні до оповідання Жития Василя Нового, й на цідставі їх розповів правдиво про сей похід (цід 941 р.}. Але се його не вдоволило. Може сана. умова, датована 944 р. навела його на гадку, що мусів бути

Перевод на русский

394 ИГОР

Эй, эй, детка. Остатки, когда он успел покраситься и плыть к берегу Тракии, могут надеяться, что там заготовят себе жизнь. Но скоро греческая флета явилась в постерегла, опустилась на влагалище и догнала часть рунских кораблей (переди! Вспомнят, Греки снова взяли « огонь ясного огня » и полностью уничтожили сю эскадру: некоторые, боясь огня, бросалися в море и Нет, нет, нет. Многие Руснивы были уведены в плен. Лиудпранд, отчим историка, будучи тогда в посольстве у императора, видел, как рубили головы сим русским пленникам в Шаргооди. Гора с остатками флетты бежал в Авовский пролив. Кто знает, не приготовлен ли Днепре с тех пор, как Сьослав в повороте. О, он с походом на Грецию.

Это произошло в 945 году, когда было восстановлено согласие и заключено союзное и торговое соглашение, в нем. Да, я знаю. Византия И руинские князья с обязаныелись песпола не нарушать воладелей второй стороны в Крыму и на Авовских мэре и Позаботьтесь о том, чтобы они не снимали их. Руские князья, приподнялися поплати замеченное войско инператора, как бы он попросил. Возобновлены торговые постаи, одна из некоторых огранировок древней давной торговли для русских торговцев, признанных за Олега; Византии также сильно контролируется купацами руйских купцов, которые вазронно едят на зиму в Цареград и т. д. и. Может быть, и догадаться, что Взантинтия могла иметь еще. какие-то огорчения от этих торговцев: можно думать даже, что это вышло и размирет с Византией, как саось. за Иродослава (визила в Византные уперчки с скитскими (себто рулевыми) купцами, и одного значительного Скинта Смерть, как показывает современный хронисист. 3 Но предостережения, которые делаются в условии! Византия против претензий Русских на ее ледские земли, в которых уже в то время называют Гадоку: Русь подняла руку на здешние острова Византийские земли. (Се было очень естественно: стоя одной ногой на устье Днепра, а другой — на Авовской проливе, мореходе и торговой русье Я не знаю, мула. всё вращать завиэтно глаз на Крым, и поздний поход Волосыра на Херсонес, должно быть, имел свои прецеденты. ↓

Как видим, Игория на Византии не был счастлив. Автор Пол1еты знал о нем в продолжении Амжетоля и других источниках, подобных рассказу о жизни Василия Новым и на сей раз их на Целых берегах было доказано, что этот поход был настоящим событием (цед 941 год). }. Но это его не уволил. Может, сана. условие, датированное 944 годом. Навела его на гадку, что месялся быть