История Украины-Руси, том I. Страница 396
Снимок страницы издания 1904 года, транскрипция украинского оригинала и перевод той же страницы на русский.
Оригинал (по-украински)
ОЛЕГА 389
—
били поветанит; дати сильний оцір руському війську не було кожу. Протагом кількох місяців воно пановало на ции побе- рожу, і ніхте.не міг спротивллти ея Руен. Нарешті, но кількох місяцях такого гоеподаровання, Русь пустила ся назад. Та тут чекала П біда: наєжие військо хХозарське нацало на Русь при повороті в числі 15 тис., і мо словая Маєуді побидо до 30 тие. Руси; иньші втіклн Волгою В гору (дорога з Волги на Дін, очевидно, була загорожена), але й еї останки були знищені по ріжних місцях — в Буртасах (Мордва) і в Болгарії). Магсуді раже, о то була мета мувульман -- Ховарських наємників, але правдоподібно, що хозаревке правительство, не здужавши зхержати Русь в її поході на море, натомісь цостаралось її знищити, коли вона верталась, ослаблена довгою війною і обтя- жена здобичею. Але чи дійсно руське військо знищено так зовеїи, як оповідає Масуді, не можна твердити. Хоч число сього вій- ська, подане у Масуді на 50.000, може й побільшене, але воно жусіло бути велико, Й знищити його ціле в дійености було не так легко.
Про такі похода на Фізантию і Схід говорять нам ріжні, незалежні від себе джерела. Вісти заховали ея доснть припад- ково, в дійеностц тих походів могло бути більше, Що ве єї по- ходи припадали на кінець князюзання Олега, єв доспть прав- доподібно; вони наступають оден по одному, а для оріанізації їх треба було такого виливу Й влаети над тодішньою політич- ною вистехою Руської держави, котру київський князь набував аж по роках правайнна: не дурно звістні вам далекі походи на чужі краї припадають не на початок, а на дальші, чи останні роки князювання того чи иньшого князя, коли він міг змобілі- зовати потрібну для того армію, Се піджає гадку, що емерть Олега в дййсности могла стати ся трохи шізнійше, ніж датує Повість, а як цобачимо низше, епізноянє на кілька років при- ходить ся конетатувати, дійено, 1 в деяких иньщих датах Повієти.
В літолиси з Олерових походів заховала ся память тільки про похід на Візантию. Пажать про східні походи задержала ся може
— -—
‚ 1) Масуді П. 18 — вид. Барбе де Мейвара 1 Куртейля (Ргаїгіоз 4 ог, Рагіз, 1561 34.), переклад в конентарем в збірнику Горкаві ів моїх Ваїіжкат. Крій сучасника Масуді коротко говорить про сей покід піз- Нійший місцевий істерик ібн-Хаєап (текст у Дорна Каспій с. б і 464); у нього Русь була знащепа ширвавським нододареч ель-Гайтешом, але У аи Маєуді докладнійшо й правдоподібаїйше, — див. Касшй с.
128.
Перевод на русский
НОФ 389
—
Сражаются повесетанит; да не было никакого сильного отрата руовой армии. Через несколько месяцев оно панало на ции побережью, и немте. Я не мог противиться ей, Руэн. Наконец, несколько месяцев такого господарства Русь была пуста назад. Но здесь нас постигло несчастье П: на месте реки Русь нацое войско ххазарского нацало 15 тис. И мое слово - у него есть до 30 тие. Руси; иньши бежаллн Волгою В гору (дорог из Волги на Дин, очевидно, была загорлена), но и ее останки были уничтожены по В Буртасе (Мордва) и Болгарии рыдают режные места. Магди раже, о том была цель мувульман - Ховарских наемников, но, вероятно, что хазарское правление, не испекла, чтобы схерать Русь в ее походе на море, она стала уставать ее уничтожить, когда она возвращалась, ослаблена долгой Война и работа на грани исчезновения. Но нельзя ли утверждать, что так называемая армия буквально уничтожена? Хотя это число и отдано в Масуде на 50. Тысячи, может быть, и больше, но они были слишком большими, и уничтожить их в действии было не так легко.
Об этом идет на Физантинтию и Востоке говорят нам рожни, независимые от себя. Встав запрятали ее доснть припадково, в действитель тех походов могло быть больше, что вее егины походы падали на конец Книжание Олега, несомненно, испещ, они идут оден по одному, а для орианизации их нужно было такого излишка И влаеты над тогдашним политическим выстехом Русской державы, которую киевский князь приобрел по годам правонарушения: не глупо высказывания вам далекие походы на чужие края припадают не на начало, а на дальши, или последние годы князирования того или Иного князя, когда он мог смобилизовывать нужным для того войска, Се поджает гадку, что емерть Олега в днейсности могла стать немного шизнейше, чем давит повесть, а как нам казаться ниже, эписнее на несколько лет приходит конетатировать, верно, 1 в некоторых других датах Повееть.
В литолисе по Олеровским походам скрывалась память только о походе на Византию. Побег о восточных походах задерживается может
— - ---
▪ Массуди П. 18 — вид. Баббе де Мейвара 1 Куртейля (Ргиоз 4 ог, Рагиз, 1561 34). ), перевод в конентарем в сборнику Горкаве ив моих Ваижкат. Крий современника Масуди кратко говорит о этот покид пиз- нийший местный истерик ибн-Хайеап (текст в Дорна Каспий с. б и 464); у него Русь была нащепа широта [в то время как он носил с собой ель-Гайтеш, но у него есть более подробная и правдоподобное — См. Касшй с.
128.