История Украины-Руси, том I, страница 393 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

386 ЧАСИ

сена на нього в походу Аскольда або розписана детайлями з описей походу Поря. Але натомість дуже ймовірно, що були якісь походи Руси на візантийські зем! на початку Х в. — мабуть не оден, подібно як то ми бачили на початку ЇХ в., походи ща- слив}, вдобичні, що дахи повод до ровцьвічення їх народньою фантазією, а Візантию примусили до оплати контрибуції й.за- ведення нових, дуже вигіднях для Руси умов?). Останній факт в русько-візантийських відносинах перед тим -- єв угода з Русию, заведена по 860 році; тоді правительство, лк висловля- єть ся біограф ми. Баєнля, не жаловало ,одіж волотих, еріб- нях і шовковнк“, попроету — купило угоду і єшокій у руських князів. Редактор нашої Повісти мав якусь умову, подану ним під 907 р. і уложену в усякім разі перед 912 р. (себ то пе- ред смертию інт. Льва, що в ній згадуєть ся); тут Руси при- знавала ся одноразова контрібуція 1 хуже великі торговельні вигоди (обжежені потік -- в 944 р.). Її фраменыв і парафраз ніак не можна уважати фантазією чи фальсіфікатом?), рівнож трудно уважати сі уступки результатом страху, заданого Русию Візантиї пятьдесять літ перед тим. Отже вповні правдоподібно, що Олег чинив, десь в початках Х в. напади на візантийські звмлї, хоч і не на самий Царгород. В такім разі не було-б дивним, що в візантийській хроноїрафії (дуже слаб взагалі для 1-01 пол. Х в.) про сі походи не знаходимо згадки.

В згаданих фраїментах умови говорить ся, що Греки при- стали на контрібуцію для Олегового війська і „уклади“ (кон- трібуції) для руських князів, Олегових підручних; руським куп- наи дано право вільної торговл! без оплати мита; протягом шістьох міваців єї купці мали діставати удержаннє в Царгороді Й но- трібні корабельні припаси на дорогу. Але вони мали мешкати не в самім Царгороді, а на передмістю коло церкви св. Ма- манта („у св. Мани“), візантийські урядники жали вести іх ре-

1) Згадаю, що шок, Васілєвский ,якийсь натяк? па руський похід в цоч. Х в. добачав у ти факті, що у Сихеопа Льоготета „там, де треба було бути оповіданню про похід Олега“, стоїть текст про летен- карного руського едошна -- "Рос стодріє (Руе-вия. наслбдовання 6. СХХХУП). Сей натяк олначе в дійсности не істнує, бо згадка про Русь прийшла В оповіданнє Сцмеона в цілі кошплєкеї фільольогічнях елюку- браций. Про літописне оповіданнє про похід Олега ше статя Ламбіна Походъ Олега па Царьградъ сказка или віть? (Ж. М.Н. И, 1873, УП). , з Про сю справу див. в примітці 51, там і література русько- візантийських відносин, т

Перевод на русский

386 ВРЕМЕНИ

Сена на него в походе Аскольда или выгравированная деталями из описания похода Поря. Но скорее всего, на византийских земах были какие - то походы Руси! в начале Х-х. — Может быть, не в день, как мы видели в начале ИХ. , походы счастлив}, порядочные, что крыши повод к орвификации их народной фантазией, а Византию принудили к плате И контрибуции. завести новых, очень выгодньй для Руси условий? ). Последний факт в руско-византских отношениях до того - шёл договор с Русией, заведенный по 860 году; тогда правительство, лк произносится биограф мы. Баэнля, не жало пищи, ни дерева, ни шелковицы, ни попроэтому; купило соглашение и ешьшевый у князей Руководства. Редактор нашего Повистского редактора имел какое - то условие, которое он дал под 907 год. и влаженную во всяком случае перед 912 г. (себ то перед смертью инт. Льва, упоминаемая в ней, здесь Руси признавалась одноразовая контрибуция 1 хуже крупных торговых удобств (обжатые поток -- в 944 году. ). Ее фракены и парафраз ниак нельзя считать фантазией или фальсификатом? , равно как и трудно следить за ситупками из страха, который был дан Русией Византии 50 лет назад. Следовательно, он, вероятно, делал то, что делал, где - то в начале X. Нападения на византийские смлы, хотя и не на самый Царгород. В таком случае не было-б странным, что в византийской хроноировии (очень слабо для 1-01 пол. Х в. ) о сеянных походах не упоминается.

В приведенных фраиментах условия говорится, что греки пристали к контрибуции для леговой армии и « уложи » (контрибуции) для князей Рунских, Олеговых подручных; купнам дано право свободной торговли. без оплаты мыта; в течение шести мивацев и купцов должны были получить самообладание в Царе Горда И нотарные припасы для Ладно, дорогая. Но они должны были жить не в самом Царе, а на переднем плане у церкви св. Маманта (в « Священном Писании — Переводе нового мира ») Маны"), византийские власти жала вести их ре-

1) Помните, что шок, Василовский, какой-то намек? па руевский поход в щетень. Х в. Ты узнал, что в Сихемеа Леготе « там, где нужно было быть сообщением о походе Олега » стоит текст о Летенкарного рунского эдошна - "Рос стодрие (Руэ-выя. "Оследование" 6. СХХХУП). Это намек олчан в действительности не искренен, потому что упоминание о Русь пришла в рассказ Сцмеона во всей кошплекеи фиольогических филогов Элюкубратый. О летописи Олега шестая статия Ламбина Походят Джона па Царградъговорка или вое? (Ж. М. Н. И, 1873, УП). С О том дело см. в примечании 51, там и литература руско-византских отношений, т