История Украины-Руси, том I, страница 385 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

318 ТОРГОВЕЛЬНІ ІНТЕРЕСИ

няти вичнелен! Повістаю резиденції кнівських намієтників чи кияз1в за реальні для початку Х в.

Взагалі як початки київської держави мусіли бути тісно звязані з інтересами київської торговлі, так і пізнійше інтереси державні переплутували ся з Торговельними, а купецька верства з правительственною. Се найліпше відбило ся в оповіданню Кон- стантина Порфирородного про Руську державу, уложенім безпе- речно на основі Добрих, місцевих відожоєтей: тут руська тор- товля Й управа, княжа дружнна й купецтво зливають ся Зовсім до купи: князі з цілою Русию (єв-б то дружиною) на зиму йдуть на полюдиє в підвлаєтні вловянські землі, там цілу зиму збирають вони дань, на весну Русь збираєть ся до Київа, епо- ряджає торговельну фльоту й іде в Царгород (розумієть ва — не тільки сюди, а Взагалі в ріжні грецькі торговельні центри), з предметами дани й торговл, бе предетавленне вповні потвер- джуєть ся автентичним уновани киівських князів з Бізантиєю, де торговельні вигоди становлять головний предмет і зміст, альфу і омеїу дипльоматичних зновин. Руські князі і бояре — заразом правительство і купецькі підприємці. Київська дер- жавна політика етоть на послузі у торговлі, як торговля ста- новить знову ту економічну підвалину, на котрій одерають ся князі й правительство.

Та система городів 1 факторій по торговельних дорогах, обсаджених руськими кназями 1 руськими залогажн, становила наче скелет Київської держави. Не можемо сказати, чи як раз ве тутешні князі були поставлені з Київа (хоч се досить прав» доподібно); досить того, що вонн приведен: були в безпосередню залежність від Київа, а дружинна верства, що епеціально носила іня руської, Руси, як репрезвнтантка сього державного звязку — приналожности до „руського“ центра, була тим кітом, цементом, що держав сі „волостн“ в звязку з торговельним і державних осоредком єїєї системно — Кийвом, та як кров обітала но воїй системі держави, оживляючи її Й удержуючи в цілости. В су- часних джерелах візантийських і арабських іня Руси надаєть ся спеціально дружинній веретві, що панує в сій Руській державі; про Константина Порфирородного я вже казав, що у нього Рувь — се дружина, і він розріжняє сю Русь і підвлаєтних „Словян“. 3 арабських письменників се найбільш виразно виступає у іби- Росте: Русь — ее воєнна верства, що не має ані грунтів, ані господарства, живе з того, що вабирає у Слован і спродує су- сідам; війна -- їх промисел; новонарожленному кладуть меч

Перевод на русский

318 ИНТЕРЕСЫ

Ну, выдуманный! Я провозглашаю резиденции книжных насеетников или кистей1 за реальные для начала Х в.

В общем, как начала киевской нации муселы быть тесно связаны с интересами киевыской торговли, так и поздней интересы В то время как представители власти перепутали торговлю, купцы были с начальником. Это было самое лучшее свидетельство о Константине Порфирородном о Русском государстве, который, несомненно, был основан на Добрых. Местные вожди: здесь русская тортоль И управа, княга дружелюбная и купечество сливаются совершенно до кучи: князья со всей Русию (в-в-б то жене) на зиму идут на человеке в подвластные лойянские земли, там целую зиму собирают они дань, на Весну Русь идет в Киев, едит деловую флету и идет в Царский сад (понятно не только сюда, но вообще в резне греческих торговых центров, с предметами да и торгов, будь то полный полный объем, а неутешительный киевские сановники с Бизантией, где коммерческие выгоды представляют собой главный предмет и смысл, альфу и омеиу диплемматических повторов. Руские князья и бояре — это сейчас правительство и купецкие предприниматели. Киевская государственная политика этать на послуге в торговле, как торговля составляет снова ту экономическую подставу, на которой встают князья и правители.

И система городов 1 факторий по торговым дорогам, обсаженных ручными кназами 1 рунских фундаментажн, была как будто скелет страны Киев. Не можем ли мы сказать, как раз велись князья из Киева (хотя это довольно прав); достаточно того, что он Возведен: были в непосредственной зависимости от Киева, а жена - сатва, которая носила инь Руси, Руси, как Представителя этого государственного отношения — центра «руского » центра — была тем котом, цементом, что государства сидают « Вождем » в связи с торговым и правительственным управлением – систематической – Кийвом, но как кровь обевала ту же систему вещей Страны, оживляя ее и держась своей цели. В современных источниках византийских и арабских иня Руссы придается специальной жененой вретве, господствующей в сой Русской Государство; о Константине Порфирородном я уже говорил, что у него Рувь - это жена, и он разрезает сю Русь и подвластных « Словен ». 3 Арабских писателей это наиболее отчетливо выступает в иби- Росте: Русь — ээ военная секция, не имеющая ни почвы, ни почвы. Сельские хозяйства живут из того, что убирает в Слован и продает соседям; война - их промысел; новонационального кладут меч