История Украины-Руси, том I. Страница 382

Оригинал (по-украински)

РОСПРОСТОРЕННЄ НА ЗАХТЛ, 375

——-

тівіж Порево! умови з Грекани, де „княз1 руські" зобовязують ся не воювати грецьких городів в Корсунськіж краю і не нати на нього претензій (за те Візантня обіцяє Руби пожіч — оче- видно в тих азовських краях), натякає, що руське княвзів- ство переходило й на кримську сторону протоки, а руські князі пробовали його розширити далі, забираючи візантийські горо- хи. Сюди-ж належить звістка Льва Диякона)), що Ігор по свої нещаєливій поході на Візантию утік до дому ,ледве в десятю Човнами Хо Кімерийського Боспору“ (Керченської

протоки). Взявши св все на купу, бачино ясно, що Русь держала Авовське море, а з тпи разом, очевидно — і Подоне в своїх

руках вже в першій половині Х в. А що влаєне часи по при- холі Печенігів як найменьше надавали ся до нових здобутків у сих краях, нуеныо зміцненнє впливу 1 власти кнівських кня- зів в них відсунути на другу половину ЇХ в. що найменьше. Оче- видно, се розширенкє руських впливів на Подонє жусіло стояти з звязку з боротьбою Київа з хозарською зверхностию на лівім боці Дніпра, було И дальшим продовженнєм.

Не так уже торговельні інтереси, як передовсім оборона епокою, безпечности кермовала відносинами Київа до сусідів на ваході. Так важна пізнійше торговельна дорога на захід тоді далеко не могла рівняти ся значіннєм із ехідньою та полудне- вою. За те відвічні пограничні бійки і напали Деревлан, що ще в непамвтні часи „обиджали“ Нолян, мусіли вже в най- церші часи привести Київську державу до боротьби з сими су- дами. Новгородська верзія каже про боротьбу з Деревлянами Асконьда і Дира, ширша говорить, що Олег, осївши ся в Київі, церш за все розпочав з ними війну, „н принучивъ я, поча на НИХ; дань имать по черьні кун$“?); як і нньші ввістки про Олега, й ся значить стільки, що Деревляне вже дуже давно, перед Х в., були примучені так, що мусіли Давати Дань кнів- ським князям. Що в першій половині Х в. Деревляне дійсно бухи вже Данниками київських князів, ве ми на певно знаено 8 двох джерел, що себе потверджують: леюнда про смерть Поря й шисту Ольги пакятає, що [гор ходив вбирати дань до Де- ревлян і таж наложив головою; Константин Порфирородний між підвлаєтнимн Київу народами, куди київські князі ходили но

——_—_

1) МІ. 10. 2) 1 Новг. с. 4, 1нат. с. 13,

Перевод на русский

РОСПРОСТОРЕННОЕ НА ЗАЩИТЛ, 375

—---

Порвеж Порево! условия из Греканы, где « Князь1 руинские » обязывают не воевать греческих городов в Корсунских краях и не наживаться на них Притязание (по-видимому в азовских краях) предполагает, что книжство передавалось по ручному князю И на крымскую сторону пролива, и князья Руских пробоялись его расширить, забирая византийские горохи. Сюда-ж относится сообщение Львова Диякона), что Игорь по своим несчастному походу на Византию бежал в дом ,леденное в десятью Чодами Хо Кимерийского богаспы » (Керченская).

Протоки). Взяв все на кучу, было ясно, что Русь держала Авовское море, а с тпы вместе, очевидно, и Подоне в своих

Руководит уже в первой половине Х в. А что властное время по прихождению Печенигов как наемник оказывались к новым достижениям в этих краях, нуены духовно укреплены влиянием 1 книжские князья у них отодвинуть на вторую половину шейных в. Я не знаю, что лучше всего. Очевидно, это расширенное руинских влияния на Подонье жусило стоять с связью с борьбой Киева с хазозарской верхости на Левой стороне Днепра, было и дальше продленьем.

Не так уж торговые интересы, как передовсем оборона эпока, безопасности вела отношениями Киева к соседям на Ваходи. Так что поздняя торговая дорога на запад была так далеко от того, что она могла бы быть знаком с эхидной и полдня. За свои бесконечные пограничные драки и напали Дерлан, который еще в непамятные времена « ожили » Ноляны, мусалы уже в самые жесткие времена привести Киевскую страну к борьбе с этими судами. Новгородская верзия говорит о борьбе с Дерянами Асконьда и Дира, более широкая говорит, что Олег, осязавшись в Кииве, церш за все началось с войны, « и я, поучаясь в одних; дань имать по брюшкам $$? » ); как и нюши вести о Олеге, так и значит столько, что дерево уже давно, до Х в. « Были умучены, так что должны были Дать Дань кням из племени Кнов. Что в первой половине Х у. Деревянные действительно бухи уже Данниками киевских князей, ве мы на определенно известно восемь двух источников, которые себя потверждают: лейнда о смерти Поря и вышине Ольги паучит, что [он ходил в Деряние и таж наложил головой; Константин Порфиророденный между подвластен Киеву народы, куда киевские князья ходили но

• Нет.

1) МИ. 10. 2) 1 Ног. с. 4, 1нат. с. 13,