История Украины-Руси, том I, страница 380 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

НА СХІД 373

лежність від Київа, волн зважити, що в першій половин! Х в. київські КнЯві вже — в одного боку етояли міцною ногою на устю Дона, з другого — завели в круг євого Ппохітичного вилива Вятич!в. Бятичів згадує Повість між участниками Оле- гового походу на Візантию, хоч се {мя читаєть ся і не у вех кодексах; але що в ХІ в. розпросторенне вверхности руських кназів на землі по р. Оці Дійсно уважалось фактом ранійшию від походів Сьвятослава і клало ся на початки Х в., єв потвер- джує оповіданнє Повети, що вже Рурику підлягав Муром, центр сповянськой кольонізації в землях фінської Муроми (на серед- ній Оді), північно-охідніх сусідів Вятичів!). Але тодішня ва- шежність Ватичів від Київа була доснть поверховна, бо полі- чичний вплив Хозарії тут ще не був знищений: Вятичі, сто- ачи вже під київською гегенонією, ще в другій половині Х в. нлатили дань Хозараи, як каже Повість — „по шелягу от рала", і аж походи Сьвятослава на Хозар та зруйнованнє Хо- зарської держави увільнили Вятичів зовсім від Хозарів?). бе зміцнило київські впливи і в басейні середньої й нижньої Оки, же за часи Володниира напевно звістна київська волость в Му- рокі. Що в тіснійшу залежність від Київської держави Вятич) дійсно були приведені розмірно досить пізно, показує те, що ще при кінці ХІ в. тут були свої князі (отой Ходота 8 ви- нок), ба навіть ще в ХП в. вони заховують свою племінну назву і якось на узбочи стоять в тодішнім політичній житю. Азе наи тут досить того факту, що в першій половин! Х в, під лолі- тичних вдливох Київа стоять навіть Вятич! - -еупроти того для «верянського Подніпровя початки залежности віх Київа треба Посунути гень назад за межі Х в.

Що до Подоня, то передовсім тут важні походи Руси на єхід; ми починаєжо Про них чути з останньої чверти ЇХ в., від Того похода Руси на Абесгун за часів абу-Зейда. Потім 909/10 р. чнову Русь приходила на Абесгун; 919/3 р. був великий похід

уби, коли вона страшно пустошила полудневий берег Каспій- СБкого моря, і в 944--5 рр. знову. Русь при тім звичайно прохо-

1) Шшат. с. 11. | 3) Шат. с, 49,

$) Ватичів бракує в кодексах полудневої редакції найлавнійшої лі- тописи (Гпатськім Й ин.), в Переяславо-сувдальській і пізнійшій Архан- Телогородській коишляци; тому дехто уважав іня Ватачв в ем опоні- Жанню пшик додатком — Лакбін Ж. М, Н. Ц. 1873, УНП, Багалій Меторія Сбвер. в. с, 34.

Перевод на русский

НА ВОСТОЧНИК 373

льстие от Киева, волон взвесить, что в первой половин! Х в. Книевские книави уже, в одной стороны, пытались выпустить прочную ногу на усть Дона, а с другой — завели в круг евого Ппохитического ливня Вичь! В. Биты упоминаются Повесть между участниками Олегового похода на Византию, хотя это {мея читается и не в в ветхих кодексах; но что в ХИ в. Разграниченное верхние кновые кнызы на земле по р. Они действительно рассматривали раннюю рану от походов Святого Духа и клялись в начале Х в. , потверждает рассказ Полеты, что уже Рурику подложили Муром, центр свивающей коленизации в землях финской Мумы (на средний Оди), северо-охостных соседей Ватичи! ). Но в то время ваше поведение ватиках от Киева было поверхностно, потому что Поличие влияние Хозарии здесь еще не было уничтожено: Вичи, стоя уже под киевской гегенонии, еще во второй половине Х в. нлатили дань Хозара, как говорится в Повесть, « по шелягу у рала », и вплоть до походов Сьвятослава на Хозар и разорение Хозары - Учились от Хозаров? ). бе укрепило киевские влияния и в бассейне средней и нижней Оки, а во времена Ворнира наверно известна кивьская волость в Муроке. Что в тесной зависимости от Киевского государства Уичи) действительно были приведены размерно довольно поздно, показывает то, что еще при Конец ХИ в. Здесь были свои князья (отой Ходота 8 венок), даже в ХП в. Они называют себя племенным именем и как-то на обочине стоят в политической зоне того времени. Азе наи здесь довольно того факта, что в первой половин! Х в, под лолитическим двоякого Киева стоят даже Вичь! - Напротив, для « Верянского Поднипровства возникновение уих Киева нужно передвинуть геньı за пределы Х-У.

Что касается Подоня, то мы предвнимем здесь храбрые походы Руси на Езду; мы начинает о них слышать из последней чихты ИХ в. От Того похода Руси на Абесгун во времена абу-Зейда. Затем 909/10 г. Чиновую Русь приходила на Абесгун; 919/3 г. большой поход

Убей, когда она жутко пустошила полудневый берег Каспий-СБого моря, и в 944-5 гг. снова. Русь при этом конечно прохо-

1) Шшат. с. 11. ↓ 3) Шат. С, 49,

$) В кодексах полднянской редакции ватиках не хватает самого большого летописи (Гпатских Иин). ), в Переяславо-судальской и поздней Архан- Телогородской кошляцы, поэтому некоторые считали иня Ватачв в эм опоне- Жання пишик добавляем — Лакбин Дж. М, Н. Ц. 1873, УНП, Багалий Меториа Сбвер. В. С, 34.