История Украины-Руси, том I, страница 378 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

НА СХІД 873

—

лежність від Київа, коди вважити, що в першій половині Х в. київські княз? вже — 8 ОДНОГО боку стояли міцною ногою на устю Дона, з Другого — завели в круг свого Політичного вплива Ватич в. Вятичів згадує Повість між участниками Оле- рового походу на Візантию, хоч ее імя читаєть ся і не у вах кодексах; але шо в ХІ в. розпростореннє зверхноети руських ннязів на землі по р. Оці дійсно уважалось фактом ранійшим вів походів Сьвятослава і клало ся на ночатки Х В., ве нотвер- джує оповіданиє Повісти, що вже Рурику підлягав Муром, центр оховянської кольонізації в землях фінської Муроми (на серед- ній Оці), шівнічно-ехідніх сусідів Вятичів!). Але тодішня за- цежність Ватачів від Кніва була досить поверховна, бо поді- зичний вилив Хозарй тут ще не був знищений: Ваятичі, сто- ячи вже під київською геемонією, ве в другій цоловині Х в. ндатили дань Ховарзи, як каже Шовість — „по шелягу от рела", і аж походя Сьвятослава на Хозар та зруйнованнє Хо- зарської держави увільнили Вятичів зовеїм від Ховар!в*). Св зжіцнило київські впливи і в басейні середньої й нижньої Оки, де ва часи Володимира напевно звістна київська волость в Му- ромі. Шо в тіснійшу занежність від Київської держави Вятичі дійсно були приведені розмірно досить пізно, показує те, що ще при кінці ХІ в. тут були свой князі (отой Ходота в ви- ном), ба навіть ще в ХП в. вони заховують свою племінну назву і якось на узбочи стоять в тодішнім політичній житю. Але нам тут досять того факту, що в перший половин! Х в. під полі- тичним впливох Кийва стоять навіть Вятичі — супроти того Для сїверянського Подніпровя початки залежноети від Київа треба побунути гень назад за межі Х в.

‚ Ще до Подона, то передовсїм тут важні походи Руси на ел} жи цочинаємо про них чути в останньої чверти 1Х в., вік того похода Руси на Абесгун за часів абу-дейда. Потік 909/10 р. знову Русь приходила на Абеегун; 919/8 р. був великий похід Руси, коли вона страшно пустошила полудневий берег Каспій- ського моря, і в 944--Б рр. знову. Русь при тім звичайно прохо-

1) Тшат, с. 11. 2) Іпат. с. 49. . 9) Ватичів бракує в кодексах полудневої редакції кайдаввійшої лі- тописн (Тиатеьым й ин.), в Переясхаво-суадальській і півнійщій Архан- релогородській коишляци; тому дехто уважав ізя Вятичів в сім опові- Хелню цізпійшни додатком — ЛДажбія Ж. М. Н. И. 1873, УИ, Багалій Мсторія О%вер. в, с, 34.

Перевод на русский

НА СХОД 873

—

льстие от Киева, коды заключить, что в первой половине Х в. киевские княз? уже с 8 - й стороны стояли сильные ногой на устье Дона, с Другого – вперемески своего политического влияния Ватач в. Ветви упоминаются повество между участниками Олерового похода на Византию, хотя ээ имя читается и не в свитках; но шоха в ХИ в. Развершение верховенства ручных ннций на земле по р. Оцисты действительно считали фактом, что по ранимым восхождениям Святого Духа они клялись на ночатки Х В. , ве нотвержит оповещание повистисты, что уже Рурику подложили Муром, центр охранной коленизации в землях финской Муромы (в среднем Отце), шевнично-эходных соседей Вичи! ). Но в то время зацежность Ватачи от Книва была довольно поверхная, потому что подизический вылил Хозарий здесь еще не был уничтожен: Ваяти, стоя уже под киевской геемонией, ве во второй свинине Х в. Дань Ховарзы несли, как говорит Шевость, « по шеяге от рела », и вплоть до восхождения Сьвятослава на Хозар и разорения Хозары Государства освободили Ватчи от Ховара! в*). Съженцы не оказали никакого влияния и в бассейне средней и нижней Оки, где ва времена Владимира, должно быть, известна киевская волость в Муроме. Шо в тесной неспособности от Киевской страны Вичи действительно были приведены размерно довольно поздно, показывает то, что еще при Конец ХИ в. Здесь были свои князья (отой Ходота в вине), ба еще в ХП в. Они называют себя племенным именем и как-то на обочине стоят в политической зоне того времени. Но нам тут досье того факта, что в первом половин! Х в. под политическим влиянием Кийва стоят даже Вичи — против того для сверянского Беднипровя начальства зависимые от Киева надо убить гень за пределы Х в.

▪ Еще до Подона, здесь есть храбрые походы Руси на эл.} Мы же слышим о них в последней двери 1х в. « В век этого похода Руси на Абесгун во времена абу-дейда. Поток 909/10 г. Опять Русь приходила на Абеегун; 919/8. Был большой поход Руси, когда она была страшно пустошила полудневый берег Каспийского моря, и в 944 -Б годах. снова. Русь при этом конечно прохо-

1) Тшат, с. 11. 2) Ипат. с. 49. . 9) В кодексах кайдавийшей летописи (Титем и Ин) ватуаче не хватает. ), в Пересахаво-суадальской и полнейшей Арханрелехородской котле, поэтому некоторые считали изя Виканцев в семь опви-Хелню Сигнатура – ЛДажбия Ж. М. Н. И. 1873, УИ, Багалий Мстория О%вер. В, с, 34.