История Украины-Руси, том I, страница 371 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

385 ФОРМОВАННЄ

»Руської" -- Полянської звилі, Патр. Фотий же говорить ви- разно, що Русь перед своїм о походом на Візантию в 860 р. уже „шдбила овоїх сусідів". Попробуємо тепер розглянути ся в сіж питанию.

Почнемо від Повести. Очевидно, й автор мав дуже влабі відомоєтя про еформованнє кожплєкса земель Руської держави, Він вийшов з сієї трудноети, зложивши сю історію на часи пів- мітичного Олега. Не можемо знати, чи йшов він тут за народ- вии традиціям, що говорили про війни й завойовання Олега (або Олегів), чи на власну руку скомбнував сю Ітрандіовну окупацію. Новгородські Словени, полоцькі й ізборські (пізнійші псковські) Кривичі з словянськими кольоніями в землях Чуди, Веси і Мери становлять у нього державу Рурика; Олег окрім того підбиває в своїм поході на полудень; ємоленських Кривичів, се- реднє Подніпровє (Любеч -- тоді визначне торговельне місто), Кивщину: „поидо Олегь, новмъ воп евон многи -- Варягы, Чюдь, Словбни, М®рю, Весь, Кривичи, и прия городь Сноле- неекъ, и посади въ немъ иужь свой; и прикоета къ горамъ києвьокми».. По сім, похід за походом, підбиває він Деревлян, Сіверян і Радимичів (в хронольоїічній схем! Повісти се умі- щено під 883 —5 р.), „и 65 обладая Олегь Деревляны, По- лянии, Радиничн, а со Уличи имфяше рать". На тм кінчать ся придбання Олега, але в його поході на Візантию беруть участь ще Хорвати, Дуліби й Тиверці в роз! союзників (,яже суть толковины“ -— помічники) ), а в північній верзвії ще Вя- тичі. Крія того на сії ж часи треба б положити ще й прилу- ченнє Дреговичів, бо пізнійше ніде нема згадки про се. По бій Олеговій роботі мало що зіставалось Його наступника робити з ехідно-еловянськими народами. Ігор „примучив“ Уличів і во- євав ся з Деревлянами, Сьвятослав підбив на ново Вятичів, а Володимир знову підбив Полочан, Радикичів і Вятичів і при- вернув вахідні землі.

Розужієть ся, автор мав ліпші відомости про походи Воло- дикира й Сьвятослава, ніж з кінця ТХ в. Про походи другої половини Х в. жогла бути розмірно сьвіжа память в другій по- ловнкї ХІ в., коли укладала ся Повість. Дійсно, походи бьвято- слава напр. потверджують ся пньшими джерелами досить до-

„ 3 Так найправдоподібнійше пояснив се слово Григорович на під- ставі Гльос азбуковника:; Александрь -- понощникъ людежь, скрівчь тол- Ковникъ, Алекс®й — пособншкт, толковнике. Труди Ш еъфзда Ге. ЫЛ.

Перевод на русский

385 ФОРМОВАНЕТ

["Полянской зили, Патр. Фотий же говорит ясно, что Русь перед своим походом на Византию в 860 году. уже « убила своих соседей ». Теперь постараемся рассмотреться в сей раз спячу.

Начнем с Повести. Очевидно, и автор имел очень влабе известное о эформировании кожплекса земли Русской державы, Он вышел из всего Трудное время, когда я сдал свою историю на полмитическом Олеге. Не можем ли мы знать, шел ли он здесь за роды традиций, которые говорили о войнах и завоевании Олега (или Олегов), или на Свою руку он сковывал сю Итрандиовскую оккупацию. Новгородские Словины, полоски и соборские (после псковских) Кривичи с славянскими койками в землях Чуды, Вессы и Меры принадлежат ему Рурика; Джон, кроме того, подбивает в своем походе на полдень; емоленских Кривичов, Среднее Поздниепровождение (Любеч — тогда видный торговый город), Кивность: « До Олегь, нововь воп многих - Варяги, Чюдь, Словенки, М®Р, Весь, Кривичи, и прия город Снолеекьекъе, и посадь немь свою; и прикоета квью горам Киевками"... По семи походам он подбивает Древоля, Сиверян и Радимчи (в хронольической схеме! Это были повстанцы под 883 —5 годы. ), « 65 правил Олег Дельфины, Поляне, Советничн, а соляние имфьше рать ». На тм кончается приобретение Мужа, но в его походе на Византию участвуют Хорваты, Дулибы и Тиверцы! союзников (связывают суть толковины) [ - Бомб) , а на севере вервсии еще Вятчи. А в сии же времена, если бы это было время, то оно еще и должно быть приложено к Дрэгвичам, потому что о нем нигде не упоминается. По бойству Олега Его преемника мало что оставалось делать с эгоно-элловскими народами. Игр « умучил » Уличей и воевал с Деряниями, Святослав на новых Учителях, а Владимир опять подбил Полочала, Радикичей и Вичи и привернул вахиди земли.

Распространенный, автор имел более известные сведения о походах Володика и Святослава, чем с конца ТХ в. О походе второй половины Х в. женщина должна быть размерна память во второй поймке ХИ в. Когда у меня была полнота, Да, походы бьятослава напр. потверждаются более пьими источниками достаточно до-

« 3 Так верно объяснил это слово Григорович на основании Глоса асбуковника:; Александр, понощник человеков, сундук-Ковникъ, Алекс ®й - ссошибк, толковник. Труды Швальда Ге. АЛ.