История Украины-Руси, том I, страница 361 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

356 ВАРЯЗЬК ДРУЖИНИ

переважно таких Варягів, що служили у руських князів 1 для того звали ся Русию (порівняти руські назви порогів). Не диво, що автор Повісти під, виливом сих обставин уложив теорію, що не тілько кнівська Дннастия була норжанська, але що Й сама Русь — то Нормани, Варяги (хоч цікава річ -- тоді як в Ки- їві аж рошо ся від Варягів, члени київської династиї носять еловянеьк! мена, як Сьвятослав, Ярополк, Володимир, а іяена Олега, Поря, Ольги не зовсім певні що до свого початку, хоч їх пробовано об'яснити з норманських).

Крім воєнного значіння, варязькі дружини мусіли зробити прислугу київським князям ще в еферь про котру найменьше знаємо, — внутрішньої управи. Чи київська династия вийшла з громадських князів, підпорядкованих кодись Волі громади, чи з яких узурпаторів, — в розвою їі влаєти в середині сажої землі мусіли важну ролю відограти бі чужі, нічим не звязан! з громадою норманські дружини, на котрі операли ся князі в ІХ і Х в. Дуже вони їн були наручні! Роля кнйвського князя з кінця Х і ХІТ в. в своїй землі далеко відійшла від ,демо- кратичного“ устрою Прокопієвих Антів і деревлянської консти- туції: громадське віче, „старци градскии“ відійшли на другий плян перед князем 1 його дружнкою, що взяли в свої руки й суд, і адміністрацію. При кінці Х в. сей процеє вже закін- чив ся, коли повірити зложеній кількадесять мт пізнійше літо- писній повісти про Володимира; як відгожон давнійшого ви- ступають в Його раді попри дружининках-боярах „етарци град- ский“, але князь з дружиною править уже без них і без гро- мадського віча. ЇХ і Х в. — се той час, коли мула сформу- ватись така княжа власть, а се власне чає найбільшого зна- чінна варязьких дружин в Київі і взагалі в Руській державі. Ми муєнно бачити тут більше, як припадкову хронольойчну стрічу сих йвох фактів.

Вже в 2-1 пол, УШ в. мусіди квівські князі перейти до підбввання сусідніх народів та далеких походів морем і сухо- долом. Сі походи й підбивання давали їм жожливість держати далеко більшу, ейльнійшу дружину, ніж скільки-б на то коштів давала сама киТвська громада. Але „нзодфваючн оружьснь и порты“ свою дружину та пожножаючи їі, князь здобував в ній силу, залежну тільки від нього самого, без усикого впливу гро- мади; ВІН сам таким чином визволяв ся з під опіки громади Й земської аристократії — ,ліпших людей", і мг розширяти свой компетенції поза сферу воєнної оборони. Рядячи влаєтновільно,

Перевод на русский

356 ВАРЯЗК ДРУЖИНЫ

В основном таких Варягах, служивших в Руческих князьях 1, называли Русией (сравнеть руинские названия пороги). Не удивительно, что автор полисты под, изливом этих обстоятельств ввел теорию, что не те немногие книньская Днастия была норвежская, но что Русь сама и есть Норманы, Варяги (хотя интересная вещь - в Киеве орошается от Варягов, члены киевской династии) - Да. мена, как Сьвятослав, Ярополк, Владимир, а ияна Олега, Поря, Ольги не совсем уверены что до своего начала, хоть их Пробовано объяснить из норманских.)

Помимо военного знати, ваариазские жены должны были сделать прислужгу киевским князьям еще в эферь о которой мы знаем, — внутренней управы. Как киевская династия вышла из общественных князей, подчинённых кодись Воли общества или из которых узурпаторов, – в разм Ее влачить в середине этой земли мусели рябь, которая была бы не связана с другими. С общиной норманские жены, на которые оперались князья в ИХ и Х в. Они были очень наручны! Роля Кневского князя с конца Х и ХИТ в. В своей стране далеко от нас произошла волна „соглашенств Прокопиевых Антов и древесинской конституции: общественное « Старцы градски » отошли на второй пляс перед правителем 1 его дружной, взявшей в свои руки и суд, и администрацию. При конце Х в. Этот процес уже закончился, когда поверить в зловещий несколькодесять мт поздней летописной вести о Владимире; как отголощен больше древнего мира выступают в Его радости, несмотря на женское богоярство « градоупорный »; но князь с женой правит уже без них и без общественного лица. ИХ и Х в. — Это то время, когда мула сформировалась такая княжка власти, а это собственно производит самого большого вареных жен в Киеве и В Русской стране. Мы должны видеть здесь больше, чем припадковую хронольскую стригу этих ивох фактов.

Уже 2-1 пол, УШ в. Владыки Ковских князей должны перейти к подражению соседних народов и дальним походам морем и суше. Си походы и подборки давали им жажду держать далеко больше, эйльней жены, чем сколько-бы на то денег давала сама китвская община. Но « оруженосец портов » своей жены и ее мужа, по мере того как князь получал в ней силу, исключительно от него. Сам, без усиочного влияния общества; Он сам таким образом избавлялся от общины И земской аристократии "Лепших людей", и мг расширять свою компетенцию вне сферы обороны. Строя влаетно,