История Украины-Руси, том I. Страница 360

Оригинал (по-украински)

НА РУСИ 355

а т

й іще які, брани 1х собі на службу, а Кпів знов послужив ін стацією до Візантиї, куди Варяги пускали ся В походи 8 киів- ськими княздмн, а Лпізнійше (особливо в ХТ в.) 1 на службу. Дніпро став „путем із Вараг в Греки“ вже в Х в., коли Кон- стантин з уст прихожих Нориан!в записав під іменем ,русь- ких“ кілька норманських назв Дніпрових порогів"). На сім шлаху Київ був головним пристановищем для Варягів, і варязькі ва- таги грали тут важну ролю. І не приймаючи дітошисної теорії про варязький початок Руської держави й княжої династиї, треба признати чимале, хоч би й влужебне вначіннє варязьким вата- чак в процеєї будови сеї держави в ГХ--Х в. З Варягів ви- ходили намістники в підвлаєтні народи: між Поревиия князями чинало мають норманські імена (хоч взагалі що до імен зіста- єть ся богато не певного — які з них справді евкандинавські). Вогато 1х було в вищій і низшій дружину, в блязшім окруженню жназя; варязький вплив якийсь час був остільки сильний на київській дворі, що молодим княжичам Х в. давали часои ва- раизькі імена, такий напр. „нНетий“, себ то плеженник кн. Горя Якун (руська перерібка скандинавського інени Гакон). Св по- чанось уже з 1-01 пол. ГХ в.: вже посли руського „кагана“, послан: в Взантию десь 838--9 р., були правдоподібно Ва- ряги, Тривало-ж воно до часів Володимира Вел., ба навіть ще

Ярослава, що в своїй боротьбі з братом Метиславом найняв

варязьку ватагу під проводом Якуна (Гакона). Аж в 1-ій пол.

в. коли перейшла на їх мода на Русин, Вараги починають жанхруватн далі на полудень і в 1-ій пол. ХІ в. часто етр- чають ся на службі в Взанти: до тих часів у Візантиі знали

1) Дуже часто преяставляють собі хибцо, мов би Варяги самі собі Утерлк сю дорогу, і аж потіх стали осідатись на Руси. Легко сказати — ходити впоперек через пілу силию Ківропу, без якихось опорних то- Чок, без жадного забезпечення від тих народів, серед котрих ішла та дорога. Цікаво прочитати описи подорожей скандицавських авантуринхйв в Біарнію (про инт новійша статя: Гілндерь Побздки Норжанновь въ Бідов море, Изв\стйя отд. рує. яз, 1902, Ш): якикц пебезпечнции, те- ия прехставляють ся сі капаци на поблизу иоря положен! ос8дЕ

ів!

Оден з неоноржаністів Ст. Рожнецкий (Регопошой Тог, Агобіу ХХІ с, 465), відчуваючи слабу сторону тих давнійних поглядів на протореннє варязької дороги, каже, що варязькі похоти в глубину осхід- ньої Европи нусіли почати ся ще в 1-ій половині [Х в., або його по- Четках. Так поступаючи, прийдеть ся віяваняє Варягів па Русь пере- Жести на часи словянського розселення, абн лише уратувати сю летенду-

Перевод на русский

НА РУСЫ 355

а т

и другие, браны на служение им; Ков опять стал общим в Византии, куда Вараги пускались В походе 8 Княздский княжмн, а Лпизнийше (особенно в ХТ в. ) 1 в служение. Днипро стал « попутом из Варага в Греке » уже в Х. Когда Константин из уст прихожан Нориан! под именем "Перуских" написал несколько норманских имен Днепровых порога". На семь шлаху Киев был главным жилищем для Варягов, и варьские варизкие ватаги играли здесь рычагную ролю. И не принимая детошисовской теории о варягическом начале Русского государства и княжеской династии, надо признать значительное, хотя бы и властолюбивое варенье в процее строительства этого государства в ГХ...Х в. Из Варяга выходили наместители в подвластные народы: между Поревыи князьями совершалось норманские имена (хотя и вообще что до Имя складывается не так, как это принято в Ewandins. Вогато 1х было в высшей и низшей жене, в блязшем украшение жнеца; варяжное влияние некоторое время был остолько сильный на киевскому двору, что молодым княжецам Х в. давали времена вараизские имена, такой напр. « Не тот », себ, плетенник кн. Горя Якун (руская переделка скандинавского инены Гакон). Св началось уже с 1-01 пол. Хх в. : уже посли Русского „кагана“, посланного: взанятую около 838--9 г. (М) Вараги были вполне правдоподобны, (М2) и оно было до времен Владимира Вел. , ба еще # Ярослава, что в своей борьбе с братом Матиславом нанял варязку во главе с Якэном (Гакона). Только в 1-й пол.

В. Когда их мода перешла на Русин, Вараги начинают жанхруватн дальше в полдень и в 1-й пол. ХИ в. часто в Взантах, которые служили в служении, были известны до того времени в Византии

1) Очень часто они преставляют себе хибцо, как бы Варяги сами себе Утерлк сю дорогу, и пока потех стали оседаться на Русе. Легко сказать - ходить поперек через пилу силы Ковропу, без каких-либо опорных то- Чок, без жадного обеспечения от тех народов, в которых шел и путь. Интересно прочитать о скандицских авантуринхэйв в Биарнию (про инт новой статье: Гилндерь Побздки) Норжановь вять Бидов море, Извзросль\стья отд. Эй, роет. яз, 1902, Ш: какикс пестечнцы, теия прехищаются си капаци на у места лошадям! Ос8дЕ

Ив!

Оден с неонноржистами Ст. Рожечный (Регопошай Тог, Агобиу ХХИ с, 465), чувствуя слабое сторону тех древних взглядов на проторие варязкой По дороге, говорит, что ваариозские похоти в глузине осходящей Эвропы нуселы начаться еще в 1-й половине [Х в. , или его по-Четки. Так ступая, придет веяние Варагалов па Русь пере-женские времена славянского развеселения, абди только вратить сю Погода-