История Украины-Руси, том I, страница 354 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

ОРАШЗАЩЯ з48

б насовує питанне, чи істнованнє в сих київеьких „при- городах" осібних тисацьких не було останком колишньої самостійної оріанізації в городах Полянської землі, з тих часів, коли вона не злучила ся ще в одну воєнну оріанізацію, коли Київ не здо- був повної переваги над пригородами, ро кождий значнійший город сам оріанізовав військову оборону на тій ториторії, що безпосередно до нього тягнула? Окрім Вишгорода — звістного ще в Х в., як визначие торговельне місто, і Білгорода - - погра- ничного з Деревлянами міста на важній торговельній дорозі на захід, може ще й яке з полудневих, пізнійше знищених вет було центром такої ортіанізації, 1 ся організація була зроблена в формі поділу на десятки Й сотки, подібно ак то бачимо нпр.. у Їержанців. Аж шзн ше, з розвоєм київської дружнни, стра- тиха бя воєнна оріанізація свое знание, й вожд київської дружини -- чи називав ея він князем чи як инакше з початку, вповні підбив під свій вплив єї провінціональні центри та злучив Полянську землю в одну воєнну й аямініетраційну цілість. Той факт, що в Київі й надалі зівстались тисяцькі, міг би вказу- вати, що тим реформатором не був тисяцький -- начальник земського війська, тідьки Хтось шньший став на чолі дружини і в свої руки взяв з чаєом провід воєнними єнлами: міг то бути київський князь, що не задовольняючись земських військом, завів свою обібну, від нього безпосередно залежну дружину, або якийсь ватажог-кондотіср, свійський чи прихожий, взятий на службу громадою з його дружиною, або такий узур- патор, що енломіць опанував Клів. Ріжно то могло бутн.

То тільки певно: розвій воєнних спа Київа, що не міг стати ся ннакше як з утвореннєм еноціажьного війська — дру- жики, почав ся далеко скоріше, Ніж: собі представляла Повість. (666 то в друтій половині [Х з.). На початку ТХ в. (коли не при кінці УШ в.) Русь (ої ‘Рос робила вже напади на ма- додзійські береги Чорного моря, 1 в першій цоловнні еБого єтолітя була в Візантяї вже добре звістна, як розбійничий

нелюдеький нарід. Житие Георгія Амаетрилеького (писане в 1-й полов. ЇХ в., як тепер доведено), оповідаючи про нанад, Руси на Анаетру (тепер Амаєсера, недалеко Синопа), називае „народом, як то вої знають, дуже вуворим і немило- сердним". Житие Стефана Сурозького (на жаль переховане Тільки в перекладі) згадує про напад руського князя Бравллиа на Сурож (теперішній Судак на полудневи березі Крику), що

Перевод на русский

ОРАШСЩАЯ С48

бы насытился, или истребление в этих киеевских „природах“ язычных тисанцев не было остатком прежнего одинокого брака. орианизации в городах Полянской земли, с тех пор, когда она не злалась еще в одну военную орианизацию, когда Киев не достиг полной выгоды над пригородами, ро кождый крупный город сам орианизовал военную оборону на той территории, Ты знаешь, что прямо к нему тянула? Кроме Вишгорода, который был еще в X веке н. э. « Как возвышается торговый город, и Белгорода - погранического с деревянными городами на важной торговой дороге на Запад, может быть еще и какое из полудневых, поздней разрушенных вет было центром такой ортианизации, 1ая организация была сделана (М) В форме разделения на десятки (М1) и соток (М2), так же как ак то видим нпру. в Иержанцев. До шнз шест, с разой киевской дружной, казни бая война орианизация свое известное и вождь киёвской жены - или Он называл ее князем или как шкатулше с начала, вполые подбил под свое влияние провинциональные центры и сдувал Поляске землю в одну военную и аяминиетрационную целость. Тот факт, что в Киеве все еще были тисяки, мог бы указывать, что реформатором не был тисяцкий - начальник семские войска, тедьки Кто-то шьньший стал во главе жены и взял в свои руки с головным убором проводов военных евнухов: мог то быть киевским князь, который не довольствуясь земскими войсками, завел свою обоюдную, от него непосредственно зависимую Жена, или какой-то главажог-кондотистр, свойский или прихожий, взятый на служение общиной с его женой, или такой Узвербатор, что энломиц овладел Клов. Это могло быть очень важно.

Только в самом деле, разнесенная киевая армия, которая не могла быть скорее как со случившимся легионажным войском — друзьями, начался далеко скорее, Нож: себе представляло полность. (666 то в друти половине [Х из. ). В начале ТХ. (когда не при конце УШ в. ) Русь (или « Роос » уже нападала на мадодзийские берега Черного моря, 1 в первой полосе эго етолития была в Византии уже хорошо знакома, как разбойщик

Нелюдейый народ. Жизнь Георгия Амаитрилеского (написана в 1-й полов. ИХ в. Когда дело дошло до этого, Руси, как и было предсказано, называли его « родом, как это было с Амесером, недалеко от Синопа ». Вои знают, очень ранимый и немилосердный". Жизнь Стефана Сурозкого (в сжатом случае, только в переводе) вспоминает о нападении на Сурожный город города Бравдлиа (ныне Судак на полудневы у реки Крика)