История Украины-Руси, том I, страница 349 | Книги по истории Брестчины

Оригинал (по-украински)

344 СУЧАСНІ ТЕОРІЇ

бильних джерелах вее привязусть ся спеціально до Поляніької зенлі, виразно показує, що ее імя належить не півночи, а по- дудню, було місцевим в Київщині. Нарешті дуже важний агон- менят а зйопйо: лівнічні еати, що так богато знають про своїх земляків, які ходили на Русь, нічни не натякають на скандинавський рід руської динаєтиї, для них вона чужа, і Русь — чужий край; рівнож нічого не говорять про варязький по- чаток Руєп иньші руські джерела, поза Повістию,

Норманісти протягом близько двох єтоліть нагромадили ве- ликий арсенал доказів; між нпии є двякі й єправді важні, та вони доводять тільки те, що на Руси в [Х—Х в. в кнажій службі було богато Варягів, 1 що через се в Візантиї не від- ріжняли часом сих зайд Варягів від Русинів-Словян. Св дово- дять найважнійші з істеричних сьвідоцтв-- Ліудпранд і особливо Бертинська хроніка, і фільольогічні- норманеькі імена Олегових та Ігоревих дружинників і ,руські" інена Дніпровах порогів у Бонетантина Порфирородного, що бодай в чаєти безперечно норманські. Але що так було, то жи й без того внаємо; ве власне були ті номенти, що привели автора Повести До Його теорії, Питание в тім -- чи вірна його звістка, що руська княжа династия, котра сотворила Руську державу, була нор- манська, прихожа, і ся держава виросла на норманській фер- менті, чи се хибна комбінація, як і иньші, про які говорили ми отсе недавно?

Против теорії Повісти справедливо підносять неіковірність тякого покликання до управи чужого народу, та ше Й ворожого; царашєлі до сього факту в історії не можна вказати.

Повість приводить до Слован цілий варязький нарід, Що по ріжних містах мав єкупити ся чиєленно й заслонити собою словянську або фінську людність 1); але тому рішучо противить ся факт, що норманський елємент не зіставив слідів ані в мові, ані в праві, ані в побуті, а такі сліди кусіли-б бути доконче; хиба зробити, як роблять деякі норжаністи — зречи ея того всього, Й признати, що на Русь прийшла династия з нечислен- ною горсткою дружини, Й норманську горетку зараз же, без сліду, проглинув словянський едемент,

Ті теорії, що в противність норманізму, не хотіли бачити в Варагах Повісти Скандинавів, але виходили все таки з звістки

5 „Новугородьци — ти суть людьє оть рода варяжьска, преже бо бвша Словбни", теж і но иньших містах,

Перевод на русский

344 СОВРЕМЕННЫЕ ТЕОРИИ

бильных источников ве привязываться специально к Полнижке Зенли, ясно показывает, что имя ее принадлежит не полночи, а В воскресенье в Киевщине было много людей. Наконец очень важный агонмен, а зйопёо: ливничные еаты, что так богато знают о своих землях, которые ходили на Русь, Ночные ночи не намекают на скандинавский род рунской династии, для них она чужая и Русь - чужой край; равно как и ничего не значит говорят о варязском начале Руеп иньши рунских источников, вне Повистию,

Норманисты в течение около двух итолит накопили большой арсенал доказательств; между нпы есть двякие и искры храбрости, и они И только то, что мы видим на Русе в [Х-Х]. в своем служении было бог Варягов, 1 что из-за этого в Византии не отрезали иногда сих зайщиков от Русинов-Словян. Св они наиболее храбрые из истерических эсэсовцев... Лиудпранд и особенно Бертинская хроника, и фильогии- норманеяки Именалеговых и Игоревых женников и ,руски" ина Днепроваха порога в Бонентана Порфирородного, что хотя бы в училище Наверное, норманские. Но что так было, то жи и без того знаем; ве именно были те номенты, что привели автора Повести к Его теории, Питание в Итак, верная ли его весть, что русская княжка династии, созданная Русским государством, была норманской, прихожа и сияющей Страна выросла на норманском ферменте, или это неверная комбинация, как и нынчи, о которых мы говорили недавно?

Против теории Повистские люди справедливо подводят нековерие т какого-то призвания к управлению чужому народу и шей И гадательного; царяшьли к этому факту в истории нельзя указать.

Полость приводит к Словану в целый варязкий народ, который по режным городам должен был быть взят за чьее и окроплить себя Словенский или финский человечность 1); но поэтому решительно противится факт, что норманский эссемент не составил следов ни в язык, ни в праве, ни побыть, а такие следы кусели-бы быть докончее; не сделать ли, как делают некоторые норвежцы, отвергая И того всего, и признать, что на Русь пришла даннастия с нечистой горстью жены, Й норманскую печаль сейчас же, без следа, прогнул словенский эдемент,

Те теории, что в противопоставление норманизму, не хотели видеть в Варагах Полисты Скандинавов, но выходили все же из вести

5 « Новородьски суть человеколюбие, ибо прежняя часть Словении », и даже более щиньих городов.