История Украины-Руси, том I. Страница 289
Снимок страницы издания 1904 года, транскрипция украинского оригинала и перевод той же страницы на русский.
Оригинал (по-украински)
984 ТЕОМОРФІЗМ
в дазьшім ряді -- бе добродйна сила, податель добра. Отже боги -- то добрі сили, прихильні людському житю Й щаетю. Чи їн відповідали В сьвітогляді наших предків снли, тети темні, ворожі „житю Даждьбожого внука", в формі теж пооди- ноких божеств? Скільки небудь виробленого дуажзиу в словин- ській релійійнім еввітогляді не помічаємо, а хоч між низшимн, божеськими істотами стрічаємо небевиечні чоловіку сотворіяня, одначе Й вони тільки небезпечні, не злі принціпіадьно, і в єло- вянськік Олими не можна вказати на певно якихось реїгрозен- тантів темного, злого принціпу!). З деякою правдоподібністю жожна ще дунати се за Отрибота, виводячи його імя від стрити — нищити, отже нищитель добра, біг негоди: в Слові о п. Г. вітри звуть ся „Стрибоговини внуками“. Та не знати, чи дійсно сей Стрибог був наскрізь ворожою єилою, ідеєю злого, а не простою перзоніфікацією певних природних явищ.
Се були-б головні, вінці боги наших предків, про котрих можна щось певне сказати. Деякі иньшЕ імена вієтають ся ціл- ком неясними або непевними?).
Сі головні боги до певної міри були перзоніфіковані — на се передо всїм вказує істнованнє таких абетрактних їжен як Даждьбог, Стрибог, істнованнє ідолів і можливість таких пое- тичних образів Слова о нолку Ігоревім як Дажьбожь внук, Ве- лес?в внук, 1 под. Отже істкували певні вяєменти теоморфізма, Опись Перунового ідоха в літописи і ібн-Фадланове оповіданнє вказували-б на початки антропоморфізма: літопись (властиво — вставлена тут повість нро Володимпра) оповідає, що за Воло- димира поставлено в Кніві ідо Перуна — деревляний із єріб- ною головою Й золотпми вусами; ібн-Фадлан оповідає, що руські купці молились перед ідолою -- деревланою колодою, з виріз- бленим лицем, подібним до людського?). Але се були іне слабі
1) Див. епеціальну розвідку Мочульського О ининонъ дуализи у Славянь, також Крек? с. 404, Махаль ор. ©. с. 36--8, Брікшер — АтеБіт У с. 163, Нерше — Агсбіу ХХУ, аа 9) Шро літодислого Сенарьгла шир. доевть пранята гадка, що Се біблійні ідоли "Бочех і "Аи (Царств. ТУ, 17), Гедеонов бачив тут еги- петського (Хе "Прах йз. Новійші шітольоги уважають єї виводи пе- певними, та й не уважають можиивнки бачити тут якогось словянського бога. Мокошь зістаєть ся вигадкою, в церковній літературі сим словом перекладають грецьке цайлміз, „иже воть роучный блоудъ“. Дав. Крек" <. 405—6, Ягіч в Архиві У с.6—7. Крім літописи сі імена згадують ся ще в згалалих пізнійщих діатрібах (Тіхонравов і Младініров ор. є.»
3) Шат. с. 53. Гаркави с. 95.
Перевод на русский
984 ТЕОМОРФИЗМ
в самом длинном ряду - бе добродушная сила, податель добра. Итак, боги являются хорошими силами, которые привлекают людей и приносят счастье. Отражается ли в синфее наших предков тети темными, враждебными « как бы то ни было внука Дажды », в форме которых тоже бывают одни божеств? Сколько нибудь произведенного дуажзы в словенской релийной эввитогляде не замечают, но хотя между низшим, безумными существами стучаем несребристые мужчинау сотворени, одначет И они только опасны, не злые принцессыпиадьно, и в еловианскиек Олли нельзя назвать определенно каким-то реигрозентантов темного, злого принципу! ). С некоторой правдоподобным журавликом женщина еще дунать это за Отрибота, выводя его имя от улицы — губить, и потому истребитель добра, бег по недвижимости: в Слове Бога о п. Х. Витки называются « Страстей внуков ». Не знать, действительно ли этот Стриган был насквозь враждебной ересью, идеей зла, а не простой перофицировкой определенных Природные явления.
Это были основные, венцы боги наших предков, о которых можно что-то сказать. Некоторые имена веются совершенно туманными или необъяснимыми? ).
Си главные боги в какой - то степени были перзонированы, на это предо всем указывает истребление таких абетрактных Ежен как Дажбог, Стрига, истребление идолов и возможность таких поэтических образов слова о ночке Игорим как Дажжевод внук, Веллес? В внук, 1 под. И они ввели некоторые валеты теоморфизма, описание Перунового идоха в летописи ибб-Фадлановое опознавание указывали-б Начало антропоморфизма: летопись (свойство, вставленное здесь повесть норо Волоимпра) рассказывает, что за Владимира поставлен в Книни идо Перуна - деревянный с ребряной головой И золотпами усов; ибн-Фадлан рассказывает, что русские купцы Молитва перед идолом - деревянным бревном, с вырезанным лицом, подобным человеческому? ). Но это были иные слабые
1) См. Эпициальное разведка Мочульского о инонъи дуализ в Славянь, также Крик? С. 404, Махаль ор. (c) © Науки, Comment С. 36--8, Брикшер — АтеБит У с. 163, Нерше — Агсбиу ХХУ, аа 9) Шро летодислого Сенарльга. доят прайны еда, что это библейские идолы "Бочех и "Аи (Царств. ТУ, 17), Гедеонов видел здесь эгипетского (Хе "Прах йиз. Новольские шитольоги считаются пепетивными выводами и не обращают внимания на моживки, которые можно видеть здесь славянского бога. Мокош — это вымысел, в церковной литературе имеющейся под словом « цайлмиз » (англ.), « и войет росучной блоуд - билдиз ». Дав. Крэк <. 405-6, Ягич в Архиве В с. 6-7. Кроме летописей, имена сеются в более поздних диатрибах (Тихонравов и Младиниров). Ну, есть.
3) Шат. С. 53. Гаркавы с. 95.