История Украины-Руси, том I. Страница 288

Оригинал (по-украински)

ВОЛОС, СВАРОЯЖІНІ

288

• До сеї сторони соняшного культу близько підходить лнь-

ший дуже поражаний бі» -- Фелес або Волос, „ской богь", ил його нелене, традиція у ЯНЬШИХ словянських ТРун слаба"); в літопленіх реєстрі киїрських ідолів його цомпнено, але він стоїть за те в Оповіданню про прпедту під 907 р. і В умеві Сьвятоєлава, разом з Чіеруном"), а чиєлені топографічні назви з ним звазані й згадки в Ппізнійшій традпції вказують на шя- року його популярність. Його значіннеє обяєнають літопноні слова, Шо то був .екотій біг", і +9 потверджує той факт, шо дого християнський іментик єв. Власий заступив його в ролі опікука худоби. Отже се бігобогаєєтва, дочтатку (скот 1 гроші в ті часи — се синоніми. онікун тосподаретва, люеь дуже близьке хо Даждьбога. Звичайно думають, що ее був теж со- няшний біг, вказують на анодьоїїй Апольона й Мареа в сїй по- жвійній ролі — борів сонит і опікунів Худоби, Се доєнть прав- хоподібно, і коли вже маємо один дублот для сонця, може бути і другий; але можливо й иныше що тут до значіння пер- шорядного бога підняв ел якийсь низший „демон“. В Слові о полку Поревім Боян зпеть са „Пелесовим внуком", що вба- вувало-б на якийсь зрдаєк між Бедесом сыппом, поезією; ана- льогія з Аподьоном така банзька, що будить піжозріня про про-

сте перейнятс тут грецького нагляду -- нуиладжения поетом ніта про Апольона до словапських мітольоїічних традиції. бварожич --- огонь згадуєть ея ух охідніх бловли тільки

в Пізнійшій реаїїійній літературі; але паралєльна традиція У Словян балтийських показу. шо образ сього божества сфор- мував ся ще в перед-хриєтнянські чаєм.

Сі фітурпо-- Перун, Хоре-Дажльбог, Велес, Сварожич — то „боги“ у влаєтлвім значінню того едова. Слого богъ ([санекр. ара богач, богатетво, подаватель добра, зенд. їасфа — біг, фрідйський ДХейс Вамаїос) означає єпершу добро, благо (звідти — богатий, богатетво, збіже, 1 в нетативній формі — убогий),

—-

2) Вказують тільки у Чех, але й то шізні й налозпачні ремпис- ценції, див. Крек? с. 454. 3 рештою дпілого Велеса деякі учені хотіли ЗЕмазати з між єловянських богів, шо се ковляв просто християнський єв. Власий, полно як в (ьвятовиті бачвли Ппатанізованого єв, Вита. с ороші Велеса присьвяичетій просторий і локлалиий екекуре у Крека" 946-473, Див. ще повійшу розвідку про нього Тороїка Вов Усіех, . 1/7) Шал. с. 181 48. Слова: „бога єкотья? в цій умові може бути Шапійщою гльосою, але у всякій разі лавиьою. бо вона є в ріжних вер- ях літописи. | |

Перевод на русский

ВЛАС, СВАРОЯЖНЫЕ

288 - к этой стороне сонного культа приближается лёд очень угрюмый би» -- Фелес или Волос, « сой бог », лил его неленая, традиция у ЯНШИХ славянских ТРун слаба"; в литопленых регистре кирских идолов его скомпнено, но он В рассказе о прпеде под 907 год стоит за этим. и В меве Сьвятоэлава, вместе с Чиуаном", а чье топографические названия с ним свазаны и упоминают в Пписней трапции указывают на популярность шярока. Его наученное обяздывают литопни слова, Шо то был. Экой бег", и +9 доказывает тот факт, что дого христианский именитик ов. Он стал опекуном скота. Итак, это бегло бедный, дотка (сток 1 в то время — синонимы). оникун тоспонетва, люэль очень близок хо Даджидянина. Конечно, они думают, что и ээ был сонливый бег, указывают на аноджий Аполина и Мареа в этой послевоенной роли — боров сонит и опекунов Худобы, Се по праву, и когда уже имеем один дублот для солнца, может быть и другой; но возможно и И, вероятно, что это был самый низкий эл. В Слове Порвим Боян спеет са „Пелелесовым внуком“, который веселился бы на какой-то сордэк междудесом сыппом, поэзией; анальогия из Аподьона такая банжь, которая будит пижорогрин о-

Но здесь сте перенятс греческого надзора - нуилаженная поэтом нита о Аполне к митольическим традициям. бварожь -- огонь упоминает ее ух оступних бловли только

в поздней реаиийской литературе; но параллельная традиция У Словена балтийских показаний. Ты видел образ Его, образовавшийся еще в дохрениейских чаем.

С фитурпо... Перун, Хоре-Дажльбог, Велес, Сварожь - это „богаты“ влаетнамом знаке того эдавского времени. Слого бога - ([санекр. ара богач, богтево, варател добра, сенд. евапия — бег, фидийский Дхейс Вамаиос — это лучшее благо, добро (отт. богатый, богтей, буйство, 1 в неволновом) форме — бедный),

—-

2) Говорят только в Чехии, но и в шизных и налозпачных ремписценции, см. Крэк? С. 454. 3 Вэлеса, оставшегося после смерти, некоторые ученые хотели ЗЕ помазать из елорианских богов, что было для них единственным христианским евнухом. Сластный, полно как в (вятичные видили Пфатизованного ев, Вита. С ороши Вельса присяжетой просторный и лолобитый экзекуре в Крека" 946-473, см. еще поищу разведки о нем Тороика Воввсех, . 1/7) Шал. С. 181 48. Слова: « Бедная екотия? В этом условие может быть Шапийшей глосса, но во всяком случае лавью. Потому что она есть в решенных верях летописи. ↓ ■